Рішення

від 01.06.2017 по справі 927/391/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

==========================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"01" червня 2017 року Справа № 927/391/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Система"

08700, вул. Київська, 31-А, м. Обухів, Київська обл.,

до відповідача: Приватного підприємства "Кристал"

14038, вул. Київська, 74, м. Чернігів,

предмет спору: про стягнення 62776,82 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не прибули;

від відповідача: не прибули;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Система» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Кристал» про стягнення боргу в розмірі 19250,00 грн., 3% річних в сумі 2254,62 грн. за період з 31.12.2012 по 25.11.2016, пені в сумі 22651,72 грн. за період з 31.12.2012 по 25.11.2016, інфляційних витрат в сумі 18620,48грн. за період з 31.12.2012 по 25.11.2016 відповідно до Договору № 07/01 від 23.07.2012.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №07/01 від 23.07.2012 щодо оплати виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим позивач просить відповідача повернути передоплату в сумі 74312,96грн..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.04.2017 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 04.05.2017, після чого розгляд справи відкладався до 22.05.2017 та 01.06.2017.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 22.05.2017.

Представники позивача в судове засідання 01.01.2017 не прибули.

Представники відповідача в судові засідання не прибули. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 04.05.2017 ПП Кристал зареєстроване за адресою: 14000, вул. Київська,74, м.Чернігів. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

Ухвали господарського суду Чернігівської області від 21.04.2017, від 04.05.2017 та від 22.05.2017, направлені за юридичною адресою відповідача: 14038, вул. Київська,74, м.Чернігів, повернулись до суду з відміткою відділення "Укрпошта" «за закінченням терміну зберігання» .

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.07.2012 між ПП Кристал (Замовник) та ПП Система (Виконавець) укладено договір №07/01 (далі -Договір), за умовами п.п.1.1. якого Підрядник зобов'язався зобов'язується за дорученням Замовника виконати будівельно-монтажні роботи по об'єкту Перенесення телефонної каналізації з зони будівництва АЗС з магазином продовольчих та непродовольчих товарів по вул.Шевченко,160б, м.Чернігів в строки, передбачені цим договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За юридичною природою вказаний Договір є договором будівельного підряду, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 61 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.1. Договору, Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 30 календарних днів з моменту перерахування авансу Замовником.

Позивачем надано суду копію акту приймання виконаних будівельних робіт №1 (арк. справи 39), оригінал якого був оглянутий судом в судовому засіданні 11.05.2017 та який підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками 26.12.2012.

Тобто, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з виконання будівельно-монтажних робіт з перенесення телефонної каналізації з зони будівництва АЗС з магазином продовольчих та непродовольчих товарів по вул.Шевченко,160б, м.Чернігів, що підтверджується вище вказаним актом.

Згідно п.4 статті 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору, загальна вартість робіт згідно кошторисної документації, є договірною ціною і складає: 291001,00грн. (з врахуванням ПДВ); договірна ціна є динамічною на весь період виконання робіт.

Відповідно до п.4.1.-4.2. Договору, Замовник до початку робіт сплачує Підряднику аванс в розмірі 60% від вартості договірної ціни; кінцевий розрахунок з Підрядником за виконані роботи здійснюється Замовником після підписання акта виконаних робіт на протязі трьох банківських днів.

Відповідно до п.5.2.3 Договору, Замовник зобов'язаний забезпечити прийняття від підрядника виконання робіт і проведення з ним розрахунків в порядку, передбаченому даним договором.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2012р. та акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 26.12.2012 вартість виконаних позивачем робіт складає 131844,00грн.

Обов'язок щодо оплати робіт за Договором відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. 525 ЦК України і ст.193 ГК України.

Відповідач повністю не виконав свої зобов'язання по Договору щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт.

Станом на час звернення позивачем з позовною заявою відповідачем частково оплачено вартість робіт, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями, а саме: №44 від 20.08.2012 на суму 98184,60грн., №34 від 27.05.2015 на суму 3409,40грн., №41 від 04.06.2015 на суму 1000,00грн., №42 від 04.06.2015 на суму 1000,00грн., №43 від 08.06.2015 на суму 1000,00грн., №44 від 08.06.2015 на суму 1000,00грн., №67 від 08.09.2015 на суму 2000,00грн., №68 від 5000,00грн., а всього на суму 112594,00грн..

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем становить 19250,00грн., яка документально підтверджена, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 19250,00грн. з основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за порушення сторонами строків зобов'язань за Договором, винна сторона виплачує іншій стороні неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки, але не більше 10% несплаченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 31.12.2012 по 25.11.2016 в сумі 22651,72грн.

Суд зазначає, що пеня, 3% річних та інфляційні мають нараховуватись починаючи з 01.01.2013, відповідно до п. 4.2. Договору.

Крім того, нарахування пені можливе починаючи з 01.01.2013 та за період не більше шести місяців, тобто по 01.07.2013.

За перерахунком суду пеня за період з 01.01.2013 по 01.07.2013 складає 9781,74грн.,

Однак, відповідно до п. 6.1. Договору, пеня не повинна перевищувати 10% несплаченої суми.

Оскільки станом на момент прийняття рішення основна заборгованість складає 19250грн., отже розмір пені, що не перевищує 10% від вказаної суми становить 1925,0грн., а отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

В іншій частині вимог позивача щодо нарахування пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, нараховані на суму боргу 19250,00грн., за період з 31.12.2012 по 25.11.2016 в сумі 2254,62грн. та інфляційні, нараховані на суму боргу 19250,00грн., за період з 31.12.2012 по 25.11.2016 в сумі 18620,48грн..

За перерахунком суду 3%річних за період з 01.01.2013 по 25.11.2016 складають 2253,20грн., а отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

В іншій частині вимог позивача щодо нарахування 3% річних слід відмовити.

За перерахунком суду інфляційні за період з 01.01.2013 по 25.11.2016 складають 19302,15грн.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 18620,48грн., отже такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1071,70грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75 ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Кристал (14038, вул. Київська,74, м.Чернігів, р/р 260041912701 в ПАТ ОСОБА_1 інвестицій та заощаджень м.Київ, МФО 380281, код ЄДРПОУ 31378690) на користь Приватного підприємства Система (08700, вул. Київська, 31-А, м. Обухів, Київська обл., р/р 26004209872 в ПАТ ОСОБА_1 Аваль , МФО 380805, код ЄДРПОУ 02571008) 19250,00грн. основного боргу, 1925,00грн. пені, 2253,20грн. 3% річних та 18620,48грн. інфляційних, а всього 42048,68грн., а також 1071,70грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна