Рішення

від 06.06.2017 по справі 904/4264/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2017 Справа № 904/4264/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 світ", м. Дніпро

про стягнення 81 722, 00 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №85 від 11 листопада 2016 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Космос" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 світ" заборгованість у розмірі 81 722,00 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 58 300,00 грн.;

- штраф у розмірі 23 422,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.01.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого 02.02.2017 ТОВ "Космос" надало позику у розмірі 120 000,00 грн., а ТОВ "ОСОБА_1 світ" було зобов'язано повернути вказану суму позики у строк до 28.02.2017. За умовами п. 5.3. Договору у разі якщо позичальник не повернув позикодавцю надану позику в установлений згідно з умовами Договору строк, за вимогою позикодавця позичальник зобов'язується сплатити господарські санкції у вигляді штрафу. Розмір штрафу, за згодою сторін становить 1% від неповерненої суми позики за кожен день прострочення. Позивач зазначає, що ТОВ "ОСОБА_1 світ" частково здійснило повернення грошових коштів: 06.02.2017 повернуло 12 700,00 грн., 24.02.2017 повернуло 25 000,00 грн., 15.03.2017 повернуло 24 000,00 грн.

Таким чином, станом на 05.04.2017 ТОВ "ОСОБА_1 світ" частково повернуло 61 700,00 грн. Сума неповерненої позики складає 58 300,00 грн.

Окрім вимоги про повернення суми позики позивач на підставі договору нарахував та просить стягнути штраф у розмірі 23 422,00грн. Сума штрафу розраховується за формулою: сума боргу*1%* кількість днів прострочення і за період з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року складає 82 300,00 грн*1%*15 днів = 12 345,00 грн., за період з 16.03.2017 року по 05.04.2017 року складає 58 300,00 грн.*1%*19 днів+11 077,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов та інших, витребуваних судом документів відповідач не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення даної справи, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2017 порушено провадження у справі №904/4264/17, справу призначено до розгляду в засідання на 25.04.2017. З 24.04.2017 розгляд справи було відкладено на 16.05.2017.

У зв'язку із знаходженням судді Євстигнеєвої Н.М. на лікарняному слухання справи №904/4016/17, призначене на 16.05.2017 не відбулось, про що повідомлено сторін листом господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017.

У судовому засіданні 06.06.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

31.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Космос" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 світ" (позичальник) укладено договір позики, відповідно до п.1.1 якого позикодавець надає позичальнику позику, а позичальник зобов'язується повернути надані кошти в повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.1 договору позика - це сума коштів у національній валюті України, передана Позикодавцем (перерахована на поточний рахунок) у власність позичальнику на визначений строк відповідно до умов цього договору. позика надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування коштами не нараховується і не стягується. Цей Договір укладено сторонами згідно зі статтями 1046, 1048 Цивільного кодексу України, пп. 14.1.257 ПКУ (п.1.3 договору).

У п.1.4 договору сторони дійшли згоди про відсутність права позикодавця на отримання процентів та/або інших компенсацій за користування позикою, керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до п.2.1 договору позика надається позикодавцем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Загальна сума позики встановлюється в національній валюті України - гривнях і за цим договором становить 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп. (п.2.2 договору).

Розмір (сума) окремих платежів та дата їх здійснення встановлюються позикодавцем у межах загальної суми та строку дії договору. При цьому датою укладання договору надання позики вважається дата здійснення позикодавцем на умовах цього договору першого платежу на користь позичальника (п.2.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до "28" лютого 2017 року. Сторони дійшли згоди, що на момент припинення дії договору між сторонами повинно бути здійснено всі розрахунки та виконано всі зобов'язання, що виникли на його підставі (п.п.8.1, 8.2 договору).

02 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Космос" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 світ" грошові кошти у розмірі 120 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №766 (а.с.37).

Згідно з п.4.1 договору загальна сума позики, наданої позичальнику на умовах цього договору, підлягає поверненню позикодавцю у строк до "28" лютого 2017 року в повному розмірі незалежно від терміну надання окремих частин такої позики. Повернення коштів проводиться позичальником у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку згідно з реквізитами, зазначеними в цьому договорі (п.4.2 договору).

Позивач зазначає, що відповідачем лише частково повернуто грошові кошти, а саме: 06.02.2017 - 12 700,00 грн., 24.02.2017 - 25 000,00 грн. та 15.03.2017 - 24 000,00 грн., у зв'язку з чим відповідач має перед позивачем непогашену заборгованість у розмірі 58300,00 грн. Також за порушення строків повернення грошових коштів позивач нарахував штраф у відповідності з п. 5.3 договору у розмірі 23 422,00 грн.

Вказане і стало причиною звернення з позовом до суду.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 1049 Цивільного кодексу України). .

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач, взяті на себе зобов'язання за договором позики виконав у повному обсягу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача в сумі 120 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник лише частково повернув грошові кошти у сумі 61 700,000 грн. (06.02.2017 - 12 700,00 грн., 24.02.2017 - 25 000,00 грн. та 15.03.2017 - 24 000,00 грн.), а отже допустив порушення зобов'язань перед позивачем за договором позики щодо повернення коштів у встановлені договором строки.

З огляду на наведені вище умови договору позики від 31.01.2017, строк повернення коштів є таким, що настав.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 31.01.2017 складає 58300,00 грн. (120 000,00 грн. - 61700,00 грн.)

Відповідач доказів сплати заборгованості до суду не надав, вимоги позивача в установленому порядку не спростував.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства та умови договору, є правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 58 300,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як штраф встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, статтями 230, 231 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Відповідно до п.5.3 договору у разі якщо позичальник не повернув позикодавцю надану позику згідно з умовами договору строк, за вимогою позикодавця позичальник зобов'язується сплатити господарські санкції у вигляді штрафу. Розмір штрафу, за згодою сторін становить 1% (один відсоток) від неповерненої суми позики за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути штраф за порушення строків повернення грошових коштів (позики) у розмірі 23 422,00 грн. за загальний період з 01.03.2017 по 05.04.2017. При цьому нараховує штраф з урахуванням суми 24 000,00 грн., яку повернуто із простроченням 15.03.2017. Так, позивач просить стягнути штраф за період з 01.03.2017 по 15.03.2017 нарахованого на суму 82 300,00 грн. у розмірі 12 345,00 грн. та за період з 16.03.2017 по 05.04.2017 нарахованого на суму 58 300,00 грн. у розмірі 11 077,00 грн.

Відповідно до п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки відповідачем здійснено повернення частини грошових коштів 15.03.2017 року, то нарахування штрафу має здійснюватися за порушення строків повернення позики у сумі 82300,00 грн. у період з 01.03.2017 по 14.03.2017 та складає 11 522,00 грн.

За таких обставин, вимога про стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню у розмірі 22 599,00 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 58 600,00 грн. заборгованості за договором позики та 22 599,00 грн. - штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 583,89 грн.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 світ" (49051, м. Дніпро, вул. Тверська, 31а, оф.6, ідентифікаційний код 35114265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос" (49055, м. Дніпро, пр. О. Поля, 129Р, ідентифікаційний код 20197631) заборгованість за договором позики у розмірі 58300,00 грн., штраф у розмірі 22599,00 грн. та судовий збір у розмірі 1583,89 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.06.2017

Суддя Н.М. Євстигнеєва