Ухвала

від 01.06.2017 по справі 757/28964/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28964/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ПАТ «Фінанс Банк» про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

24.05.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ПАТ «Фінанс Банк» про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016100000000966.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

11 жовтня 2016 року Публічним акціонерним товариством «ФІНАНС БАНК» було подано до Прокуратури міста Києва заяву про вчинення злочину, за наслідком розгляду якої внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 42016Ш0000000966 за фактом протиправних дій співробітників Шевченківського УП ГУНП України в м. Києві під час розслідування ряду кримінальних проваджень щодо незаконного заволодіння нерухомим майном за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 23-А, які заподіяли тяжкі наслідки інтересам ПАТ «ФІНАНС БАНК».

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, потерпілим в даному об`єднаному кримінальному провадженні є ПАТ «ФІНАНС БАНК».

В ході досудового розслідування встановлено, що 31.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ФІНАНС БАНК» та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено Кредитний договір № 1305-Ф, відповідно до умов якого Позичальником отримано кредит у сумі 6 500 000 грн. 00 коп., із встановленими відсотками за кредитом у розмірі 26 % річних на строк до 20.05.2016 р..

В рахунок забезпечення належного виконання зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, між Заявником та TOB «РКК» (код ЄДРПОУ 38612998), від імені якого діяв директор ТОВ «РКК» - ОСОБА_6 , було укладено Договір іпотеки за реєстровим № 5153 від 31.05.2013р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 відповідно до якого Поручитель передав в іпотеку Заявнику нерухоме майно, а саме: виробничий комплекс (літера А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 23 а.

Відповідно до ст. 99 КПК України виробничий комплекс (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 23А є речовим доказом у справі, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій та набуте кримінально протиправним шляхом.

Метою арешту є збереження даного речового доказу, оскільки існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснюють контроль над зазначеним майном, ОСОБА_8 всілякими способами намагається внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, провівши реєстрацію нерухомого майна за ОСОБА_11 , а отже, реалізувати злочинний умисел та протиправним шляхом набути права власності на майно, що ж речовим доказом у справі.

Так, ОСОБА_8 в усіх цивільних провадженнях щодо даного нерухомого майна заявляє, що ОСОБА_11 набув права власності на нерухоме майно на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12.12.2008 року в справі № 2-11143/08. Однак, є істотні підстави вважати, що дана справа була сфабрикована, так як частина документів, що містяться в справі, є підробленими. Окрім того, жодних оригіналів рішень ОСОБА_8 не надає, на прохання надати оригінали доказів поводить себе неадекватно та агресивно. Фактично, ОСОБА_8 вводить в оману нотаріусів, які виступають в ролі Державного реєстратора, для переведення усіх прав власника на неіснуючу особу ОСОБА_11 .

Окрім того, нерухоме майно здобуте внаслідок кримінально протиправних дій, а тому існує об`єктивна необхідність накласти арешт на дану нерухомість з метою запобігання подальшому відчуженню майна, його пошкодження чи перетворення.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно виробничий комплекс (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 23А загальною площею 3864,5 кв. м..

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1