Ухвала

від 06.06.2017 по справі 697/1040/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 697/1040/17 Головуючий у 1-й інстанції: Русаков Г.С.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу садово-городнього товариства "Дніпрові-сади" (ОКСГТ "Дніпрові-сади") в особі голови ОСОБА_2 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу садово-городнього товариства "Дніпрові-сади" (ОКСГТ "Дніпрові-сади") в особі голови ОСОБА_2 до Канівської міської ради Черкаської області, третя особа: Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство воїнів АТО" (ОК "СТ Воїнів АТО") про визнання незаконними дій та скасування рішення від 02 червня 2016 року № 3-55,-

У С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив садово-городнього товариства "Дніпрові-сади" (ОКСГТ "Дніпрові-сади") в особі голови ОСОБА_2 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Канівської міської ради Черкаської області, третя особа: Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство воїнів АТО" (ОК "СТ Воїнів АТО"), в якому просив визнати незаконними дії Канівської міської ради Черкаської області під час прийняття рішення VII скликання Канівської міської ради Черкаської області 02 червня 2016 у за № 3-55 в частині внесення питання до порядку денного другого засідання VII скликання з порушенням процедури прийняття рішення; скасування рішення VII скликання Канівської міської ради Черкаської області від 02 червня 2016 у за № 3-55 щодо виділення обслуговуючому кооперативу Садівниче товариство воїнів АТО земельної ділянки площею 6,5 га в місті Каневі, Лівобережна промислова зона на Лівому березі річки Дніпро (кадастровий номер НОМЕР_1) для колективного садівництва в оренду за рахунок земель Канівської міської ради, терміном до 01.06.2065 року, з метою передачі членам обслуговуючого кооперативу земельних ділянок у власність.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідча, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що предметом даного адміністративного позову є перевірка правильності формування волі Канівської міської ради Черкаської області стосовно розпорядження землею та відповідних прав щодо неї, шляхом виділення обслуговуючому кооперативу Садівниче товариство воїнів АТО земельної ділянки площею 6,5 га для колективного садівництва в оренду, з метою передачі членам обслуговуючого кооперативу земельних ділянок у власність, тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відноситься до юрисдикції цивільного суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до частини другої ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини мають вирішуватися поза межами юрисдикції адміністративного суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У свою чергу, поновлення порушеного права або ж визнання права має здійснюватись судом, до компетенції якого віднесене вирішення цивільних спорів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Верховний Суд України у своїх постановах висвітлював правову позицію про те, що спори щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом оскарження є рішення VII скликання Канівської міської ради Черкаської області від 02 червня 2016 № 3-55 щодо виділення обслуговуючому кооперативу Садівниче товариство воїнів АТО земельної ділянки площею 6,5 га в місті Каневі, Лівобережна промислова зона на Лівому березі річки Дніпро (кадастровий номер НОМЕР_1) для колективного садівництва в оренду за рахунок зель Канівської міської ради, терміном до 01.06.2065 року, з метою передачі членам обслуговуючого кооперативу, земельних ділянок у власність.

Відповідно до п.6 та п.7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 № 3, при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Згідно зі ст.ст.13, 14 Конституції України, ст.ст.177, 181, 324 і главою 30 Цивільного кодексу України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст.1 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст.16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У переліку пільг, які передбачені для учасників бойових дій, безпосередньо зазначена і першочерговість відведення земельних ділянок для учасників АТО (членів їх сімей), що гарантується п. 14 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . При цьому учасник АТО, крім заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, повинен надати органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками, документ, що посвідчує його участь в АТО (посвідчення, довідку). Такому заявнику надається право безоплатно в порядку першочерговості приватизувати земельну ділянку згідно із встановленими чинним земельним законодавством нормами. Так, за ст. 121 Кодексу учасники АТО - громадяни України мають право на безоплатну передачу їм, зокрема, земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

Доводи представника апелянта про те, що позивачем оскаржується лише порушення міською радою процедури прийняття оскаржуваного рішення, а тому спір є адміністративним, колегія суддів не може прийняти до уваги.

Як зазначив представник апелянта, земельна ділянка, яка була виділена Обслуговуючому кооперативу Садівниче товариство воїнів АТО , перебувала в оренді ОКСГТ Дніпрові сади , за рішенням Канівської міської ради була розроблена проектна документація для подальшого вирішення питання передачі земельної ділянки саме позивачу. Проте, Канівська міська рада своїм рішенням №3-55 від 02 червня 2016 року передала земельну ділянку третій особі, не провіривши при цьому визначеного ЗК України аукціону.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Канівського міськрайонного суду Черкаської області є законною і обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 199, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу садово-городнього товариства "Дніпрові-сади" (ОКСГТ "Дніпрові-сади") в особі голови ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 07 червня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.