Постанова

від 31.05.2017 по справі 826/413/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 травня 2017 року 08:00 справа №826/413/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРСІБ" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСІБ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "УКРСІБ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2015 року №0004072203 та №0004082203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року відкрито провадження у справі №826/413/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 04 серпня 2016 року представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 16 липня 2015 року №0004072203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до пункту 123.1 статті 123, за порушення підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 Податкового кодексу України ТОВ "УКРСІБ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 073 676,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 049 117,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 024 559,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 16 липня 2015 року №0004082203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до пункту 123.1 статті 123, за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "УКРСІБ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 652 697,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 435 131,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 217 566,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 17 червня 2015 року №2124/26-58-22-03-18/38612715 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "УКРСІБ" (код ЄДРПОУ 38612715) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39035072), ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД" (код ЄДРПОУ 39204645), ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД" (код ЄДРПОУ 39232269), ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД" (код ЄДРПОУ 38615999), ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" (код ЄДРПОУ 39203966) та ТОВ "АВЕР БУД" (код ЄДРПОУ 39323223), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено наступні порушення: підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік загалом на суму 2 049 117,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2015 року на загальну суму 2 435 131,00 грн. та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за травень 2014 року на суму 4 044,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості товарів/робіт/послуг по взаємовідносинам із ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД", та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій, виходячи із отриманням податкової інформації, у тому числі у вигляді актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів постачальників щодо порушень постачальниками вимог оподаткування та по ланцюгу постачання вимог оподаткування та формування ними сумнівного податкового кредиту; відсутності у контрагентів достатніх можливостей для виконання спірних операцій; відсутності їх за податковою адресою; ненаданням ТОВ "УКРСІБ" до перевірки жодних первинних документів по його взаємовідносинам із вказаними контрагентами.

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "УКРСІБ" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "УКРСІБ" з його контрагентами - ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/робіт/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі доданих позивачем до матеріалів справи документів суд встановив, що 10 березня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ" (підрядник) укладено договір підряду №1003-14, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи по об'єкті: "реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6., літера "З" власними силами та матеріалами замовника.

Між позивачем та ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ" також укладеного аналогічні договори від 12 березня 2014 року №1203-14 та 18 березня 2014 року №1803-14.

На підставі вказаних договорів між замовником та підрядником підписано акти приймання-передачі будівельного майданчика; виписані рахунки на оплату; підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/; сторонами підписані акти виконаних робіт, акти приймання-передачі виконаної роботи.

ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ" на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: від 12 березня 2014 року №2 на загальну суму 285 600,00 грн.; від 14 березня 2014 року №3 на загальну суму 100 000,00 грн.; від 19 березня 2014 року №4 на загальну суму 210 000,00 грн.; від 27 березня 2014 року №11 на загальну суму 121 850,00 грн.; від 02 квітня 2014 року №7 на загальну суму 118 850,00 грн.; від 03 квітня 2014 року №2 на загальну 151 300,00 грн.; від 11 квітня 2014 року №4 на загальну суму 210 450,00 грн.; від 24 квітня 2014 року №29 на загальну суму 205 000,00 грн.; від 29 квітня 2014 року №35 на загальну суму 315 810,00 грн.; від 27 травня 2014 року №36 на загальну суму 88 900,00 грн.; від 06 червня 2014 року№13 на загальну суму 156 600,00 грн.; від 12 березня 2014 року №1 на загальну суму 314 400,00 грн.; від 19 березня 2014 року №5 на загальну суму 156 800,00 грн.; від 27 березня 2014 року №12 на загальну суму 125 500,00 грн.; від 02 квітня 2014 року №8 на загальну суму 154 650,00 грн.; від 11 квітня 2014 року №5 на загальну суму 204 050,00 грн.; від 24 квітня 2014 року №30 на загальну суму 189 500,00 грн.; від 29 квітня 2014 року №36 на загальну суму 295 500,00 грн.; від 27 травня 2014 року №37 на загальну суму 110 000,00 грн.; від 03 червня 2014 року №5 на загальну суму 134 790,00 грн.; від 06 червня 2014 року №14 на загальну суму 128 050,00 грн.; від 02 липня 2014 року №1 на загальну суму 124 550,00 грн.; від 04 липня 2014 року №3 на загальну суму 151 500,00 грн.; від 08 липня 2014 року №8 на загальну суму 166 440,00 грн.; від 19 березня 2014 року №6 на загальну суму 233 200,00 грн.; від 27 березня 2014 року №13 на загальну суму 102 650,00 грн.; від 02 квітня 2014 року №1 на загальну суму 126 500,00 грн.; від 03 квітня 2014 року №3 на загальну суму 48 700,00 грн.; від 11 квітня 2014 року №6 на загальну суму 185 500,00 грн.; від 24 квітня 2014 року №31 на загальну суму 205 500,00 грн.; від 29 квітня 2014 року №37 на загальну суму 288 690,00 грн.; від 30 квітня 2014 року №38 на загальну суму 120 000,00 грн.; від 27 травня 2014 року №38 на загальну суму 101 100,00 грн.; від 03 червня 2014 року №6 на загальну суму 165 210,00 грн.; від 06 червня 2014 року №15 на загальну суму 115 350,00 грн.; від 02 липня 2014 року №2 на загальну суму 172 450,00 грн.; від 04 липня 2014 року №4 на загальну суму 148 500,00 грн.; від 07 липня 2014 року №5 на загальну суму 200 000,00 грн.; від 08 липня 2014 року №7 на загальну суму 113 560,00 грн.

В якості підтвердження оплати за послуги/роботи по вказаним договорам позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Відповідні суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

27 січня 2015 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" (підрядник) укладено договір підряду №2701-15, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи по об'єкту: "реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6., літера "З" власними силами та матеріалами замовника.

Між сторонами також укладено аналогічні договори від 28 січня 2015 року №2801-15 та від 29 січня 2015 року №2901-15.

На підставі вказаних договорів між замовником та підрядником підписано акти приймання-передачі будівельного майданчика; виписані рахунки на оплату; підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/; підписано акти приймання-передачі виконаної роботи.

ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: від 27 січня 2015 року №2 на загальну суму 92 023,76 грн.; від 28 січня 2015 року №3 на загальну суму 85 620,01 грн.; від 29 січня 2015 року №4 на загальну суму 72 356,22 грн.

В якості підтвердження оплати за послуги/роботи по вказаним договорам позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Відповідні суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

20 вересня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД" (підрядник) укладено договір підряду №2009-14, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи по об'єкту: "реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6., літера "З" власними силами та матеріалами Замовника.

Між сторонами укладено також аналогічні договори від 22 вересня 2014 року №2209-14, від 23 вересня 2014 року №2309-14, від 24 вересня 2014 року №2409-14, від 25 вересня 2014 року №2509-14, від 26 вересня 2014 року №2609-14, від 27 вересня 2014 року №2709-14, від 29 вересня 2014 року №2909-14.

На підставі вказаних договорів між замовником та підрядником підписано акти приймання-передачі будівельного майданчика; виписані рахунки на оплату; підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/; сторонами підписані акти приймання-передачі виконаної роботи.

ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД" на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: від 26 вересня 2014 року №1 на загальну суму 17 008,50 грн.; від 29 вересня 2014 року №10 на загальну суму 59 318,50 грн.; від 13 жовтня 2014 року №12 на загальну суму 75 312,52 грн.; від 24 жовтня 2014 року №76 на загальну суму 58 000,00 грн.; від 27 жовтня 2014 року №80 на загальну суму 54 510,25 грн.; від 26 вересня 2014 року №3 на загальну суму 55 786,00 грн.; від 29 вересня 2014 року №11 на загальну суму 58 716,28 грн.; від 13 жовтня 2014 року №10 на загальну суму 53 477,12 грн.; від 24 жовтня 2014 року №75 на загальну суму 55 000,00 грн.; від 27 жовтня 2014 року №79 на загальну суму 50 786,31 грн.; від 26 вересня 2014 року №6 на загальну суму 59 810,00 грн.; від 29 вересня 2014 року №14 на загальну суму 57 415,47 грн.; від 26 вересня 2014 року №2 на загальну суму 52 965,00 грн.; від 29 вересня 2014 року №14 на загальну суму 58 485,50 грн.; від 13 жовтня 2014 року №11 на загальну суму 71 210,63 грн.; від 26 вересня 2014 року №5 на загальну суму 58 615,00 грн.; від 29 вересня 2014 року №7 на загальну суму 59 918,63 грн.; від 30 вересня 2014 року №15 на загальну суму 151 326,52 грн.; від 07 жовтня 2014 року №8 на загальну суму 46 277,45 грн.; від 20 жовтня 2014 року №20 на загальну суму 142 563,52 грн.; від 26 вересня 2014 року №4 на загальну суму 55 815,50 грн.; від 29 вересня 2014 року №13 на загальну суму 57 819,72 грн.; від 24 жовтня 2014 року №74 на загальну суму 30 000,00 грн.; від 27 жовтня 2014 року №78 на загальну суму 51 703,44 грн.; від 29 вересня 2014 року №8 на загальну суму 59 865,00 грн.; від 30 вересня 2014 року№17 на загальну суму 112 563,15 грн.; від 29 вересня 2014 року №9 на загальну суму 59 460,90 грн.; від 30 вересня 2014 року №16 на загальну суму 146 110,33 грн.; від 07 жовтня 2014 року №9 на загальну суму 53 722,55 грн.; від 20 жовтня 2014 року №19 на загальну суму 57 436,48 грн.

В якості підтвердження оплати за послуги/роботи по вказаним договорам позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Відповідні суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

Також, 23 грудня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "АВЕР БУД" (підрядник) укладено договір підряду №2312-14, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи на об'єкті: "реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6., літера "З" власними силами та матеріалами Замовника.

Між сторонами укладено також аналогічні договори від 24 грудня 2014 року №2412-14 та від 22 грудня 2014 року №2212-14.

На підставі вказаних договорів між замовником та підрядником підписано акти приймання-передачі будівельного майданчика; виписані рахунки на оплату; підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/; сторонами підписані акти приймання-передачі виконаної роботи.

ТОВ "АВЕР БУД" на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: від 20 січня 2015 року №9 на загальну суму 79 879,52 грн.; від 26 січня 2015 року №14 на загальну суму 162 520,51 грн.; від 24 грудня 2014 року №3 на загальну суму 205 401,65 грн.; від 20 січня 2015 року №7 на загальну суму 164 501,96 грн.; від 26 січня 2015 року №16 на загальну суму 64 977,84 грн.; від 24 грудня 2014 року №2 на загальну суму 193 077,79 грн.; від 20 січня 2015 року №8 на загальну суму 105 618,52 грн.; від 26 січня 2015 року №15 на загальну суму 122 501,65 грн.; від 24 грудня 2014 року №1 на загальну суму 181 520,56 грн.

В якості підтвердження оплати за послуги/роботи по вказаним договорам позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Відповідні суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

28 липня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД" (підрядник) укладено договір підряду №2807-14, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи по об'єкту: "Реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бул. Лепсе, 6, літера "З" та на об'єкті "Реконструкція приміщень будівлі котельні Радомишльського ліцею №1 ім. Т.Г. Шевченка під внутрішні санвузли за адресою: м. Радомишль, вул. Горького, 1, м. Радомишль Житомирської області" на об'єкті "Поточний ремонт дитячого садочку в с. Пилиповичі по вул. Чайківська, 1 Радомишльського району Житомирської області" власними силами та матеріалами замовника.

Між сторонами укладено також аналогічний договір від 07 серпня 2014 року №0708-14.

Також, 01 серпня 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД" (підрядник) укладено договір підряду №0108-14, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник виконує будівельно-монтажні роботи на об'єкті: "реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6., літера "З" власними силами та матеріалами замовника.

На підставі вказаних договорів між замовником та підрядником підписано акти приймання-передачі будівельного майданчика; виписані рахунки на оплату; підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/; сторонами підписані акти приймання-передачі виконаної роботи.

ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД" на адресу позивача виписано наступні податкові накладні: від 31 липня 2014 року №17 на загальну суму 300 000,00 грн.; від 31 липня 2014 року №18 на загальну суму 59 000,00 грн.; від 04 серпня 2014 року №1 на загальну суму 241 610,00 грн.; від 07 серпня 2014 року №3 на загальну суму 142 968,00 грн.; від 03 вересня 2014 року №4 на загальну суму 163 521,00 грн.; від 08 вересня 2014 року №9 на загальну суму 128 910,00 грн.; від 09 вересня 2014 року №13 на загальну суму 201 563,00 грн.; від 12 вересня 2014 року №52 на загальну суму 54 120,00 грн.; від 15 вересня 2014 року №54 на загальну суму 55 000,00 грн.; від 16 вересня 2014 року №56 на загальну суму 53 236,00 грн.; від 04 серпня 2014 року №2 на загальну суму 208 390,00 грн.; від 07 серпня 2014 року №4 на загальну суму 155 315,00 грн.; від 11 серпня 2014 року №15 на загальну суму 161 825,00 грн.; від 26 серпня 2014 року №25 на загальну суму 142 310,00 грн.; від 27 серпня 2014 року №29 на загальну суму 164 510,00 грн.; від 03 вересня 2014 року №5 на загальну суму 171 520,00 грн.; від 08 вересня 2014 року №8 на загальну суму 127 527,00 грн.; від 09 вересня 2014 року №12 на загальну суму 180 050,00 грн.; від 12 вересня 2014 року №16 на загальну суму 38 560,00 грн.; від 07 серпня 2014 року №5 на загальну суму 201 717,00 грн.; від 11 серпня 2014 року №16 на загальну суму 188 175,00 грн.; від 14 серпня 2014 року №17 на загальну суму 200 000,00 грн.; від 26 серпня 2014 року №24 на загальну суму 157 690,00 грн.; від 27 серпня 2014 року №30 на загальну суму 135 490,00 грн.; від 01 вересня 2014 року №2 на загальну суму 100 000,00 грн.; від 03 вересня 2014 року №3 на загальну суму 64 959,00 грн.; від 05 вересня 2014 року №6 на загальну суму 100 000,00 грн.; від 08 вересня 2014 року №10 на загальну суму 143 563,00 грн.; від 09 вересня 2014 року №11 на загальну суму 118 387,00 грн.; від 11 вересня 2014 року №53 на загальну суму 58 000,00 грн.; від 12 вересня 2014 року №15 на загальну суму 31 440,00 грн.; від 15 вересня 2014 року №55 на загальну суму 50 000,00 грн.; від 16 вересня 2014 року №57 на загальну суму 29 644,00 грн.

В якості підтвердження оплати за послуги/роботи по вказаним договорам позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Відповідні суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД" суд звертає увагу, що до матеріалів справи залучено рахунки-договори на придбання позивачем у ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД" непродовольчих товарів будівельно-монтажного призначення від 08 січня 2014 року №Л-0002, від 23 січня 2014 року №Л-00100, від 05 лютого 2014 року №Л-00206, від 06 березня 2014 року №Л-00420, від 09 квітня 2014 року №Л-00661, від 23 квітня 2014 року №Л-00737, від 26 червня 2014 року №Л-01173, від 28 жовтня 2014 року №Л-1816 та від 30 жовтня 2014 року №Л-1825.

На підставі вказаних рахунків-договорів ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД" виписано видаткові накладні та наступні податкові накладні: від 10 січня 2014 року №5 на загальну суму 2 415,00 грн.; від 28 січня 2014 року №72 на загальну суму 24 458,69 грн.; від 13 лютого 2014 року №47 на загальну суму 1 718,10 грн.; від 06 березня 2014 року №13 на загальну суму 60 257,76 грн.; від 11 квітня 2014 року №43 на загальну суму 9 179,06 грн.; від 28 квітня 2014 року №95 на загальну суму 7 697,09 грн.; від 24 червня 2014 року №68 на загальну суму 3 319,31 грн.; від 30 жовтня 2014 року №79 на загальну суму 10 080,00 грн.; від 30 жовтня 2014 року №81 на загальну суму 32 171,13 грн.

В якості підтвердження оплати за товари по вказаним рахункам-фактурам позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Відповідні суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних обставин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками робіт/товарів/послуг, однак звертає увагу, що формальна наявність у покупця/замовника первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду, не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання робіт/товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем робіт/товарів з його господарською діяльністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як стверджує позивач, роботи на вищезгаданих об'єктах виконувались за угодами між замовниками будівництва - ТОВ "АНТІСІПЕЙС", Радомишльський ліцей №1 ім. Т.Г. Шевченка Житомирської області, Пилиповецька сільська рада Радомишльського району Житомирської області та позивачем, виконання яких, згідно пояснень позивача, в порядку субпідряду доручалось вищевказаним контрагентам.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що на об'єкті "Реконструкція офісних приміщень за адресою: м. Київ, бульв. І. Лепсе, 6., літера "З" обумовлювалось виконання позивачем робіт за договором з ТОВ "АНТІСІПЕЙС" від 01 жовтня 2013 року №0110-13, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язаний виконувати роботи власними силами і засобами.

У той же час, пунктами 5.3 та 6.2 цього договору передбачено, що підрядник може залучати для виконання робіт субпідрядні організації, однак за обов'язковим погодженням із замовником. Субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати таким вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт; мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові, наявність інженерних кадрів), достатні для виконання робіт; мати досвід виконання аналогічних робіт; виконувати роботи відповідно до державних будівельних норм і правил.

Підпунктом 12.1.6 пункту 12.1 договору також передбачено, що всі підрядні та субпідрядні роботи попередньо письмово узгоджувати із замовником.

На об'єктах "Реконструкція приміщень будівлі котельні Радомишльського ліцею №1 ім. Т.Г. Шевченка під внутрішні санвузли за адресою: м. Радомишль, вул. Горького, 1, м. Радомишль Житомирської області" та "Поточний ремонт дитячого садочку в с. Пилиповичі по вул. Чайківська, 1 Радомишльського району Житомирської області" обумовлювалось виконання позивачем робіт за договорами із Радомишльським ліцеєм №1 ім. Т.Г. Шевченка Житомирської області та Пилиповецькою сільською радою Радомишльського району Житомирської області від 13 серпня 2014 року №1308-14 та від 05 лютого 2014 року №0502-14, умовами яких передбачено, що виконавець зобов'язаний виконувати роботи власними силами і засобами, а у разі укладення договорів із субпідряду із спеціалізованими організаціями здійснювати інформування замовника про це.

Враховуючи наведені умови договорів із замовниками будівництва, під час розгляду справи позивачем не надано письмових дозволів (погоджень) від замовників робіт на залучення ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД" (субпідрядників, контрагентів позивача) до виконання зазначених робіт, а також не надано доказів письмового інформування замовників робіт про залучення субпідрядних організацій до їх виконання. При цьому в матеріалах справи також відсутні підтвердження з боку замовників робіт щодо участі вказаних вище субпідрядників, залучених позивачем, у виконанні робіт.

Первинні документи за угодами між позивачем та замовниками робіт не містять жодної згадки про участь у виконанні робіт ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД".

Суд звертає увагу, що позивачем також не надано доказів передачі контрагентам будь-якої проектної, відповідної дозвільної та погоджувальної документації, доказів розробки контрагентами організаційно-технічної документації та її погодження тощо.

Окрім цього, судом не встановлено та позивачем документально не підтверджено обставин постачання контрагентами на будівельний майданчик обладнання, необхідного для проведення робіт; замовлення та подачі ним до робочого місця на будівельний майданчик матеріальних ресурсів та будівельних матеріалів; вивезення після закінчення робіт техніки, інвентарю, відходів, допоміжних споруд (не надано доказів замовлення транспорту або наявності власного транспорту); позивачем не надано будь-яких первинних чи інших супроводжувальних документів, які б свідчили про допуск працівників контрагентів на будівельні майданчики, з переліком таких працівників; доказів ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

Виходячи з обсягу робіт, які зазначені в актах між позивачем та ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД", а також беручи до уваги загальний обсяг задекларованих операцій, суд зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, обладнання, інструменту тощо, необхідних для здійснення господарської діяльності взагалі та, зокрема, для виконання спірних операцій; відсутні будь-які докази перевезення персоналу контрагентів до місць виконання робіт.

Також не надано й доказів передоручення контрагентами за погодженням із позивачем виконання вказаних операцій іншим особам - іншим субпідрядникам.

Позивач в ході розгляду справи не пояснив суду яким чином укладалися наведені вище угоди, яким чином виконувались ці роботи та контролювалися позивачем, надання відомостей щодо чого відповідає характеру обумовлених операцій, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою, характером та специфікою угод (обумовлених операцій).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та визнається самим позивачем, до основних видів діяльності ТОВ "УКРСІБ" за КВЕД належить - 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель"; позивач має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, серії АЕ №289043 терміном дії з 17 січня 2014 року по 17 січня 2017 року, видану Державною архітектурно-будівельної інспекцією України; ТОВ "УКРСІБ" видано дозвіл ТУ Держгірпромнагляду у Київській області №4193.13.32 від 26 листопада 2013 року, відповідно до якого позивачу дозволяється виконувати роботи в траншеях, котлованах; земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри; зведення, монтаж будинків, споруд; зварювані роботи. Наведене у сукупності, на переконання суду, свідчить про те, що обумовлені договорами підрядні роботи могли бути фактично виконані позивачем самостійно (власними силами), без залучення інших осіб - підрядників. У цьому контексті позивачем не доведено суду необхідності у залученні до виконання таких робіт контрагентів, та, відповідно, необхідності у понесенні підприємством додаткових витрат у зв'язку з цим.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД" по рахункам-договорам на придбання непродовольчих товарів будівельно-монтажного призначення, суд зазначає, що під час розгляду справи не надано будь-яких доказів фактичної наявності вищезгаданих товарів у цього контрагента позивача, зокрема, доказів їх придбання у інших осіб (постачальників на користь контрагентів), а саме договорів, первинних документів на придбання товарів, які надалі поставлялися позивачу.

Під час розгляду справи не надано і доказів здійснення виробництва товарів власними силами контрагента, наявності навантажувально-розвантажувальної техніки, придбання сировини для виробництва товарів (у разі виробництва власними силами), доказів перевезення та оприбуткування придбаного товару.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД" носять реальний характер, а виконані роботи та поставлені товари використані в межах господарської діяльності позивача або придбавались з такою метою.

При цьому суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

В частині висновків акта перевірки щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З акту перевірки вбачається, що позивач відображав суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД", у зв'язку з отриманням робіт-товарів.

Проте, наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям.

Як зазначено вище при розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача робіт/товарів, отриманих від ТОВ "БУД ГАРАНТ ІНВЕСТ", ТОВ "ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД", ТОВ "ДЕВЕЛОПЕР БУД", ТОВ "СУПЕРМАРКЕТ ФУРНІТУРИ ЛТД", ТОВ "ГАРАНТ ТРАСТ БУД" та ТОВ "АВЕР БУД", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість є обґрунтованими, а тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.

При цьому суд окремо вважає за необхідне зазначити, що згідно акту перевірки, який є носієм доказової бази, під час перевірки позивач не надав контролюючому органу первинних бухгалтерських або інших документів по спірним взаємовідносинам із контрагентами, які, як зазначав позивач під час перевірки, передані ТОВ "Інтер-Прайд" для надання юридичної та бухгалтерської перевірки на підставі договору від 20 лютого 2015 року №24, укладеного між позивачем та ТОВ "Інтер-Прайд".

Під час розгляду справи позивач не надав вказаного договору з ТОВ "Інтер-Прайд", а також акта передачі йому документів.

Також позивач не зміг зазначити непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутися до ТОВ "Інтер-Прайд", у якого, за твердженням позивача, зберігалися первинні документи, протягом часу проведення перевірки з метою отримання раніше переданих документів (у разі їх передачі), як і доказів звернення до ТОВ "Інтер-Прайд" з метою отримання документів за спірними операціями.

Наведене свідчить, що на час проведення перевірки позивачем не було підтверджено первинними документами спірні суми витрат та податкового кредиту, доводи позивача в цьому контексті спростовуються вищенаведеним, а тому наведене додатково свідчить про безпідставність формування позивачем спірних сум податкових вигод, у зв'язку з чим оскаржувані рішення є правомірними.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2015 року №0004072203 та №0004082203 нормативно та документально не підтверджуються, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "УКРСІБ" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРСІБ" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко