Ухвала

від 02.06.2017 по справі 462/5363/16-к

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5363/16-к

У Х В А Л А

02 червня 2017 року м.Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене із заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12016140060002725 від 30.07.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, про арешт майна,

встановив:

Слідчий Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 , звернулася 02.06.2017 року в суд з клопотанням про накладення арешту на майно (щодо права розпоряджатися), а саме: 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0594 га (кадастровий номер 4620980800:26:000:0079), що розташована у Львівській області Городецький район с/рада. Бартатівська, котрі належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити.

Дане клопотання можливо розглянути в порядку ч.2 ст.172 КПК України, тобто без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши доводи слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, перевіривши матеріали кримінального провадження №12016140060002725, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12016140060002725, 30.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.2 ст.367 КК України.

23.05.2017 року повідомлення про підозру у вчиненні вказаного злочину оголошено ОСОБА_5 .

При цьому, як підтверджується матеріалами кримінального провадження, своїми злочинними діями ОСОБА_5 завдав майнову шкоду державним інтересам у розмірі 285454,80 грн.

Процесуальним прокурором в інтересах держави в особі Рудненської селищної ради Залізничного району м.Львова заявлено позов до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, у вказаному розмірі.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 87145270 від 16.05.2017 року ОСОБА_5 на праві власності належить 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0594 га (кадастровий номер 4620980800:26:000:0079), що розташована у Львівській області Городецький район с/рада. Бартатівська.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

За ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно ч.ч. 10, 11 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно з ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову відповідає вимогам ч.3 ст.171 КПК України, містить відомості щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може призвести до відчуження цього майна підозрюваним, що може перешкоджати дієвості кримінального провадження в частині можливого відшкодування шкоди, завданої злочином.

Дотримуючись вимог ч.4 ст.173 КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, слідчий суддя вважає, що належить застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна позбавлення підозрюваного права відчуження належного йому нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016140060002725 про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт на майно (щодо права розпоряджатися), а саме на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0594 га (кадастровий номер 4620980800:26:000:0079), що розташована у Львівській області Городецький район с/рада. Бартатівська, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Апеляційного суду Львівської області.

Слідчий суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Слідчий суддя: ОСОБА_1