Постанова

від 30.05.2017 по справі 914/929/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. Справа № 914/929/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Бонк Т.Б.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Любава Шанс» (надалі ТзОВ «Любава Шанс» ), б/н від 06.02.2017р. (вх. № ЛАГС 01-05/1077/17 від 09.03.2017р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 25.02.2017р.

у справі № 914/929/16

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-1: Львівського міського управління юстиції, м. Львів

до відповідача-2: ТзОВ «Любава Шанс» , м. Львів

до відповідача-3 : Управління державної реєстрації, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1: приватне підприємство виробничо-комерційна фірма «Папірус-

М» (надалі ПП-ВКФ «Папірус-М» ), м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2О.), с. Крихівці,

м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-3 : Управління комунальної власності департаменту економічної

політики Львівської міської ради, м. Львів

за участю: прокуратури Львівської області

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

товариство з обмеженою відповідальністю «Зіронька» (надалі ТзОВ «Зіронька» ), м. Львів

про скасування свідоцтва про право власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 2901-вих-45 від 17.01.2017р.)

від відповідача-1: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 05.01.2017р.)

від відповідача-2: ОСОБА_5 - представник (довіреність б/н від 05.09.2016р.)

від відповідача-3: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: ОСОБА_6 - представник (довіреність № 2302-вих-95 від 11.01.2017р.)

від прокуратури: ОСОБА_7 - прокурор

від третьої особи із самостійними вимогами: не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 29 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі №914/929/16 (головуючий суддя Іванчук С.В., судді Блавацька-Калінська О.М., Горецька З.В.) позовні вимоги Львівської міської ради задоволено частково. Скасовано свідоцтво про право власності ТзОВ «Любава шанс» від 01.07.2015р. №39911316, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, на нежитлове приміщення по вул. Старознесенській,194 у м. Львові. Витребувано із чужого незаконного володіння ТзОВ «Любава шанс» нежитлове приміщення загальною площею 104,6 м. кв. що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська,194 та передано його Львівській міській раді. Стягнуто з ТзОВ «Любава шанс» в доход державного бюджету 2 518,68 грн. Стягнуто з ТзОВ «Любава шанс» на користь Львівської міської ради 2 756,00 грн. судового збору. Припинено провадження в частині позовних вимог до Львівського міського управління юстиції. В задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними позовними вимогами на предмет спору ТзОВ «Зіронька» відмовлено повністю.

Задовольняючи вимоги Львівської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «Зіронька» та ППВКФ «Папірус-М» , не набули спірне майно у власність, у встановленому законом порядку та не були власниками цього майна. Відтак, спірне майно вибуло без волі власника, яким, згідно із свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення від 06.03.2006р. №ЛР0520 та витягу про реєстрацію права власності, є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради, які на момент розгляду даного спору є чинні та не скасовані, а право власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради не спростоване.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТзОВ Зіронька , суд виходив з того, що третя особа із самостійними вимогами не довела в судовому порядку належними та допустимими доказами своїх прав на спірне майно, не спростувала встановлених судом обставин щодо суб'єкта права власності на спірне майно, не надала належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, а відтак і щодо порушення прав позивача-третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Не погоджуючись з даним рішенням, «Любава шанс» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати частково в частині скасування свідоцтва та витребування майна, в цій частині прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. В решті рішення залишити без змін. Зокрема, скаржник стверджує, що ПП ВКФ Папірус на законних підставах передав до статутного капіталу ТзОВ Любава шанс нежитлові приміщення під літерою Б1 . В свою чергу, Львівська міська рада є власником нежитлової будівлі на вул. Старознесенській,194, тобто приміщень відмінних від тих, що позначені літерою Б-1 . Відтак вважає, що судом безпідставно скасовано реєстрацію права власності на приміщення ТзОВ Любава шанс та витребувано їх від даного товариства, оскільки Львівська міська рада є власником іншої будівлі за цією самою адресою.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 09.03.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_8, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_9 та ОСОБА_1

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 18.04.2017р.

В зв'язку з перебуванням члена колегії суддів по розгляду справи № 914/929/16 ОСОБА_9 у відпустці, судове засідання 18.04.2017р. не відбулося. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 15.05.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.05.2017р.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. Крім того, заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-05/2146/17 від 15.05.2017р.), в якому просить з'ясувати чи являються нежитлові приміщення позначені в технічній документації ОКП ЛОР БТІ та ОЄ під літерою Б-1 площею 104,6 м.кв на вул Старознесенській, 194 у м. Львові під реєстраційним номером 327275946101 та нежитлова будівля площею 104,6 м.кв на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові під реєстраційним номером 14248442 одним і тим самим нерухомим майном.

Щодо заявленого клопотання суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Невідповідність реєстраційного номеру спірного об'єкта нерухомості у довідках реєстру речових прав щодо власників позивача та відповідача-2 досліджувалося судом першої інстанції та було встановлено його тотожність.

Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно містять інформацію про право власності на спірний об'єкт Територіальної громади м. Львова, яке зареєстроване 23.03.2006р. за реєстраційним номером майна 14248442 (а.с. 77-78 том І).

Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містять інформацію про право власності на спірний об'єкт за ТзОВ Любава шанс , реєстраційний номер об'єкта 327275946101 (дата державної реєстрації 11.03.2014р.) (а.с. 76 том І).

Відповідно до п.5 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010р. № 1117, реєстраційний номер присвоюється державним реєстратором прав на нерухоме майно об'єкту нерухомого майна, право власності на який реєструється вперше в Державному реєстрі прав.

Реєстрація права власності за територіальною громадою проводилася на підставі Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту від 28.01.2003р. № 7/5, який втратив чинність на підставі наказу Мінюсту від 14.12.2012р.

Право власності на будівлю по вул. Старознесенській,194 за територіальною громадою не реєструвалося в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а лише в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Законодавча норма про обов язковість перенесення реєстраційного номера об'єкта з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня.

За приписами ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вважає, що проведення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи не є необхідним, матеріали справи містять належні докази визначення та ідентифікації спірного об'єкта.

Представник позивача відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні 30.05.2017р. проти доводів скаржника заперечив усно, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні погодився з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження в частині позовних вимог до Львівського міського управління юстиції, оскільки відповідно до інформації з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.01.17р. Львівське міське управління юстиції ідентифікаційний код 33252871 м. Львів вул. Городоцька, 299, 24.01.2017р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (письмові пояснення зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/2656/17 від 13.04.2017р.).

Відповідач-3 явку уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа-1 явку уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечила. Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП ВКФ «Папірус-М» (ідентифікаційний код юридичної особи 30994560) до єдиного державного реєстру 06.04.2016р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (а.с. 91-94 том ІІ).

Третя особа-2 явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи-3 відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив в усному порядку, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТзОВ Зіронька відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив в усному порядку, рішення суду першої інстанції вважає незаконним та необґрунтованим в частині відмови в задоволенні позовних вимог третьої особи.

Представник прокуратури відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив в усному порядку, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

На підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №306 від 06.03.2006р. на нежитлову будівлю загальною площею 104,6 кв.м. по вул. Старознесенській, 194 у м. Львові було видано свідоцтво про право власності №ЛР0520 від 06.03.2006р. і зазначено власником цього майна територіальну громаду м. Львова.

23.06.2006р. обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було зареєстровано право власності на вказане майно за територіальною громадою м. Львова (витяг про реєстрацію права власності від 23.03.2006р. №10188746).

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо належності права власності на спірні приміщення були предметом розгляду в господарських судах.

Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р. по справі № 914/4190/13 за позовом ПП ВКФ "Папірус-М" до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Львівської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права комунальної власності частково задоволено апеляційні скарги Львівської міської ради та прокуратури м. Львова. Рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. у справі №914/4190/13 скасовано. Відмовлено в задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.02.2011р. під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; скасування свідоцтва від 06.03.2006р. №ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, видане на підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р.; скасування реєстрації права комунальної власності спірних нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова. В частині визнання незаконним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації №306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові» позов залишено без розгляду (а.с. 29-33 том І).

Зокрема, Львівським апеляційним господарським судом при розгляді справи №914/4190/13 встановлено, що нежитлова будівля по вул. Старознесенській, 194. площею 104,6 кв.м., не була об'єктом продажу , а товариство покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу ДПТ «Зіронька» не стало власником спірної будівлі.

Додатковим підтвердженням того, що спірна будівля не була у власності ТзОВ «Зіронька» є також те, що Управлінням комунальної власності ДЕП ЛМР спірне майно передавалось ТзОВ «Зіронька» в оренду (договори оренди від 16.08.2006р. та від 31.08.2009р.).

Зважаючи на вищенаведене, оскільки ТзОВ «Зіронька» не набуло право власності на нежитлову будівлю по вул. Старознесенській, 194, то воно і не могло її продати, а ПП ВКФ «Папірус-М» купити її.

Відповідно до ухвали Львівської обласної ради народних депутатів від 12.05.1993р. №288 «Про передачу майна комунальної власності» будівля магазину №692 «Продукти» (Личаківського продторгу) по вул. Старознесенській, 194 була передана до комунальної власності м. Львова . Державна реєстрація права власності на спірну будівлю за територіальною громадою м. Львова була проведена на підставі свідоцтва про право власності, що є правовстановлювальним документом відповідно до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 2 до пункту 2.1 Тимчасового положення про прядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5).»

Крім того, господарським судом Львівської області 29.10.2014р. у справі №5015/4734/12 прийнято рішення про відмову в задоволенні позову ПП ВКФ Папірус-М до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради та ТзОВ «Зіронька» , за участю третіх осіб ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» , Львівської міської ради, управління комунальної власності Львівської міської ради про визнання недійсним і скасування розпорядження голови районної адміністрації № 306 від 06.03.2006р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові» . Рішення від 29.10.2014р. у справі № 5015/4734/12 набрало законної сили.

А також, 09.12.2014р. господарським судом Львівської області у справі № 5015/6523/11 прийнято рішення про відмову в задоволенні позову ПП ВКФ Папірус-М до відповідача-1: ТзОВ «Зіронька» та до відповідача-2: Львівської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 104,6 кв. м. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194. Рішення від 09.12.2014р. у справі №5015/6523/11 набрало законної сили (а.с. 55-59 том ІІ)

05.11.2015р. постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/2316/15 адміністративний позов заступника прокурора Личаківського району м. Львова до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України служби Львівського міського управління юстиції, треті особи - ПП ВКФ Папірус-М , Львівська міська рада про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, індексний номер 12050588 від 31.03.2014р., про державну реєстрацію права власності за ПП ВКФ Папірус-М на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська, 194. Зобов'язано Львівське міське управління юстиції внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності за ПП ВКФ Папірус-М на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Старознесенська,194, проведеної на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, індексний номер 12050588 від 31.03.2014р. (а.с. 34-36 том І).

Таким чином, незаконність набуття ПП ВКФ «Папірус-М» права власності на нежитлове приміщення по вул. Старознесенській, 194 встановлена Львівським апеляційним господарським судом, а рішення про проведення реєстрації права власності за ПП ВКФ «Папірус-М» скасоване згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно із ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із долучених позивачем копій інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.11.15р. № 48679135 та від 25.05.16р. № 59844582, щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 104,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 194 зареєстровано 11.03.2014р. на праві приватної власності, розмір частки: 1 за власником ТзОВ «Любава Шанс» код ЄДРПОУ 39758878. Згідно до змісту даної інформаційної довідки підставою внесення запису є свідоцтво про право власності, серія та номер: 39911316 виданий 01.07.2015р. видавник Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ТзОВ «Любава Шанс» та ПП ВКФ «Папірус-М» знаходяться за однією адресою - м. Львів, вул. Довженка, 20/26. ОСОБА_10 є засновником і керівником ПП ВКФ «Папірус-М» та бенефіціарним власником і керівником ТзОВ «Любава Шанс» . Дані обставини підтверджуються відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - піприємців та громадських формувань , щодо юридичної особи ППВКФ»Папірус-М» код 30994560 та щодо юридичної особи ОСОБА_11» код 39758878 (а.с. 238-245 том І, а.с. 91-94, 103-106 том ІІ).

За даних обставин , ТзОВ «Любава Шанс» на момент набуття спірного майна було відомо про відсутність у ПП ВКФ «Папірус-М» права власності на спірне майно, а відтак і відсутність права на відчуження спірного майна.

Відтак, Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до Львівського міського управління юстиції, до ТзОВ «Любава Шанс» та до ПП ВКФ «Папірус-М» про скасування свідоцтва про право власності ТзОВ «Любава Шанс» від 01.07.2015р. №39911316, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, на нежитлове приміщення по вул. Старознесенській, 194 у м. Львові, витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ «Любава Шанс» нежитлового приміщення загальною площею 104,6 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194 та передати його Львівській міській раді.

В свою чергу, ТзОВ Зіронька звернулася до суду з позовом про скасування свідоцтва про право власності ТзОВ «Любава Шанс» від 01.07.2015р. №39911316, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, на нежитлове приміщення по вул. Старознесенській, 194 у м. Львові та про витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ «Любава Шанс» нежитлове приміщення загальною площею 104,6 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, 194. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що саме їй належить право власності на предмет спору, виходячи із наступного.

19.12.1994р. Управлінням приватизації комунального майна м. Львова було видано свідоцтво №60-Т про реєстрацію товариства покупців підприємства торгівлі «Зіронька» магаз.№692. Учасники товариства покупців - члени трудового колективу магазину №692 склали підписний лист, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_12 17.10.95р. на придбання майна та будівлі магазину №692. Представництвом Фонду державного майна України у м. Львові видано свідоцтво про реєстрацію товариства покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу державного підприємства торгівлі «Зіронька» 09.11.1995р., реєстраційний номер 253-Т. На підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №9Ц від 09.02.96р. акту прийому-передачі від 23.04,96 товариство покупців членів трудового колективу магазину №692 придбало нежитлове приміщення площею 104.6 м.кв. на вул.Старознесеньській.194 у м. Львові. 21.03.01р. між ТОВ «Зіронька» , яке є правонаступником товариства покупців членів трудового колективу магазину №692 структурного підрозділу державного підприємства торгівлі «Зіронька» , та приватним підприємством ВКФ «Папірус» було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець продав, а покупець придбав нежитлове приміщення площею 104,6 м.кв. за адресою: м. Львів, вул. Старознесеньська,194. Актом прийому передачі від 21.03.2001р. зазначене приміщення було передано покупцю вцілому.

Рішення суду на підставі якого ПП ВКФ «Папірус» набуло права власності скасовано. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2015р. у справі №813/2316/15 скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію права власності за ПП ВКФ Папірус-М на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Старозпесенська, 194.

Таким чином, після скасування порядку набуття у власність приміщення за ПП ВКФ Папірус-М , вбачається незаконність набуття його ТзОВ «Любава Шанс» . А відтак враховуючи викладене, саме ТзОВ «Зіронька» залишається власником спірного нерухомого майна, як особа, яка придбала його як ЦМК по відповідному договору, тому просить заявлені позові вимоги задоволити повністю.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ЦК особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 338).

В главі 29 ЦК України передбачені цивільно-правові способи захисту права власності. Зокрема, норми ст. ст. 387,388 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння або від добросовісного набувача.

Нормами ст.330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із приписами ч.1 ст.388 цього ж кодексу , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330 , 388 , 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається, у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності. Окрім того, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності (п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції чинної на момент видачі спірного свідоцтва), а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України , порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції чинної на момент видачі спірного свідоцтва) вбачається, що державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється на підставі документів, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, ТзОВ «Зіронька» та ППВКФ «Папірус-М» , не набули спірне майно у власність, у встановленому законом порядку та не були власником цього майна, при цьому, про дані обставини було відомо ТзОВ «Любава шанс» за яким зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 104,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 194 на підставі оспорюваного свідоцтва про право власності, серія та номер: 39911316 виданий 01.07.2015р.

Належних та допустимих доказів в підтвердження права власності на спірне майно за ТзОВ «Зіронька» , суду не представлено.

Окрім того, як зазначалося вище, правомірність рішення державного реєстратора Реєстраційної служби служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_13 про державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, за ПП ВКФ Папірус-М було предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2316/15.

Львівським окружним адміністративним судом у справі № 813/2316/15 було встановлено, що правовою підставою для внесення запису до Державного реєстру прав про реєстрацію права власності за ПП ВКФ Папірус-М на нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 було рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. по справі № 914/4190/13. Враховуючи, що в подальшому вказане рішення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р. по справі № 914/4190/13 скасовано, Львівський окружний адміністративний суд скасував рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_13, про державну реєстрацію права власності за ПП ВКФ Папірус-М на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Старознесенська,194 (а.с. 94-98 том І).

Статтею 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як вбачається із долучених позивачем копій інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.11.15р. № 48679135 та від 25.05.16р. № 59844582, щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення, загальною площею 104,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 194 зареєстровано 11.03.2014р. на праві приватної власності, розмір частки: 1 за власником ТзОВ «Любава Шанс» код ЄДРПОУ 39758878. Згідно до змісту даної інформаційної довідки підставою внесення запису є свідоцтво про право власності, серія та номер: 39911316 виданий 01.07.2015р. видавник Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу норми, закріпленої в ст. 393 ЦК України , правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про скасування свідоцтва про право власності ТзОВ Любава шанс від 01.07.2015р. № 39911316, видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, на нежитлове приміщення, загальною площею 104,6 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Старознесенська, буд. 194, є обґрунтованою, відповідно підлягає до задоволення.

За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 06.03.2006р. №ЛР0520 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно спірні приміщення належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, які на момент розгляду даного спору є чинні та не скасовані, а право власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради не спростоване.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За ст. 387 ЦК України під незаконним володінням слід розуміти усяке фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави; або правова підстава якого відпала; або правова підстава якого недійсна. Власник може вимагати повернення свого майна за віндикаційним позовом лише в тому випадку, якщо інша особа володіє його майном незаконно.

Отже, встановлені та зазначені вище обставини свідчать про те, що спірне майно вибуло з комунальної власності поза волею власника-територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, оскільки його відчуження відбувалось з порушенням вимог законодавства, тому колегія суддів погоджується з господарським судом та вважає, що спірне майно підлягає витребовуванню від ТзОВ "Любава шанс" на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Львівської міської ради є обґрунтованими, доведеними, відтак правомірно задоволенні місцевим господарським судом.

Щодо позовних вимог заявлених третьою особою із самостійними позовними вимогами на предмет спору ТзОВ «Зіронька» про витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ «Любава шанс» нежитлове приміщення пл..104,6 м.кв. що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська,194, належить відмовити, враховуючи наступне.

Як зазначалося вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р. у справі № 914/4190/13 встановлено, що ТзОВ «Зіронька» не набуло права власності на нежитлове приміщення пл.104,6 м.кв. що знаходиться за адресою м. Львів вул. Старознесенська,194.

Враховуючі встановлені обставини та наведені докази третя особа із самостійними вимогами не довела в судовому порядку належними та допустимими доказами своїх прав на спірне майно, не спростувала вищевикладених встановлених обставин щодо суб'єкта права власності на спірне майно, не надала належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, а відтак і щодо порушення прав позивача-третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Не доведення третьою особою із самостійними вимогами наявності у неї суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, а саме права власності на предмет спору, та порушення права за захистом якого звернувся заявник, виключає можливість задоволення позовних вимог, зокрема з підстав зазначених у позові.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, яка викладена в постанові від 19.09.2011р. по справі № 3-82гс11, а також підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України по справах № 913/767/13-г, № 904/1789/13-г, №5011-62/8101-2012.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи рішення про задоволення позову Львівської міської ради та відмовляючи у задоволені позову ТзОВ Зіронька , місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 25.01.2017р. у справі № 914/929/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Т.Б. Бонк

ОСОБА_1