Рішення

від 31.05.2017 по справі 924/313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2017 р.Справа № 924/313/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до житлово - будівельного кооперативу "Новобудова-7", м. Хмельницький

про стягнення заборгованості в сумі 24518,48 грн., з яких 19900,00 грн. - основний борг, 3589,68 грн. - інфляційні втрати та 1028,80 грн. - 3% річних

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 15.05.17р.

відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 31.05.2017р.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з житлово - будівельного кооперативу "Новобудова-7" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 19900,00 грн. основного боргу, 3589,68 грн. інфляційних втрат, 1028,80 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у відповідності до умов договорів-заявок на надання транспортно-експедиційних послуг ним здійснено організацію доставки наданих житлово - будівельним кооперативом "Новобудова-7" вантажів автомобільним транспортом. В період 15.04.2015р. по 09.07.2015р. позивачем своєчасно виконувались зобов'язання щодо перевезень вантажу автомобільним транспортом згідно умов відповідних договорів-заявок на кожне окреме перевезення. Крім того, факт надання послуг підтверджено відповідними актами надання послуг, підписаними сторонами. Загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг становить 27100,00 грн. Відповідачем 28.10.2015р. сплачено на рахунок позивача грошові кошти в сумі 7200,00 грн.

Таким чином, станом на день пред'явлення даного позову заборгованість відповідача за отримані послуги по договорам-заявкам становить 19900,00 грн. та підтверджена актом звіряння взаємних розрахунків.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, причин не вказав. Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками від 07.04.2017 року, від 25.04.2017 року та від 16.05.2017 р.

Судом враховується, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» роз'яснено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, положення ст. 69 ГПК України, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.04.2017р. житлово - будівельний кооператив „Новобудова-7» зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 39464095.

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та житлово - будівельним кооперативом "Новобудова-7" укладено договори-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг: № 315-002164 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 315-002167 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 315-004140 від 23.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-004190 від 24.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-004420 від 30.06.2015р. на суму 2100,00 грн., № 315-004479 від 01.07.2015р. на суму 2100,00 грн., № 315-004771 від 09.07.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-004121 від 22.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-002121 від 15.04.2015р. на суму 2500,00 грн., № 315-002192 від 17.04.2015р. на суму 2400,00 грн.

Відповідно до п. 1 вказаних договорів-заявок про надання транспортно-експедиційних послуг дана заявка при відсутності довготермінового договору між замовником і експедитором має силу договору на разове перевезення. Факсимільна копія даної заявки має повну юридичну силу нарівні з оригіналом. У випадку не повернення оригіналу завіреного замовником (експедитором) акту виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання та відсутності обґрунтованої письмової відмови, акт вважається підписаним, послуги наданими та прийнятими замовником (експедитором).

Оплата по даних заявках здійснюється протягом 2-5 банківських днів після розвантаження (п. 2 договору-заявки).

У вказаних договорах-заявках сторонами погоджено адресу, дату, час завантаження/розвантаження, найменування і тип вантажу, вагу, тип транспорту, тип завантаження/розвантаження, вартість перевезення, умови і форму оплати.

Вищевказані договори-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг підписано та скріплено печатками сторін.

Представниками сторін на підставі договорів-заявок складено акти надання послуг перевезення на суму 27100,00 грн., а саме: № 1038 від 15.04.2015р. на суму 2500,00 грн., № 1082 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 1083 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 1146 від 17.04.2015р. на суму 2400,00 грн., № 2099 від 22.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 2126 від 23.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 2127 від 24.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 2267 від 01.07.2015р. на суму 2100,00 грн., № 2298 від 02.07.2015р. на суму 2100,00 грн., № 2416 від 09.07.2015р. на суму 3400,00 грн.

Відповідачем частково проведено оплату за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 7200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 435 від 28.10.2015р.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного сторонами, за період з 01.01.2015р. - 01.11.2016р. заборгованість житлово - будівельного кооперативу "Новобудова-7" перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 становить 19900,00 грн.

Таким чином, у зв'язку з несплатою наданих транспортно-експедиційних послуг, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення 19900,00 грн. основного боргу, 3589,68 грн. інфляційних втрат, 1028,80 грн. 3% річних.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів транспортного експедирування. Так, між сторонами було укладено договори-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до п. 1 яких дані заявки при відсутності довготермінового договору між замовником і експедитором має силу договору на разове перевезення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

Як передбачено ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується договорами-заявками про надання транспортно-експедиційних послуг: № 315-002164 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 315-002167 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 315-004140 від 23.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-004190 від 24.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-004420 від 30.06.2015р. на суму 2100,00 грн., № 315-004479 від 01.07.2015р. на суму 2100,00 грн., № 315-004771 від 09.07.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-004121 від 22.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 315-002121 від 15.04.2015р. на суму 2500,00 грн., № 315-002192 від 17.04.2015р. на суму 2400,00 грн. та актами надання послуг перевезення на суму 27100,00 грн., а саме: № 1038 від 15.04.2015р. на суму 2500,00 грн., № 1082 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 1083 від 16.04.2015р. на суму 2200,00 грн., № 1146 від 17.04.2015р. на суму 2400,00 грн., № 2099 від 22.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 2126 від 23.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 2127 від 24.06.2015р. на суму 3400,00 грн., № 2267 від 01.07.2015р. на суму 2100,00 грн., № 2298 від 02.07.2015р. на суму 2100,00 грн., № 2416 від 09.07.2015р. на суму 3400,00 грн.

Відповідачем частково проведено оплату за надані транспортно-експедиційні послуги в сумі 7200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 435 від 28.10.2015р.

Однак, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати відповідачем позивачу 19900,00 грн. за надані послуги з перевезення (платіжного доручення, банківської виписки, тощо).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 19900,00 грн. згідно договорів-заявок про надання транспортно-експедиційних послуг та актів надання послуг перевезення підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 1028,80 грн. за період з 09.07.2015р. по 28.03.2017р. та інфляційні втрати в сумі 3589,68 грн. за серпень 2015р. - лютий 2017р.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд, здійснивши перерахунок в системі "Законодавство" прийшов до висновку про підставність стягнення 1027,17 грн. 3% річних за вказаний позивачем період, в стягненні 1,63 грн. 3% річних слід відмовити. При цьому судом приймається до уваги, що станом на 09.07.2015 року у відповідача перед позивачем існував борг у розмірі 23700,00 грн., відтак, у останнього наявні підстави для нарахування 3% річних на суму 19900,00 грн. з вказаного періоду.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 3589,68 грн. інфляційних втрат, розрахованих за період за серпень 2015р. - лютий 2017р. на суму боргу 19900,00 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 24508,67 грн., з яких 19900,00 грн. - основний борг, 1027, 17 грн. - 3% річних, 3589,68 грн. - інфляційні втрати. В стягненні 1,63 грн. 3% річних суд відмовляє.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до житлово - будівельного кооперативу "Новобудова-7" про стягнення заборгованості в сумі 24518,48 грн., з яких 19900,00 грн. - основний борг, 3589,68 грн. - інфляційні втрати та 1028,80 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з житлово - будівельного кооперативу "Новобудова-7" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, ідентифікаційний код 39464095) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, офіс 629, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 19900,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 1027,17 грн. (одну тисячу двадцять сім грн. 17 коп.) 3 % річних, 3589,68 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 68 коп.) інфляційних втрат, 1599,89 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 89 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову щодо стягнення 1,63 грн. 3 % річних відмовити.

Повне рішення складено 31.05.2017 р .

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (Львівська обл., Шевченківський р- н, м. Львів, вул. Промислова, буд. № 50/52, офіс 629);

3 - відповідачу ( м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд. 109) рекоменд.