Рішення

від 16.05.2017 по справі 496/40/17

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/40/17

Провадження № 2/496/647/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

при секретарі - Поцелуйко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів та визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 17.11.2009 року, площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), виданого на ім'я ОСОБА_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_3 від 05.02.2008 року, площею 1,38 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого на ім'я ОСОБА_2, яка розташована на території Мирненської сільської ради, ділянка НОМЕР_5, масив № 33 Біляївського району Одеської області, а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,38 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мирненської сільської ради, ділянка НОМЕР_5, масив № 33 Біляївського району Одеської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,14 га, який належав померлому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, а також на земельну ділянку площею, 2.77 га, що розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5, масив № 21, ділянка НОМЕР_6, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі державного акту про право власності на землю. Після смерті чоловіка ОСОБА_3, вона звернулася через свого представника ОСОБА_4 до Біляївської державної нотаріальної контори для оформлення документів на спадщину. Але листом державного нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як в наданих документах, а саме у свідоцтві про шлюб є розбіжності у по-батькові позивачки і їй було рекомендовано звернутися до суду. Згодом позивачка з цього приводу звернулася до органів РАЦСу у Миколаївській області, і відповідні виправлення були внесені у свідоцтво про одруження. Крім неї, іншими спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 є його діти, син - ОСОБА_2, який прийняв спадщину, доньки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які спадщину не прийняли. Таким чином, позивачка в порядку спадкування за законом має право на ? частину спадкового майна як на спільне майно подружжя та на ? частину спадкового майна в порядку спадкування за законом. При житті її чоловік ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 не отримав. Рішенням Мирненської сільської ради № 256-У від 26.12.2007 року її чоловіку було передано у власність земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та площею 0,0631 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Ні підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 17.11.2009 року, площею 0,2500 га. Відповідач отримав в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.07.2007 року № 1-6043 на земельну ділянку площею 2,77 га, що розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5, масив № 21, ділянка НОМЕР_6 на підставі якого ним були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_7 та серії НОМЕР_3 від 05.02.2008 року площею 1,39 га та 1,38 га відповідно, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Про наявність вищевказаний державних актів на земельні ділянки площею 0,2500 га, 1,39 га та 1,38 га вона дізналася після надходження до суду у справі № 496/441/16-ц відповіді з Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області. Оскільки вона також є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3, вважає, що її права порушені, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з вказаним позовом.

Представник позивачки у судовому засіданні на позовній заяві наполягала та пояснила, що позивачка не знала про те, що її син ОСОБА_2 оформив земельні ділянки на своє ім'я. Вона про це дізналася лише з листа Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області від 24.05.2016 року в рамках цивільної справи № 496/441/16-ц, внаслідок чого вона була змушена звернутися до суду з позовом. Також пояснила, що вона мала намір оформити спадщину і звернулася до Біляївської районної державної нотаріальної контори, але було виявлено помилку у її по-батькові у свідоцтві про шлюб.

Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, хочу був повідомлений належним чином про день та час слухання справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено у судовому засіданні, 07 лютого 1959 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований виконкомом Олександрівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, актовий запис № 2, згідно свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_8 від 15 січня 2014 року (а.с. 41).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 01 січня 2006 року (а.с. 40).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є позивач та відповідач, як дружина та син померлого ОСОБА_3 Доньки - ОСОБА_5 і ОСОБА_4 спадщину не прийняли.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06 грудня 2016 року (а.с. 8-10) встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку площею 2,77 га, що розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5, масив № 21, ділянка НОМЕР_6, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_10, виданого Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 23 січня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.06.516.00074 кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_11; НОМЕР_12, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, а тому у відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

05 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_2 було видано два державних акти на право власності на земельні ділянки, а саме: серії НОМЕР_3 за № 01.08.516.00008, площею 1,38 га, розташованої на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, ділянка НОМЕР_5, масив № 33, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та серії НОМЕР_7 за № 01.08.516.00009, площею 1,39 га, розташованої на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, ділянка НОМЕР_6, масив № 21, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13, 14).

Крім того, 30 серпня 2010 року на ім'я ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 за № 011051603993, розташованої в АДРЕСА_1, площею 0,2500 га (а.с. 12).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 квітня 2016 року (а.с. 6-7) встановлено, що позивачка постійно, з 1987 року проживає за адресою: АДРЕСА_1, тобто на час смерті чоловіка вона мешкала разом з ним, тому вважається такою, що прийняла спадщину. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 квітня 2016 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 05 липня 2006 року державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б., яка складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в частині права ОСОБА_2 на ? частки вказаного житлового будинку; визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, як на річ, набуту під час шлюбу, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 6-7).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.02.2107 року № 78857389 ОСОБА_1, на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області № 496/3986/13-ц від 21.04.2016 року належить ? частина та ? частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 06 грудня 2016 року визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.07.2007 року № 1-6043, видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Кифоренко Р.Б., після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на земельну ділянку площею 2,77 га, що розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5, масив № 21, ділянка НОМЕР_6, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в частині права ОСОБА_2 на 1/2 частку цієї земельної ділянки, а також визнано незаконним та скасовано рішення Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області № 256-У від 26.12.2007 року Про безоплатну передачу у власність громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), для ведення особистих селянських господарств, які раніше були надані в користування , в частині затвердження технічних матеріалів та документації зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку та передачі безоплатно у власність земельних ділянок ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 га для розміщення житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), та площею 0,0631 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8-10).

Згідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Оскільки власником ? частин житлового будинку по АДРЕСА_1 є позивачка, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га серії НОМЕР_13, що порушує її права, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Стаття 152 ЗК України передбачає, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Державні акти на право приватної власності за землю серії НОМЕР_13 та серії НОМЕР_3 на земельні ділянки площею 0,2500 га та 1,38 га, видані на ім'я ОСОБА_2 порушують права позивачки, так як позбавляє її можливості належним чином зареєструвати за собою право власності на виділені їй, як спадкоємцю, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, зазначені земельні ділянки та в подальшому розпоряджатися ними на власний розсуд, а тому підлягає визнанню недійсним в цій частині.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З метою захисту прав та інтересів позивачки, суд вважає за можливе визнати за нею, як за спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, першої черги за законом, право власності на земельну ділянку площею 1,38 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 377, 1225, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст. ст. 81, 120, 131, 152, 155 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів та визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_13, на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, виданий 17.11.2009 року на ім'я ОСОБА_2 - визнати недійсним.

Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14, на земельну ділянку площею 1,38 га, розташовану на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, виданий 05.02.2008 року на ім'я ОСОБА_2 - визнати недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,38 га, розташовану на території Мирненської сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № 33, ділянка НОМЕР_5, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Біляївського райсуду

Одеської області: Трушина О.І.