Рішення

від 31.05.2017 по справі 924/294/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р.Справа № 924/294/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" м.Теребовля Тернопільської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова - 7" м.Хмельницький

про стягнення 55 923,31грн., з яких 30 902,60 грн. основного боргу, 5 781,89 грн. пені, 6180,52 грн. штрафу, 9 189,89 грн. - 28% річних, 3 868,41грн. втрат від інфляції

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності №118 від 06.04.2017р.,

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 55 923,31грн., з яких 30 902,60 грн. основного боргу, 5 781,89 грн. пені, 6180,52 грн. штрафу, 9 189,89 грн. - 28% річних, 3 868,41грн. втрат від інфляції. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 04.01.2016р. між сторонами укладено договір поставки №РЕ/ВН/0012/16, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти товар, а відповідач приймати і проводити оплату товару у розмірах та строки, передбачені договором. На виконання умов вищевказаного договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 155 786,21 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, заборгованість на день подання позову становить 30 902,60грн. Крім того, у зв'язку із несвоєчасним та неповним проведенням розрахунку, позивач заявив до стягнення 5781,89 грн. пені, 6180,52 грн. штрафу, 9 189,89 грн. 28% річних, 3 868,41грн. втрат від інфляції.

В письмових поясненнях позивач вказує, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості згідно договору поставки № РЕ/ВН/0012/16 від 04.01.2016р. Крім того, між сторонами укладений договір поставки № РЕ/ВН/0101/15 від 22.12.2015р. На цій підставі частину коштів, які надійшли від відповідача згідно платіжного доручення № 1713 від 03.02.2016р., а саме 10272,37 грн., позивач зарахував в рахунок оплати заборгованості по договору від 22.12.2015р. Іншу частину коштів, які надішли від відповідача за вказаним платіжним дорученням - 6646,83 грн. позивач зарахував в рахунок оплати заборгованості по договору № РЕ/ВН/0012/16 від 04.01.2016р. Додатково сума заборгованості в розмірі 30 902,60 грн. підтверджується підписаним між сторонами актом звірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

04.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (далі-постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Новобудова - 7" (далі-покупець) укладено договір поставки товарів №РЕ/ВН/0012/16 (далі-договір), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю будівельні матеріали (у подальшому - товар), для використання у господарській діяльності, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

У відповідності до п.1.2 договору асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних. Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних. Накладні мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між сторонами, вони мають також силу додатків до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.3 договору).

Згідно п. 2.6 договору перехід права власності на поставлену партію товару відбувається в момент підписання накладної.

Порядок розрахунків за поставлений товар передбачено у п.4 договору. Так, згідно п. 4.1 договору оплата здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок постачальника. Загальна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності із цим договором (п.4.2 договору).

Згідно п. 5.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У випадку порушення строків передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочи (п. 5.2 договору). У випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п. 5.3 договору). За прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28% річних від простроченої суми (п.5.5 договору).

У відповідності до п. 7.1 договору договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків, нарахування пені, процентів річних, інфляційних втрат - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 155786,21грн., що підтверджується видатковими накладними №ВН000000043 від 13.01.2016р., №ВН000000044 від 14.01.2016р., ВН000000111 від 22.01.2016р., ВН000000204 від 01.02.2016р., №ВН000000220 від 03.02.2016р., №ВН000000240 від 04.02.2016р., №ВН000000292 від 09.02.2016р., №ВН000000386 від 16.02.2016р., №ВН000000437 від 18.02.2016р., №ВН000000471 від 22.02.2016р., №ВН000000623 від 01.03.2016р. та №ВН000001092 від 28.03.2016р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 124883,61 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1713 від 02.02.2016р. на суму 16919,20грн., №1809 від 08.02.2016р. на суму 10000,00грн., №1876 від 12.02.2016р. на суму 20000,00грн., №1935 від 16.02.2016р. на суму 15956,95грн., №2034 від 23.02.2016р. на суму 20000,00грн., №2054 від 24.02.2016р. на суму 17712,22грн., №2407 від 28.03.2016р. на суму 4562,61грн., №2487 від 04.04.2016р. на суму 20005,00грн. та №170 від 23.06.2016р. на суму 10000,00грн.

При цьому згідно письмових пояснень позивача кошти в сумі 10272,37 грн., сплачені за платіжним дорученням №1713 від 02.02.2016р., були зараховані в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки товарів № РЕ/ВН/0101/15 від 22.12.2015р.

Вартість неоплаченого товару за договором поставки товарів №РЕ/ВН/0012/16 від 04.01.2016р. становить 30 902,60 грн., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016р. по 30.11.2016р.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач нарахував 5 781,89 грн. пені, 6180,52 грн. штрафу, 9 189,89 грн. 28% річних, 3 868,41грн. втрат від інфляції.

Також матеріали справи містять договір поставки товарів № РЕ/ВН/0101/15 від 22.12.2015р. та додаткову угоду № 1 від 22.12.2015р. до вказаного договору, укладені між сторонами, гарантійний лист ЖБК "Новобудова-7" № 56 від 16.05.2016р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно укладеного договору поставки №РЕ/ВН/0012/16 від 04.01.2016р. позивач в січні-березні 2016р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 155786,21грн., що підтверджується видатковими накладними №ВН000000043 від 13.01.2016р., №ВН000000044 від 14.01.2016р., ВН000000111 від 22.01.2016р., ВН000000204 від 01.02.2016р., №ВН000000220 від 03.02.2016р., №ВН000000240 від 04.02.2016р., №ВН000000292 від 09.02.2016р., №ВН000000386 від 16.02.2016р., №ВН000000437 від 18.02.2016р., №ВН000000471 від 22.02.2016р., №ВН000000623 від 01.03.2016р. та №ВН000001092 від 28.03.2016р.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

У пункті 4.1 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок постачальника. Загальна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюються постачання продукції у відповідності із цим договором (п.4.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав лише частково на суму 124 883,61грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1713 від 02.02.2016р. на суму 16919,20грн., №1809 від 08.02.2016р. на суму 10000,00грн., №1876 від 12.02.2016р. на суму 20000,00грн., №1935 від 16.02.2016р. на суму 15956,95грн., №2034 від 23.02.2016р. на суму 20000,00грн., №2054 від 24.02.2016р. на суму 17712,22грн., №2407 від 28.03.2016р. на суму 4562,61грн., №2487 від 04.04.2016р. на суму 20005,00грн. та №170 від 23.06.2016р. на суму 10000,00грн. При цьому враховується, що кошти в сумі 10272,37 грн., сплачені за платіжним дорученням №1713 від 02.02.2016р., були зараховані в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки товарів №РЕ/ВН/0101/15 від 22.12.2015р., а 6646,83 грн. - в рахунок оплати заборгованості по договору №РЕ/ВН/0012/16 від 04.01.2016р.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідач не надав в матеріали справи доказів на підтвердження проведення повної оплати отриманого товару. Сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки товарів №РЕ/ВН/0012/16 від 04.01.2016р. становить 30 902,60 грн., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016р. по 30.11.2016р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 30 902,60 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами у п. 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Крім того, у п. 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно вказаних положень договору позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 5781,89грн. та штраф у розмірі 6180,52 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення вищевказані суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.5.5 договору сторони передбачили, що за прострочення оплати покупець сплачує постачальнику 28% річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, позивачем заявлено до стягнення 28 % річних в розмірі 9189,89 грн. за період, а також 3868,41грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши розрахунок, суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення вищевказані суми.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" про стягнення 30 902,60 грн. основного боргу, 5 781,89 грн. пені, 6180,52 грн. штрафу, 9 189,89 грн. 28% річних, 3 868,41грн. втрат від інфляції заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" м.Теребовля Тернопільської області до Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова - 7" м.Хмельницький про стягнення 55923,31грн., з яких 30 902,60 грн. основного боргу, 5 781,89 грн. пені, 6180,52 грн. штрафу, 9189,89 грн. - 28% річних, 3 868,41грн. втрат від інфляції задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Новобудова - 7" (м.Хмельницький, вул.Володимирська, 109, код 39464095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (Тернопільська обл., м.Теребовля, вул.Шевченка, 171, код 37961273) 30 902,60грн. (тридцять тисяч дев'ятсот дві гривні 60 коп.) основного боргу, 5 781,89 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 89 коп.) пені, 6180,52 грн. (шість тисяч сто вісімдесят гривень 52коп.) штрафу, 9189,89 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 89 коп.) 28% річних, 3868,41грн. (три тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 41 коп.) втрат від інфляції, 1600грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 06.06.2017р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Львів, вул. Шевченка, 317),

3 - відповідачу (м.Хмельницький, вул. Володимирська, 109) надіслати рекомендованим.