Рішення

від 29.05.2017 по справі 910/4101/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017Справа №910/4101/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Клад Плюс

до Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Київенерго

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права

власності

Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Свиридова М.А. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Браницький Д.Ю. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Клад Плюс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп комплексної трансформаторної підстанції КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1; визнання права власності на комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

Ухвалою від 17.03.2017р. було порушено провадження по справі №910/4101/17 та призначено її розгляд на 10.04.2017р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство Київенерго .

У судовому засіданні 10.04.2017р. представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником третьої особи у судовому засіданні 10.04.2017р. подано письмові пояснення по справі.

Представником позивача у судовому засіданні 25.04.2017р. подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За приписами ст.38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, між третьою особою та відповідачем укладено договір №63222 від 01.04.2016р. на постачання електричної енергії, для укладання якого надався договір купівлі-продажу обладнання (комплексної трансформаторної підстанції КТПН-160/10/0,4) №05/12/15 від 05.12.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. ГРУП . Одночасно, на підтвердження наявності майнових прав на спірне майно позивачем представлено договір №3 від 26.03.2014р. купівлі-продажу промислового обладнання, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК .

Отже, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо необхідності витребування доказів по справі у Товариства з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ та у Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙК .

Ухвалою від 25.04.2017р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2017р.

Представником позивача 13.05.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником третьої особи було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК та Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. ГРУП витребувані судом документи надано не було, а отже, суд вважає за доцільне повторно витребувати докази у вказаних осіб.

Представник позивача подав письмове клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача та третьої особи про продовження строків розгляду справи.

Ухвалою від 15.05.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено її розгляд на 29.05.2017р.

25.05.2017р. від Приватного підприємця ОСОБА_5 до відділу діловодства надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представником позивача 25.05.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про витребування доказів. Представник третьої особи проти задоволення означеного клопотання надав заперечення.

Розглянувши клопотання представника Товариство з обмеженою відповідальністю Клад Плюс , суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача у судовому засіданні 29.05.2017р. було надано усні пояснення по суті спору, відповідно до змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представником третьої особи під час розгляду справи у судовому засіданні 29.05.2017р. було надано пояснення по справі.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 29.05.2017р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 29.05.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс (покупець) було укладено договір №3 купівлі-продажу промислового обладнання, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, і сплатити покупцю за нього продавцю грошову суму, встановлену п.3.1 договору.

За умовами п.3.1 договору №3 від 26.03.2016р. ціна обладнання становить 28860 грн., в тому числі, податок на додану вартість в сумі 4810 грн.

Право власності на обладнання переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання (п.3.6 договору №3 від 26.03.2016р.).

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами, тобто, з дати зазначеної над текстом даного договору, і діє до виконання сторонами в повному обсязі своїх зобов'язань, передбачених договором.

З представлених суду документів вбачається, що згідно акту прийому-передачі від 26.03.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс прийнято у власність комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

29.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством Київенерго (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс (споживач) було укладено договір №62616 про постачання електричної енергії, згідно п.1 якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно умов цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

У додатку 6А до договору №62616 від 29.05.2014р. визначено, що постачання електроенергії здійснюється до електрообладнання споживача - КТП-5722.

22.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортоник-Ком (орендар) було укладено договір №1 оренди обладнання, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 з всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

Строк оренди складає 12 місяців з моменту прийняття об'єкта оренди по акту приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі від 23.10.2014р. орендодавцем було передано об'єкт оренди орендарю.

За поясненнями позивача, які з боку третьої особи підтверджені, 23.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством Київенерго (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортоник-Ком (споживач) було укладено договір №62783 про постачання електричної енергії до електроустановки споживача - КТП-5722, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

Після припинення договору оренди №1 від 22.10.2014р., позивач звертався до третьої особи з листами №05-05/2016-02 від 05.05.2016р., №16-06/2016-02 від 16.06.2016р., №26-07/2016-01 від 26.07.2016р., в яких просив припинити електропостачання та відключити КТП-5722 від енергоживлення.

Листом №35КД/31/3946 від 20.07.2016р. Публічним акціонерним товариством Київенерго було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Клад плюс про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп договору на постання електричної енергії, згідно умов якого здійснюється електроживлення об'єкта за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1к, від КТП-5722.

При цьому, у вказаному листі третьою особою наголошено, що при укладанні вказаного правочину відповідачем було надано договір купівлі-продажу №05/12/15 від 05.12.2015р. комплексної трансформаторної підстанції КТПН-160/10/0,4, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ .

З представлених третьою особою на виконання вимог ухвали суду документів, а саме договору №6322 від 01.04.2015р. про постачання електричної енергії, укладеного між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп , та додатків до нього, зокрема додатку №6, вбачається, що дійсно на умовах вказаного правочину здійснювалось електропостачання до установки споживача - КТП-5722, розташованого за адресою за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

Проте, за твердженнями позивача, останнім відчуження КТП-5722, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, не здійснювалось, трансформаторна підстанція Товариству з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ , відповідачу чи іншим особам не передавалась, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу норм п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Статтею 1 Протоколу №11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України п. 2 ч.1 ст.3, ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню. Аналогічну правову позицію наведено у п.1 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (п.5 Постанови №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ).

За приписами ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм закону випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності заявником повинно бути доведено, зокрема, факт правомірного набуття відповідного майнового права та невизнання чи оспорювання цього права іншою особою (відповідачем).

Як вказувалось вище, обґрунтовуючи поданий позов, позивач посилався на те, що майнові права на КТП-5722 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс на підставі договору №3 від 26.03.2014р. Відчуження КТП-5722, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, не здійснювалось, трансформаторна підстанція Товариству з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ , відповідачу чи іншим особам не передавалась.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Клад Плюс про визнання права власності на КТП-5722 підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України).

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, ухвалою від 25.04.2017р. судом було зобов'язано третю особу надати документально підтверджені письмові пояснення стосовно особи, якій Публічним акціонерним товариством Київенерго надавались технічні умови на будівництво комплексної трансформаторної підстанції КТП-5722, що знаходиться за адресою: м.Київ, Микільсько-Слобідська, 1.

На виконання вимог ухвали суду, Публічним акціонерним товариством Київенерго було надано суду технічні умови №18631 від 01.02.1999р. на електропостачання, видані Приватному підприємцю ОСОБА_5, якими було передбачено встановлення в ТП-5722 силового трансформатора із ізольованою нейтраллю.

Представленими суду документами підтверджується, що КТП-5722 було прийнято до експлуатації.

01.03.2000р. між Приватним підприємцем ОСОБА_5 (споживач) та Акціонерним товариством Київенерго (енергопостачальна організація) було укладено договір №20-85014 на використання електричної енергії, відповідно до додатку №11 до якого постачання електроенергії здійснювалось до КТП №5722, за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

Відповідно до п.7 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙК (в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №2 від 10.01.2002р.) учасниками товариства є: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Майно товариства складається з майнових та грошових внесків учасників, основних фондів, оборотних засобів, цінних паперів та матеріальних цінностей, вартість яких відображається в самостійному (зведеному) балансі товариства за оцінкою, що затверджується зборами.

Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 19.02.2002р. ОСОБА_5 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙК було передано, разом з дебаркадером-рестораном, КТП-5722 з технічним обладнанням. В акті приймання передачі було визначено, що вартість КТП-5722 становить 23791,35 грн.

Наразі, судом прийнято до уваги, що у відповідності до ст.12 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент передання майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙК ) товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Статтею 658 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на 26.03.2014р.) визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Як вказувалось вище, 26.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс (покупець) було укладено договір №3 купівлі-продажу промислового обладнання, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити обладнання, а саме комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, і сплатити покупцю за нього продавцю грошову суму, встановлену п.3.1 договору.

Згідно акту прийому-передачі від 26.03.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс прийнято у власність комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

За таких обставин, суд приймає до уваги договір №3 від 26.03.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙК (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клад плюс , в якості належної підстави виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю Клад плюс права власності на комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всі технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

З приводу обставин порушення (невизнання) відповідачем майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Клад плюс на комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 судом прийнято до уваги наступне.

Як вбачається з представлених суду документів, 01.04.2016р. між Публічним акціонерним товариством Київенерго (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп (споживач) було укладено договір №63222 про постачання електричної енергії, згідно п.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за обєктиами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до нього, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до нього.

Згідно змісту додатку №4А до договору №63222 від 01.04.2016р. точкою приєднання споживача є КТП - 5722.

Відповідно до додатку №6 до договору №63222 від 01.04.2016р. (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін споживачу на праві власності/користування/відання належить КТП 5722, за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, які затверджено Постановою №28 від 31.07.1996р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, передбачено, що електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії; власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії; споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

За приписами п.1.3 Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Тобто, з урахуванням наведеного вище, з огляду на вимоги Правил користування електричною енергією стосовно укладення відповідних правочинів саме з власниками електроустановок, суд дійшов висновку, що укладання між Публічним акціонерним товариством Київенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп договору про електропостачання, згідно умов якого постачальником здійснюється живлення належної споживачу електричної установки КТП 5722, за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, є свідченням невизнання Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп майнових прав (права власності) позивача на вказане КТП.

Одночасно, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, ухвалами 17.03.2017р., від 25.04.2017р. та 15.05.2017р. судом було зобов'язано відповідача надати договір №05/12/15 від 02.12.2015р. купівлі-продажу трансформаторної підстанції, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю М.В.М. ГРУП . Одночасно, ухвалами від 25.04.2017р. та 15.05.2017р. вказаний договір було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ .

Проте, всупереч приписів ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст.4 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Лексус Сервіс Київ вимог ухвал суду виконано не було, витребуваних доказів не надано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Клад Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп про визнання права власності на комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, є доказово обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, у відповідача. При цьому, суд виходить з наступного.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Застосовуючи положення статті 387 Цивільного кодексу України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Аналогічну позицію наведено у Постанові №5 від 07.02.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

За таких обставин, враховуючи викладені вище норми матеріального та процесуального права при зверненні до суду з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володніння повинно бути доведено належними та допустимими доказами факт правомірного набуття відповідного майнового права, а також обставини щодо знаходження без відповідної правової підстави всупереч волі власника майна у відповідачів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно зі ст.34 вказаного нормативно-правового акту господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, всупереч наведеним вище нормам чинного законодавства позивачем не представлено до матеріалів справи належних та допустимих у розмінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів перебування станом на момент вирішення спору по суті спірного майна, а саме комплексної трансформаторної підстанції КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп .

За таких обставин, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги вимоги чинного законодавства щодо обставин, які входять до предмету доказування у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд дійшов висновку щодо доказової необґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Клад Плюс про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп комплексної трансформаторної підстанції КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, та відмову в їх задоволенні.

Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 32 , 33 , 49 , 82 - 85 ГПК України , Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Клад Плюс (02002, м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, ЄДРПОУ 37606119) на комплексну трансформаторну підстанцію КТП-5722 зі всім технологічним обладнанням, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М.В.М. Груп (01014, м.Київ, вул.Струтинського, будинок 8, ЄДРПОУ 36087809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Клад Плюс (02002, м.Київ, вул.Микільсько-Слобідська, 1, ЄДРПОУ 37606119) судовий збір в сумі 1600 грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

06.06.2017р.

Суддя Спичак О.М.