Рішення

від 31.05.2017 по справі 674/407/17

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/407/17

Провадження № 2/674/407/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

Дунаєвецької районної державної адміністрації

Хмельницької області,

третя особа: відділ у Дунаєвецькому районі Головного управління

Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання недійсними розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю,

ВСТАНОВИВ :

30 березня 2017 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа: відділ у Дунаєвецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю посилаючись на те, що відповідно до розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації від 09 листопада 2007-р №1170/2007-р, ОСОБА_4 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 1,95га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі даного розпорядження 18 грудня 2007 року ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_4 померла, а позивач є внуком померлої та спадкоємцем за заповітом.

З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора для отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Згідно повідомлення відділу Держгеокадастру в Дунаєвецькому районі від 11 лютого 2016 року вказано, що земельна ділянка ,яка надана була у власність ОСОБА_4, згідно розпорядження Дунаєвецької райдержадміністрації №1170/2007 від 09.11.2007р., посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 18.12.2007р., кадастровий номер - НОМЕР_2, згідно проекту розпаювання ділянка НОМЕР_4, була повторно передана у власність ОСОБА_2, згідно розпорядження Дунаєвецької райдержадміністрації №252/2008 від 04.03.2008р і посвідчена Державним актом серії НОМЕР_3 від 21.07.2008р., кадастровий номер - НОМЕР_2 також повідомлено про те, що ділянка ОСОБА_2 перебуває в Національній кадастровій системі, відтак надати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку неможливо та рекомендовано звернутися до суду.

Позивач зазначає, що відповідачем Дунаєвецькою районною державною адміністрацією було незаконно винесено розпорядження №252/2008 від 04.03.2008р. на підставі якого було видано відповідачу ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 21.07.2008р., а існуюче накладення на земельну ділянку ОСОБА_4 унеможливлює оформлення спадкових прав позивачем після смерті ОСОБА_4, підтвердженням тому є постанова нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 21 лютого 2017 року, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання недійсними розпорядження, Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримав, просив його задовольнити та пояснив, що бажає оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після її смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок, який вже оформив та земельний пай, який оформити не може, оскільки земельну ділянку розміром 1,95 га виділили також відповідачеві ОСОБА_2 в 2008 році. Померлій ОСОБА_4 вищезазначену земельну ділянку було виділено в 2007 році, а тому необхідно визнати недійсним розпорядження Дунаєвецької РДА і державний акт виданий на ім'я ОСОБА_2 та скасувати його запис.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що земельний пай йому виділено було в 2008 році, після чого оформив всі документи, які посвідчують право власності на цей земельний пай. Не знав, що зазначену земельну ділянку також виділено ОСОБА_4.

Представник відповідача: Дунаєвецької райдержадміністрації Хмельницької області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду лист про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечують.

Третя особа: представник відділу у Дунаєвецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про слухання справи й його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та відповідача, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку) (надалі ЗК України), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що розпорядженням Дунаєвецької райдержадміністрації №1170/2007-р. від 09 листопада 2007 року Про надання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) на території Рудської сільської ради), ОСОБА_4 - власнику сертифіката НОМЕР_5 надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та території Рудської сільської ради за межами населеного пункту земельну частку (пай) НОМЕР_4, площею 1,95 га (а.с.8).

На підставі даного розпорядження ОСОБА_4 виданий Дунаєвецькою районною державною адміністрацією державний акт серії НОМЕР_6 від 18 грудня 2007 року на право власності на земельну ділянку площею 1,95 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рудської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (за межами населеного пункту), що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010845300055 (а.с.12).

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Отже, з моменту державної реєстрації вище зазначеного державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 набула права власника земельної ділянки, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно: земельна ділянка площею 1,95 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Рачинецької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, згідно вищезазначеного Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 від 18 грудня 2007 року.

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є позивач по справі, який прийняв спадщину, що підтверджується копією заповіту від 10 березня 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №99 та копією спадкової справи № 14-2017, заведеної 24.01.2017 року після смерті ОСОБА_4 за заявою позивача, Інформаційними довідками із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), (заповіти/спадкові договори) №№46515167, 46515107 від 15.12.2016р.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Між тим, судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельну ділянку, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, позивач не може.

У відповідності до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 лютого 2017 року, приватний нотаріус Дунаєвецького районного нотаріального округу не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в зв'язку з тим, що земельну ділянку , яка належить померлій ОСОБА_4 виділено ОСОБА_2, якій присвоєно один і той самий кадастровий номер.

Згідно відповіді на звернення ОСОБА_4 щодо надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відділу Держгеокадастру у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 11.02.2016 року видно, що земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_4 згідно розпорядження Дунасвецької райдержадміністрації №1170/2007 від 09.11.2007р, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 від 18.12.2007., кадастровий номер(НОМЕР_2), згідно проекту розпаювання ділянка № НОМЕР_7 було виявлено, що дана ділянка була повторно передана у власність ОСОБА_2 згідно розпорядження Дунасвецької райдержадміністрації № 252/2008 від 04.03.2008р., посвідчена Державним актом серія НОМЕР_8 від 21.07.2008р. кадастровий номер(НОМЕР_2), згідно проекту розпаювання ділянка № НОМЕР_7 . Ділянка ОСОБА_2 перебуває вНаціональній кадастровій системі, відтак надати Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на даний час неможливо.

Статтею 198 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Згідно ч. 3 ст. 103 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Таким чином, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є обов'язковою складовою технічної документації на конкретну земельну ділянку і без такого погодження, технічна документації не може бути затверджена, зокрема, органом місцевого самоврядування.

Проте, затверджуючи ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності відповідач - Дунаєвецька районна державна адміністрація належним чином не перевірив технічну документацію, що є однією із причин ухвалення протиправного рішення.

Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 21.07.2008 року, виданого згідно розпорядження Дунаєвецької райдержадміністрації №252/2008-р від 04 березня 2008 року, ОСОБА_2 належать земельна ділянка площею 1,95 га, яка розташована на території Рудської сільської ради за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 (а.с.11).

Згідно ст.ст. 19, 55 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтями 152, 155 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ч.3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87- 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таким чином, усе зазначене вище переконує суд у тому, що ухвалюючи розпорядження № 252/2008-р від 04 березня 2008 року Дунаєвецької районної державної адміністрації Про надання в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) на території Рудської сільської ради, ОСОБА_2 - власнику сертифіката серії НОМЕР_9 земельної частки (пай) НОМЕР_4 площею 1,95 га, відповідач Дунаєвецька райдержадміністрація діяв не у спосіб та не в порядку, визначеному Конституцією та законами України, а відтак, наслідком таких рішень відповідача є порушення права власності позивача на землю.

Відповідно до довідки №64 від 23.05.2017 року, виданої Рудською сільською радою Дунаєвецького району Хмельницької області видно, що землі запасу за межами населено пункту знаходяться в оренді, але є вільні ділянки з розпайованих земель, одна з яких може бути надана ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області № 252/2008-р від 04 березня 2008 року в частині надання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) № НОМЕР_7 площею 1,95 га на території Рудської сільської ради Дунаєвецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 - власнику сертифіката серії НОМЕР_10 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий 21 липня 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9462 га, кадастровий номер НОМЕР_2 Дунаєвецькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №252/2008-р від 04 березня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010845300055, який виданий ОСОБА_2 порушує права позивача, не відповідає вимогам закону, унеможливлює використання земельної ділянки за призначенням, оскільки існує два розпорядження та державних акти на одну і ту ж земельну ділянку, а тому суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 81, 116, 123, 152, 155 ЗК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області № 252/2008-р від 04 березня 2008 року в частині надання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) № НОМЕР_7 площею 1,95 га на території Рудської сільської ради Дунаєвецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 - власнику сертифіката серії НОМЕР_10.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий 21 липня 2008 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9462 га, кадастровий номер НОМЕР_2 Дунаєвецькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №252/2008-р від 04 березня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010845300055 та скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010845300055.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук