Рішення

від 25.05.2017 по справі 910/5119/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2017 р. Справа №910/5119/17 За позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації

До Приватного підприємства " Варт "

Про повернення майна

Суддя Пінчук В.І.

Представники сторін:

Від прокуратури Вацьківський - прокурор відділу

Від позивача Іллюшин М.М. - предст.; Шевченко Р.В. - предст.

Від відповідача не з'явився

Рішення прийняте 25.05.2017 р., оскільки у судовому засіданні 04.05.2017 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації про зобов'язання відповідача - приватного підприємства " Варт " повернути відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області нежитлове приміщення площею 50 кв.м., яке розташоване за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область, шляхом примусового звільнення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури посилається на те, що договір від 20.12.2013 р. № 12, що укладений між відділом освіти Козелецької районної державної адміністрації та приватним підприємством " Варт " не відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури та представників позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2013 р. між відділом освіти Козелецької районної державної адміністрації ( позивачем, орендодавцем ) та приватним підприємством " Варт " ( відповідачем, орендарем ) був укладений договір оренди № 12

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався передати в строкове платне користування нежитлові приміщення ( будівлю, споруду ) в будівлі, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, що розташовані за адресою: 17061, Чернігівська область, Козелецький район, пров. Центральний, 3, площею 50 кв.м., для розміщення магазину продуктових та господарчих товарів.

Пунктом 10.1 договору № 12 від 20.12.2013 р. строк його дії встановлений з 20.12.2013 р. по 20.12.2023 р.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. ( п. 10.7 договору ).

Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі.

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору ( п.2.4. договору ).

Прийом-передачу в орендне користування нежитлового приміщення за адресою Козелецький район, с. Волевачі, пров. Центральний, 3 від орендодавця до орендаря здійснено на підставі акту приймання - передачі в оренду майна від 20.12.2013 р.

Згідно п. 2.1 договору № 12 від 20.12.2013 р. майно, що орендується, вважається переданим орендареві з дати підписання акту прийому-передачі майна.

Суд вважає позовні вимоги заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 209 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а в разі укладення вказаного договору строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса (ст. 45 Закону України Про нотаріат).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені ст. 220 ЦК України. За приписами вказаної норми, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У пункті 4.5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 " Про судову практику розгляду цивільних спав про визнання правочинів недійсними " зазначено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтованості іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

З підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню ( п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 ).

Крім того, як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України), застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Як встановлено судом, на даний час займане приміщення використовується орендарем для розміщення магазину продуктових та господарчих товарів, підтвердженням чого є акт №1 комісії, створеної відповідно до наказу відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації від 16.01.2017 р. № 11 " Про створення комісії з питань перевірки наявності, технічного стану, напрямків та ефективності використання майна, переданого в оренду ".

Із змісту якого вбачається, що приміщення загальною площею 50 кв.м., яке передане відділом освіти Козелецької РДА, згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району від 20.12.2013 р. №12 в оренду ПП " Варт " використовується в якості магазину продовольчих та господарчих товарів. В приміщенні розташоване торгівельне та холодильне обладнання, різноманітні товари.

Як вбачається зі змісту п. 10.1 договору його строк встановлено з 20.12.2013 р. по 20.12.2023 р., а п. 10.7 надано право за відсутності заяви однієї сторін про припинення або змін до цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця на його автоматичне продовження на той самий термін, який було передбаченого цим договором.

Разом з тим, договір оренди, незважаючи на укладення його строком понад три роки нотаріально не посвідчений, що суперечить положенням ст. 793 ЦК України., оскільки договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню ( ч. 2 ст. 793 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того, відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Суд вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для користування орендованим майном, а тому нежитлове приміщення загальною площею 50 кв.м. , що знаходиться на 1 поверсі в будівлі за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область підлягає поверненню відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати приватне підприємство " Варт " ( 02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 66, код 32376909 ) повернути відділу освіти Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області ( 17000, Чернігівська область, сел. Козелець, вул. Соборності, 27, код 02147428 ) нежитлове приміщення площею 50 кв.м., яке розташоване за адресою: с. Волевачі, пров. Центральний, 3, Козелецький район, Чернігівська область, шляхом примусового звільнення.

Стягнути з приватного підприємства " Варт " ( 02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 66, код 32376909 ) на користь прокуратури Чернігівської області ( рахунок 35215093006008, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, одержувач - прокуратура Чернігівської області, код 02910114 ) судовий збір в розмірі 1600 ( одну тисячу шістсот ) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 06.06.2017 р.

Суддя В.І.Пінчук