Рішення

від 07.06.2017 по справі 907/447/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2017                                                             Справа № 907/447/17

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Доброта - М”, с. Оноківці, Закарпатська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Рітейл”, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості в сумі 3520,74 грн.

Представники:

від позивача – ОСОБА_1, представник за довіреністю;

від відповідача – не з’явився.

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “Доброта - М”, с. Оноківці, Закарпатська область заявлено позов до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Рітейл”, м. Мукачево Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 3520,74 грн.

16.05.2017 року, ухвалою господарського суду Закарпатської області, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.05.2017 року.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.05.2017 року, у зв’язку з неявкою відповідача, з метою повного, всебічного з’ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та встановлення об’єктивної істини, судом відкладено розгляд справи на іншу дату та час.

В судовому засіданні 07.06.2017 року, позивач, присутній в судовому засіданні, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог посилаючись на долучені до матеріалів справи документи. Разом з тим, до початку судового засідання представник позивача через канцелярію суду подав письмову заяву про зменшення (уточнення) позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 1253,09 грн.

Вказане клопотання, подане позивачем до прийняття рішення судом першої інстанції, не суперечить законодавству, не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси з огляду на що приймається судом.

За таких обставин, суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Представник позивача у ході судового розгляду наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі належно уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду від 16.05.2017 року не виконав повністю, причин неявки не повідомив.

          За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

За період з січня 2016 року по лютий 2017 року між позивачем та відповідачем відбулась домовленість щодо поставки товару, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до умов, постачальник поставляє товари (надалі - товар) в асортименті та за цінами, що вказані в накладних, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до домовленості між сторонами, покупець зобов’язаний здійснювати розрахунок за отриманий по накладних товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.

З метою належного виконання своїх зобов’язань позивачем протягом січня 2016 - лютого 2017 року було здійснено відповідачу поставку товару по накладних на загальну суму 786773,51 грн.

Однак, відповідачем не було проведено повного розрахунку за отриманий товар. Так, заборгованість становить 3520,74 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період січень2016 р.-лютий 2017 р .

07.06.2017 року, позивач подав письмову заяву про зменшення (уточнення) позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 1253,09 грн., яка підтверджується актом звірки №535 від 30.05.2017 року за період 01.03.2017 року ро 30.04.2017 року, підписаним та скріпленим печатками з обох сторін.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 ЦК визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 ЦК та частиною 2 статті 180 ГК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт оплати позивачем товару свідчить про виникнення між сторонами справи договірних відносин з купівлі-продажу, а тому, в силу ст. 655 ЦК України, істотними умовами такого є предмет (товар) та ціна, які погоджені сторонами спору.

Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Так, позивач надіслав відповідачеві претензію вих. №011-10 від 23.01.2017 року, якою вимагав проведення розрахунку за поставлений товар, однак відповідач на дану претензію не відреагував.

Щодо моменту виникнення зобов'язання по оплаті товару, то оскільки термін виконання зобов'язання по оплаті був встановлений в усній формі, а відповідно жодним документом його встановити не можливо то до даного пункту застосовуються положення п.2 ст. 530 ЦК України. Тобто кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Днем пред‘явлення вимоги рахується 24.01.2017року, тобто день звернення з претензією до відповідача про проведення розрахунку. Моментом виникнення зобов’язання є 01.02.2017року.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Приписом статті 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пленумом Вищого господарського суду України в абзаці 2 п. 1.7 постанови від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» надано такі роз'яснення, що в разі, якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таким чином, зі встановлених судом обставин справи слідує, що позивачем зі свого боку виконано всі взяті на себе зобов'язання.

Обов'язок доказування, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність встановлених фактичних обставин справи і норм права, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми в розмірі 1253,09 грн. (відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог) є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, оскільки позов в цій частині належним чином позивачем доведено і документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не спростовано.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 11, 509, 525, 526, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання не допускається. Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 1253,09грн. - підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маркет Рітейл” (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. І.Франка, 132 код ЄДРПОУ 38264918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Доброта - М” (89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Джерельна, 55 код ЄДРПОУ 35169974) заборгованість на суму 1253,09 грн. (одна тисяча двісті п’ятдесят три грн. 09 коп.).

3.Видати наказ.          

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.06.2017 року.

Суддя Андрейчук Л.В.