Рішення

від 07.06.2017 по справі 904/2823/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.2017 Справа № 904/2823/17

За позовом Дочірнього підприємства "ФРЕШТЕКС-УКРАЇНА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання факта відсутності права вимагати оплати за додаткові обсяги стічних вод

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 00000343 від 19.01.17р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 2 від 04.01.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Фрештекс-України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", в якому просить визнати факт відсутності права КП "Кривбасводоканал" вимагати від ДП "Фрештекс - Україна" оплати за додаткові обсяги стічних вод, що утворились від випадання атмосферних опадів та сніготанення (у т.ч. за період з листопада 2016р. по лютий 2017р.).

Позовні вимоги позивач обгрунтовує безпідставним нарахуванням відповідачем додаткових обсягів стічних вод, що утворились від випадання атмосферних опадів та сніготанення (у т.ч. за період з листопада 2016р. по лютий 2017р.). Позивач зазначає, що відповідач під загрозою відключення від системи водопостачання змусив його оплатити додаткові обсяги стічних вод за листопад та грудень 2016р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.03.2017.

Крім того, позивач додав до позову заяву про забезпечення позову, в якій просив суд на період розгляду даної справи заборонити відповідачу вдаватись до будь-яких дій з приводу обмеження/припинення водопостачання для позивача.

Ухвалою суду від 17.03.2017 задоволено заяву ДП "Фрештекс-Україна" про забезпечення позову, заборонено Комунальному підприємству "Кривбасводоканал" обмежувати/припиняти водопостачання для ДП "Фрештекс-Україна".

30.03.2017 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.03.2017 розгляд справи відкладено на 20.04.2017.

20.04.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

20.04.2017 позивач подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 20.04.2017 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 30.05.2017.

30.04.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову, оскільки нарахування плати за додатковий обсяг стічних вод передбачений Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу , затверджених рішенням Криворізької міської ради від 29.09.2004 № 2202, на підставі яких, зокрема, між сторонами було укладено договір № 47 від 11.01.2016.

30.05.2017 позивач подав до суду клопотання про вихід за межі позовних вимог в порядку ст. 83 ГПК України, якому просив суд з метою захисту його прав вийти за межі позовних вимог і застосувати спосіб захисту такого права на розсуд суду.

30.05.2017 від позивача надійшла заява, в якій він просив суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат у даній справі, врахувати, що витрати позивача на оплату судового збору та забезпечення прибуття представників до суду судові засідання 30.03.2017, 20.04.2017, 30.05.2017)складають 3695 грн.

У судовому засіданні 30.05.2017 було оголошено перерву до 31.05.2017.

31.05.2017 від позивача надійшла заява щодо розміру судових витрат, в якій він просив суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат ,в порядку ст. 49 ГПК України, врахувати, що судові витрати позивача на прибуття представників до суду у судові засідання (30.05.2017 та 31.05.2017) складають 2290 грн. Загальна сума витрат на сплату судового забору та забезпечення прибуття представників у судове засідання складає 5985 грн.

30.05.2017 по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2016 між Комунальним підприємством Кривбасводоканал (далі - виробник) та Дочірнім підприємством Фрештекс-Україна (далі - споживач) було укладено договір № 47 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, виробник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.11.2015 року № 2762 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП Кривбасводоканал тарифи становлять: на централізоване водопостачання - 3,22 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), на централізоване водовідведення - 3,30 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Згідно з п. 2.2 договору, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.1 договору).

Розрахунки за послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом трьох банківських днів з дати направлення платіжного доручення, рахунку або квитанції, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виробника (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.2.1 договору, споживач зобов'язаний своєчасно в повному обсязі у встановлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 4.3.7 договору, виробник має право тимчасово припинити або обмежити подачу води споживачу з попередженням у випадках: 1) недотримання визначеного режиму водоспоживання і водовідведення, невиконання у визначений споживачем строк заходів, щодо зниження витрат води; 2) не допуску споживачем представника виробника для регулювання подачі холодної води, перевірки показань засобів обліку та встановлення пломб; 3) не оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктами 10.10, 10.11 договору встановлено, що кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, з гідно з показниками технічних засобів обліку, а при їх відсутності по нормам водопостачання.

Згідно з п. 10.22 договору, розмір плати за перевищення споживачем обсягів скидання стічних вод, визначених у розрахунковій заявці споживача до цього договору або за понаднормативне скидання забруднюючих речовин разом зі стічними водами у комунальну каналізаційну мережу розраховується згідно розділу 6 Правил № 2202.

На виконання умов договору, КП Кривбасводоканал у період листопад 2016 - лютий 2017 року надав ДП Фрештекс-Україна послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до актів приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання холодної води і водовідведення від 28.11.2016, 22.12.2016, які підписані позивачем із протоколами розбіжностей та рахунків на оплату даних послуг № 11504/04/4140к від 29.11.2016, № 15649/04/4140к від 21.12.2016, № 795/04/4140к від 26.01.2017 та № 4317/04/4140к від 13.02.2017 (а.с. 24, 29, 40, 42).

Так, згідно протоколів розбіжностей № 00000318 від 29.11.2016 та № 00000330 від 22.12.2016, споживач заперечує проти сплати заборгованості за стічні води в обсязі 210, 48 куб. м у листопаді 2016 року та 381, 12 куб. м у грудні 2016 року як таких, що не підтверджені виробником (не надано обґрунтованого розрахунку) (а.с. 25, 30).

У відповідях на вищевказані протоколи розбіжностей від 07.12.2016 вих.№ 5564КП Кривбасводоканал з посиланням на нормативні акти, зокрема, п. 3.7 Рішення Криворізької міської ради від 29.09.2044 № 2202 Про затвердження Правил приймання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу зазначило про правомірність нарахування заборгованості за сплату додаткового обсягу стічних вод у розмірі 20 % від розрахованого обсягу поверхневих вод із території споживача (а.с. 26-27).

19.01.2017 КП Кривбасводоканал надіслав на адресу ДП Фрештекс-Україна лист вимогу вих.. № 317, в якій вимагах здійснити оплату за додаткові обсяги стічних вод та попереджав останнього про обмеження/припинення водопостачання у разі не здійснення такої оплати.

Позивач не погоджуючись із твердженнями КП Кривбасводоканал , вважає нарахування відповідачем додаткових обсягів стічних вод, що утворились від випадання атмосферних опадів та сніготанення (за період з листопада 2016 по лютий 2017) необґрунтованими та безпідставним, а тому просить суд визнати факт відсутності права КП "Кривбасводоканал" вимагати від ДП "Фрештекс - Україна" оплати за додаткові обсяги стічних вод, що утворились від випадання атмосферних опадів та сніготанення за вищевказаний період.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 626-629 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 11.01.2016 № 47 вбачається, що в останньому сторони не передбачили право виробника нараховувати плату за додатковий обсяг стічних вод, що утворились внаслідок потрапляння поверхневих вод з території споживача до каналізації, та не передбачено обов'язок споживача здійснювати оплату додаткової кількості таких стічних вод.

А тому, суд вважає нарахування КП Кривбасводоканал для сплати позивачу вартості скиду додаткових обсягів стічних вод за період з листопада 2016 по лютий 2017 безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача як на підставу нарахування плати за додатковий обсяг стічних вод на те, що при укладанні договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 11.01.2016 № 47 сторони керувались, зокрема, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України , затвердженими Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 та Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу, затвердженими Рішенням Криворізької міської ради від 29.09.2004 № 2202 (далі - Правила № 2202), якими передбачено стягнення плати за додаткову кількість поверхневих стічних вод із території абонента, з огляду на наступне.

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України № 37 від 19.02.2002, затверджених Наказом Держбуду України 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційпого господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають па балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів,

Пунктом 1.2 Правил № 37 встановлено, що стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до пункту 1.6 Правил № 37, місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України є обов'язковими для всіх підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Механізм обрахування середньорічного об'єму стічних вод, що утворюється внаслідок спадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій, що неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення виробника, як при загально сплавній так і при роздільній системі водовідведення, передбачено п. 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від № 190 (далі - Правила № 190).

Згідно з п. 3.14 Правил № 190, у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках, кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж центрального водопостачання та з інших джерел.

Пунктом 5.29 Правил № 190 встановлено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Так, пунктами 1.1-1.6 Правил № 2202 встанвоено, що правила приймання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу м. Кривого Рогу розроблені відповідно до положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01 03.1999 № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" зі змінами і доповненнями, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, згідно з Будівельними нормами і правилами "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, окрім п. 6.2), Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містдх і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, Інструкцією про встановлення та стягнення сплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими єдиним Наказом Держбуду України від 19. 02. 2002 № 37, Основними напрямками державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 № 188/98-ВР, Водного кодексу України. 1.2. Правила регламентують умови користування системою комунального водовідведення міста ОСОБА_3 та нормативи водовідведення по кількості і якості стічних вод, прийнятих від підприємств, установ, організацій, юридичних і фізичних осіб -підприємців (надалі -Абоненти), у комунальну каналізаційну мережу, з метою забезпечення:

- безаварійної роботи, безпечної експлуатації і довговічності мереж системи каналізації (запобігання замулювання, зажирювання, закупорки і загазованості трубопроводів, а також агресивного впливу на матеріал труб, колодязів, устаткування й здоров'я обслуговуючого персоналу);

- якісної і безаварійної роботи міських очисних споруд (запобігання порушення технологічного режиму очищення стічних вод внаслідок наднормативного надходження забруднюючих речовин), екологічної безпеки навколишнього середовища (попередження забруднення басейну р. Дніпра недостатньо очищеними стічними водами).

Правила містять:

- умови приєднання і правила користування Абонентами міською каналізаційною системою, порядок приймання рідких відходів від об'єктів, які не приєднані до міської каналізаційної системи;

- вимоги до стічних вод, що надходять у міську каналізаційну мережу, перелік і нормативи допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які приймаються у систему водовідведення, з урахуванням можливості їх приймання діючими станціями біологічної очистки;

- систему контролю за скиданням Абонентами стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста;

відповідальність Абонентів за порушення правил скидання стічних вод у комунальну каналізаційну мережу міста.

Взаємовідносини між комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі Водоканал) і Абонентами регламентує Договір на скидання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Кривого Рогу (Договір), а також дані Правила і нормативні акти, що діють у період дії Договору.

При здійсненні контролю за скиданням Абонентом стічних вод у міську каналізаційну мережу Водоканал керується цими Правилами.

Правила є обов'язковими для Абонентів усіх видів власності, що відводять стічні води в комунальну каналізаційну мережу міста.

Відповідно до прутку 3.7 Правил № 2202, при розрахунку обсягу стічних вод Абонента враховується додаткова кількість стічних вод у розмірі 20 % від розрахованого обсягу поверхневих вод із території Абонента. Ця категорія стічних вод надходить у каналізаційні мережі Абонента з його території крізь нещільність люків та приймачі дощової каналізації на території Абонента в періоди дощів і сніготанення (п. 15.9 Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України м. Київ, 1994 р.).

При цьому, слід зазначити, що Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 01.07.1994 № 65, втратили чинність на підставі Наказу Міністерства з питань житлово-комнального господарства № 190 від 27.06.2008.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, обов'язковою складовою,яку мають погодити сторони при укладенні договору, є ціна.

Як встановлено судом вище, згідно з п. 4.2.1 договору, споживач зобов'язаний своєчасно в повному обсязі у встановлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно до встановлених тарифів.

У розділі ІІ договору Тарифи на послуги та їх загальна вартість сторони погодили, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.11.2015 року № 2762 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП Кривбасводоканал тарифи становлять: на централізоване водопостачання - 3,22 грн. за 1 куб. м (без ПДВ), на централізоване водовідведення - 3,30 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем за новими тарифами без зміни інших умов договору та без додаткового узгодження.

Таким чином, у розділі ІІ договору Тарифи на послуги та їх загальна вартість сторони чітко встановили ціну договору, а саме тарифу, та спосіб визначення обсягів спожитої та скинутої води для розрахунку загальної вартості послуг за місяць на підставі тарифу.

Здійснивши аналіз змісту вищевказаних норм чинного законодавства, слід дійти висновку, що обов'язок споживача щодо сплати додаткового скиду стічних вод та його ціна повинна бути узгоджена сторонами у договорі. А тому, нарахування плати за скид додаткового обсягу стічних вод з позивача лише на підставі Правил № 190, № 2202, без погодження сторонами даних оплат у договорі, протирічить нормам діючого законодавства.

Однак, суд зазначає, що згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України .

Також, відповідно до ст. 4-1 ГПК України , господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України , ст. 20 ГК України . Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Водночас, нарахування плати за додаткові обсяги стічних вод, що утворилися від випадання атмосферних опадів та сніготанення є правом КП Кривбасводоканал , яке надано йому як виробнику послуг згідно договору та чинним нормативним актам.

Передбачене умовами договору право нарахування плати за додаткові обсяги стічних вод є наслідком певних обставин, в даному випадку, перевищення обсягу стічних вод в каналізаційну систему міста.

Водночас, предметом позову не можуть бути докази, які свідчать про фактичні обставини у іншій справі, зокрема, факт нарахування плати за додаткові обсяги стічних вод. При цьому, необхідно зазначити, що нарахування плати за додаткові обсяги стічних вод підтверджує наявність або відсутність будь-яких фактів, з якими пов'язується обґрунтування позову чи заперечення проти висунутих вимог.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Таким чином, суд вважає, що заявлена позивачем вимога не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 у справі № 42/388.

Крім того, необхідно зазначити, що під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення, а у разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.

Відповідно до пункту 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України .

Проаналізувавши зміст позовної вимоги Дочірнього підприємства Фрештекс-Україна обставини, якими обґрунтовано позов, суд дійшов висновку, що вимога позивача не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, а фактично спрямована на встановлення судом певних юридичних фактів, а відтак, суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, які, на його думку, порушено відповідачем, а тому у позові необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо клопотання позивача про вихід суду за межі позовних вимог в порядку ст. 83 ГПК України, в якому останній просив суд з метою захисту його прав вийти за межі позовних вимог і застосувати спосіб захисту такого права на розсуд суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання позивача, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, суд не має права визначати спосіб захисту прав позивачів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Також, позивач звернувся до суду із заявою про розподіл, в порядку ст. 49 ГПК України, інших витрат, пов'язаних із розглядом даної справи, а саме у розмірі 4385 грн., які складаються з добових витрат представників та витрат на паливо на відстань, яку необхідно проїхати від місцезнаходження підприємства до Господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи відмову суду у задоволенні позову у повному обсязі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, інші витрати позивача, пов'язані із розглядом даної справи, а саме у розмірі 4385 грн. також покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 75 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.06.2017

Суддя ОСОБА_4