Рішення

від 01.06.2017 по справі 910/6331/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017Справа №910/6331/17 За позовом Приватного акціонерного товариства ЕФЕС Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС КЛАС ЛТД

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОЛОГ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про відшкодування збитків у розмірі 26 465,68 Євро, що еквівалентно 728 904,08 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача Гладка-Садчева І.А. (дов. №0311/11 від 03.11.2016);

від відповідача не з'явився;

від третьої особи-1 не з'явився;

від третьої особи-2 не з'явився.

встановив :

18.04.2017 Приватне акціонерне товариство ЕФЕС Україна звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС КЛАС ЛТД про відшкодування збитків у розмірі 26 465,68 Євро, що еквівалентно 728 904,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №TR 12-2014 на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.04.2014, результатом чого стало неотримання (втрата) позивачем вантажу, позивачем понесено збитки у вигляді вартості втраченого товару, яка становить 26 465,68 Євро, що еквівалентно 728 904,08 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6331/17 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.05.2017.

10.05.2017 та 16.05.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2017 клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено, залучено до участі у справі третіх осіб 1, 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ ПРОЛОГ та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, розгляд справи відкладено на 01.06.2017.

01.06.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 01.06.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 01.06.2017 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 01.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

30.04.2014 між Приватним акціонерним товариством ЕФЕС Україна (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС КЛАС ЛТД (далі - відповідач, експедитор) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування №TR 12-2014, відповідно до п. 1.1 якого експедитор від свого імені за плату та за рахунок замовника забезпечує організацію та здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, міжнародному сполученні.

Експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиторські операції: пошук перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням вантажів замовника (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору експедитор організовує перевезення вантажів на підставі заявок, що подаються замовником за формою, встановленою в додатку 1 до цього договору, підписаних уповноваженим представником замовника.

За умовами п.п. 3.1.1, 3.1.3, 3.1.5 експедитор зобов'язаний належним чином виконати заявку замовника, що була погоджена експедитором згідно з умовами цього договору та доставити ввірений вантаж у пункт призначення на умовах та в строки, встановлені цим договором та відповідною заявкою; точно дотримуватися вказівок замовника. Якщо вказівка замовника заважає економічній і безпечній доставці вантажу, експедитор повинен негайно звернути на це увагу замовника. Якщо замовник повторює свою вказівку, експедитор виконує вказівку з віднесенням усіх ризиків на замовника.

Згідно з п. 3.1.8 договору експедитор зобов'язаний забезпечувати прийняття вантажу до перевезення за найменуванням, кількістю та якістю на підставі товаротранспортної, видаткової накладних чи інших супровідних документів. Відповідальність за прийняття до перевезення вантажу при наявності в супровідних документах недостовірних відомостей покладається на експедитора.

За умовами п. 6.3.2 договору у разі повної або часткової втрати, недостачі або пошкодження вантажу, що відбулося в проміжку часу між прийняттям вантажу для перевезення (оформленням товаросупровідних документів) і його здачею вантажоодержувачу (оформлення товаросупровідних документів) експедитор відшкодовує замовнику суму, рівну вартості не вистачаю чого, втраченого або пошкодженого вантажу.

Відповідно до п. 6.5 договору санкції, передбачені п. 6.3 цього договору, повинні бути сплачені експедитором на адресу замовника протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги останнього. У разі відмови експедитора від виплати на адресу замовника сум: неустойки (штрафу, пені), витрат, збитків. Інших штрафних санкцій, останній в односторонньому порядку без будь-якої відповідальності для себе має право утримати вищевказані суми з грошових коштів, що підлягають перерахуванню експедитору за цим договором. Про факт такого утримання замовник зобов'язаний повідомити експедитора негайно в письмовій формі.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами й діє до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим договором (п. 9.4 договору).

05.05.2014 сторонами була погоджена заявка на разове перевезення №5, згідно з умовами якої відповідач зобов'язався 22.05.2014 здійснити/організувати за адресою: U Prazdroje 730497, м. Плзєнь, Чеська Республіка, завантаження вантажу (пива у зворотній тарі (КЕГах) орієнтовно загальною вагою брутто 19000 кг) у автомашину НОМЕР_4 з причепом НОМЕР_3, його перевезення та доставку вантажу вантажоодержувачу (позивачу) 29.05.2014 на адресу його місцезнаходження: м. Донецьк, пр.. Ілліча, 106. Для виконання зобов'язань за договором відповідачем було залучено безпосереднього перевізника - компанію ТОВ ПРОЛОГ , яка розташована у м. Києві, вул. Виборзька, буд. 59-А, кв. 98.

Право власності на вантаж, щодо якого позивачем було замовлено у відповідача організацію та здійснення перевезення, перейшло від вантажовідправника - компанії SABMiller Brends Europe a.s. до позивача з дати завантаження вантажу в транспортний засіб перевізника, тобто з 23.05.2014 відповідно до умов укладеного між вантажовідправником та позивачем договору поставки №1 від 31.10.2013.

Факт завантаження вантажу перевізнику у вказаний транспорт підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №SK 2556470 від 23.05.2014 за адресою місцезнаходження вантажовідправника - пива у зворотній тарі загальною вагою брутто 19125 кг., а також листом вантажовідправника - компанії SABMiller Brends Europe a.s. від 01.07.2014.

Крім того, в митному органі Чеської республіки вантажовідправником була зареєстрована вантажна митна декларація №14CZ60000023FXGMZM9, відповідно до якої встановлено максимально граничний термін доставки вантажу до кордону з Україною - 07.06.2014 та оформлено рахунки: №5080325695/9112633866 від 22.05.2014 (відповідно до якого вартість завантаженого перевізнику пива складає 4498,48 Євро) та №5080325695/9112633866 від 23.05.2014 (відповідно до якого заставна вартість завантаженої перевізнику зворотної тари складає 21 967,20 Євро).

Разом з тим, прийнятий до перевезення вантаж залученим відповідачем до виконання договору транспортного експедирування перевізником мав бути доставлений позивачу не пізніше 29.05.2014, але не був доставлений, у зв'язку із чим позивач вважає вказаний вантаж втраченим з 29.06.2014.

Матеріали справи містять лист-вимогу позивача №12-3122 від 30.05.2014, направлену на адресу відповідача, щодо відшкодування йому протягом 5 робочих днів збитків в сумі 26 465,68 Євро в гривневому еквіваленті за втрачений вантаж, у відповідь на яку відповідач повідомив про здійснення усіх можливих заходів щодо розслідування даної ситуації та зобов'язався повідомити позивача про результати розслідування у найкоротші строки.

Не отримавши від відповідача подальшої інформації, 07.07.2015 та 13.08.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з листами-вимогами №12-263 та №12-291 щодо відшкодування збитків за втрачений багаж.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не відшкодовано йому збитки за втрачений вантаж, у зв'язку із чим він звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС КЛАС ЛТД збитки у розмірі 26 465,68 Євро, що еквівалентно 728 904,08 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним Кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Статтею 920 ЦК України визначено що, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до положень ст. 17 Конвенції Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Статтею 3 вказаної Конвенції визначено, що для цілей цієї Конвенції, перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

За умовами п. 6.3.2 договору у разі повної або часткової втрати, недостачі або пошкодження вантажу, що відбулося в проміжку часу між прийняттям вантажу для перевезення (оформленням товаросупровідних документів) і його здачею вантажоодержувачу (оформлення товаросупровідних документів) експедитор відшкодовує замовнику суму, рівну вартості не вистачаю чого, втраченого або пошкодженого вантажу.

Відповідно до п. 6.5 договору санкції, передбачені п. 6.3 цього договору, повинні бути сплачені експедитором на адресу замовника протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги останнього. У разі відмови експедитора від виплати на адресу замовника сум: неустойки (штрафу, пені), витрат, збитків. Інших штрафних санкцій, останній в односторонньому порядку без будь-якої відповідальності для себе має право утримати вищевказані суми з грошових коштів, що підлягають перерахуванню експедитору за цим договором. Про факт такого утримання замовник зобов'язаний повідомити експедитора негайно в письмовій формі.

Частиною 2 ст. 932 ЦК України визначено, що у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Таким чином саме відповідач має нести відповідальність за дії перевізника, оскільки саме відповідачем було залучено перевізника як третю особу у виконанні зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Факт завантаження вантажу перевізнику у вказаний транспорт підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №SK 2556470 від 23.05.2014 за адресою місцезнаходження вантажовідправника - пива у зворотній тарі загальною вагою брутто 19125 кг., а також листом вантажовідправника - компанії SABMiller Brends Europe a.s. від 01.07.2014.

Крім того, в митному органі Чеської республіки вантажовідправником була зареєстрована вантажна митна декларація №14CZ60000023FXGMZM9, відповідно до якої встановлено максимально граничний термін доставки вантажу до кордону з Україною - 07.06.2014 та оформлено рахунки: №5080325695/9112633866 від 22.05.2014 (відповідно до якого вартість завантаженого перевізнику пива складає 4498,48 Євро) та №5080325695/9112633866 від 23.05.2014 (відповідно до якого заставна вартість завантаженої перевізнику зворотної тари складає 21 967,20 Євро).

Доказів доставки відповідачем позивачу вказаного вантажу в місце доставки матеріали справи не містять.

Отже, факт завдання збитків позивачу на суму 26 465,68 Євро, що еквівалентно 728 904,08 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач відсутність своєї вини у втраті вантажу не спростував, натомість відповідач не забезпечив належним чином схоронності вантажу. Таким чином, враховуючи наявність доказів завдання позивачу збитків внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив перевезення вантажу, у зв'язку з чим мала місце втрата вантажу, наявність причинного зв'язку між діями відповідача та завданими збитками, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 728 904,08 грн., що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на дату подання позову, є еквівалентом 26 465,68 Євро.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС КЛАС ЛТД (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код 37900552) на користь Приватного акціонерного товариства ЕФЕС Україна (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 106, код 00377457) вартість втраченого вантажу у розмірі 728 904 (сімсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот чотири) грн. 08 коп., що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання позову, еквівалентно 26 465,68 Євро, та судовий збір у розмірі 10 933 (десять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 56 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 07.06.2017.

Суддя В.О. Демидов