Рішення

від 24.05.2017 по справі 908/838/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/63/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017 Справа № 908/838/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТК Комфортне світло» (08130, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В.Чайки, 16)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Снаут» (69022, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26-А, к. 41)

про стягнення 133982,18 грн.,

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (дов. № б/н від 19.05.17)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 133982,18 грн., з яких: сума 98496 грн. - основний борг за договором купівлі-продажу № КС 6/17 від 16.01.2017р., сума 4491,42 грн. - пеня, сума 461 грн. - 3% річних, сума 984,96 грн. - інфляційні втрати, сума 29548,80 грн. - збитки.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/838/17, судове засідання призначено на 24.05.2017р.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На викання умов договору купівлі-продажу № КС6/17 від 16.01.2017р., позивач поставив відповідачу товар на суму 98496 грн. Однак, в порушення умов договору, відповідач оплату за отриманий товар не здійснив. У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 550, 691, 692 ЦК України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав через канцелярію суду заяву, в якій основний борг за поставлений товар в розмірі 98496 грн. визнає в повному обсязі. Відповідач зазначив, що скрутне становище в країні, у зв'язку з економічною кризою у 2017р., спричинило порушення строків розрахунків з позивачем. Просить суд з розумінням поставитися до ситуації, яка виникла і призвела до тимчасових труднощив у проведенні розрахунків. Примусове одноразове стягнення усієї суми призведе до загибелі підприємства відповідача. У зв'язку з чим, просить: - не стягувати суму штрафних санкцій та обмежитися лише стягненням суми основного боргу; - відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців з моменту набрання законної сили рішенням суду; - після закінчення терміну відстрочення розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців на умовах щомісячної сплати боргу рівними частинами.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017р. між ТОВ «ТК Комфортне світло» (продавець, позивач у справі) та ТОВ «Снаут» (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 6/17, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві товар, а покупець - прийняти й вчасно оплачувати вартість товару на умовах даного договору (п. 1.1).

Пунктом 2.1 договору визначено, що оплата вартості поставленого товару, зазначеного у відповідному рахунку-фактурі та документах про прийом-передачу товару, здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних документів про прийом-передачу товару.

Згідно з п. 3.2 договору прийом-передача товару проводиться уповноваженими представниками сторін та оформлюється ними шляхом підписання відповідних документів про прийом-передачу товару (накладна та/або акт приймання-передачі товару).

Відповідно до п. 8.2 договору він діє з дати набрання ним чинності до 16.01.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач 25.01.2017р. поставив відповідача товар на суму 98496 грн. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною № 25-01/0010 від 25.01.2017р., яка підписана та скріплена печатками обома сторонами, товарно-транспортною накладною № 1002043/2 від 25.01.2017р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 1-200117 від 20.01.2017р.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар не здійснив.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар в розмірі 98496 грн. підтверджується матеріалами справи та визнана відповідачем, про що він зазначив у своїй заяві, яка надійшла до суду 17.05.2017р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 98496 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4491,42 грн. за період з 09.02.2017р. по 07.04.2017р.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що при несвоєчасній оплаті товару, необґрунтованій відмові або ухиленні від оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 10% неоплаченої суми платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошового зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, але перевіривши розрахунок пені з урахуванням приписів зазначеного закону, суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування коригувати розрахунок в частині визначення розміру, а саме: за період з 09.02.2017р. по 07.04.2017р. сума пені складає 4382,40 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 4382,40 грн. пені.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 461 грн. - 3% річних за період з 09.02.2017р. по 07.04.2017р. та суму 984,96 грн. інфляційних втрат за березень 2017р. (період нарахування інфляційних втрат представник позивача уточнив у судовому засіданні 24.05.2017р.).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд залишає їх в заявленому позивачем розмірі (не виходячи за межі зазначеного позивачем максимального розміру 3% річних та інфляційних нарахувань).

Таким чином, вимоги про стягнення суми 461 грн. - 3% річних та суми 984,96 грн. інфляційних втрат задовольняються в повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 29548,80 грн.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення збитків позивач посилається на п. 9.3 договору, яким визначено, що у випадку порушення сторонами п. 9.2 договору , винна сторона зобов'язується оплатити іншій стороні збитки у розмірі 30% від загальної суми договору (загальна сума складається з сум вартості придбаного товару протягом дії договору) та здійснити розрахунок по фактично виконаних зобов'язаннях іншою стороною.

Відповідно ж до п. 9.2 договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань й одностороння зміна умов договору не допускається, окрім випадків, передбачених законодавством та даним договором.

Згідно зі ст. 224 ГК України, яка встановлює відшкодування збитків, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною .

У статті 22 ЦК України також надано визначення збиткам. При цьому, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); упущена вигода - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір збитків (ст. 614, 623 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено факт порушення відповідачем господарського зобов'язання. Будь-яких документів (доказів), підтверджуючих понесення позивачем збитків на заявлену суму матеріали справи не містять і позивачем не надано.

Виходячи із вищенаведеного, заявлена сума 29548,80 грн. (30% від загальної суми договору), яка нарахована на підставі п. 9.2 договору - за односторонню відмову від виконання зобов'язань за договором, не є збитками в розумінні ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення збитків в розмірі 29548,80 грн., з заявлених підстав, задоволенню не підлягає.

Як вже зазначалось, 17.05.2017р. відповідач подав до суду заяву, якій просить: - не стягувати суму штрафних санкцій та обмежитися лише стягненням суми основного боргу; - відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців з моменту набрання законної сили рішенням суду; - після закінчення терміну відстрочення розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців на умовах щомісячної сплати боргу рівними частинами.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Тобто, зі змісту зазначених норм вбачається, що суду надано право саме на зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи винятковість обставин. Звільнення від сплати штрафних санкцій, ані ст. 551 ЦК України, ані ст. 233 ГК України не передбачає.

У зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволені клопотання позивача щодо звільнення від сплати штрафних санкцій (пені). Суд також не вбачає підстав для зменшення розміру пені, оскільки сума пені по співвідношенню з сумою заборгованості не є надмірно великою.

Що стосується клопотання позивача про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців з моменту набрання рішенням законної сили, а після закінчення терміну відстрочення розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, на умовах щомісячної сплати боргу рівними частинами.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З приписів п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012р. вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, особа, яка заявляє про надання розстрочки або відстрочки виконання судового рішення, повинна не тільки навести конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, але і подати докази на підтвердження наведених обставин.

На підтвердження викладених у заяві обставин відповідачем не надано жодного документу, яким підтверджується скрутний фінансовий стан, зокрема, Звітів встановленої форми, які подаються до державних органів про фінансові результати діяльності товариства.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення. У задоволенні клопотань відмовлено.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Снаут» (69022, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 26-А, к. 41; код ЄДРПОУ 30958255) суму 98496 (дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. основного боргу, суму 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн. 40 коп. пені, суму 461 (чотириста шістдесят одна) грн. - 3% річних, суму 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат, суму 1564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 86 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після надрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.06.2017р.

Суддя Н.А.Колодій