Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/6323/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/6323/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешківка Агро Плюс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Танора"

Про стягнення 34 866,09 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Сидоров П.В. (дов.№4 від 06.04.2017)

від відповідачів: не з'явився

В судовому засіданні 31.05.2017 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

18.04.2017 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешківка Агро Плюс" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танора" (надалі - відповідач) про стягнення 34 866,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку оплати за послуги перевезення відповідно до Договору №05/01/2017-Р про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.01.2017, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 32 196,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/6323/17, розгляд справи призначено на 17.05.2017.

В судове засідання, призначене на 17.05.2017, представники сторін не з'явились, однак через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 розгляд справи відкладено на 31.05.2017.

В судове засідання, призначене на 31.05.2017, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 31.05.2017, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 4190748 0, згідно якого 23.05.2017 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду міста Києва з ухвалою про відкладення розгляду справи на 31.05.2017.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

05.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешківка Агро Плюс" (далі - позивач, Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танора" (далі - відповідач, Замовник), був укладений Договір № 05/01/2017-Р про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі по тексту - Договір), за яким Перевізник від свого імені та за рахунок Замовника надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні (далі - Послуги).

Договору Перевізник організовує перевезення вантажів на підставі письмових замовлень на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом в межах України або в міжнародному сполученні (далі - Заявки), підписаних уповноваженим представником Замовника; підтвердженою вважається Заявка, підписана Сторонами і скріплена їх печатками (п. 2.1., 2.2 Договору).

На виконання Договору та відповідно до Договору-заявки на разове перевезення вантажу, який є Додатком 1 до Договору і укладений між Сторонами, Перевізник надав для перевезення автомобіль марки Сканія реєстраційний номер АВ8113СН, з напівпричепом реєстраційний номер АВ3393ХМ з водієм в пункт завантаження в смт. Попільня Житомирській області. В подальшому вантаж було замитнено в м. Хмельницькому та доставлено вантаж до м. Алкмар (Нідерланди). Послуг було надано на суму

Пунктом 3.2.11 Договору сторони встановили, що Замовник зобов'язується оплачувати послуги надані йому за Договором.

За результатами виконання замовлення позивач направив 23.01.2017 листом повний пакет документів для оплати наданих послуг. 26.01.2017 зазначений лист отримано представником відповідача, що підтверджується повідомленням про врученням поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно п.4.2. Договору Замовник перераховує на рахунок Перевізника повну вартість наданих йому послуг протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання належним чином оформленої товарно-транспортної (CMR,ТТН) накладної, податкової накладної, акта виконаних робіт та рахунку на оплату, якщо інакше не вказано в заявці.

Оскільки всі документи позивач направив відповідачу, які останній отримав 26.01.2017, внаслідок чого позивач вважає, що строк виконання зобов'язання з боку відповідача по оплаті вартості отриманих послуг настав 31.01.2017.

Оскільки у встановлений Договором строк відповідач не виконав обов'язок щодо оплати за послуги перевезення позивач з метою досудового врегулювання спору направив на його адресу претензію №7 від 13.02.2017 з доданим до неї пакетом документів для оплати.

Після отримання претензії відповідач сплатив частину вартості послуг перевезення в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №802 від 21.02.2017 (копія наявна в матеріалах справи).

Порушення відповідачем умов Договору в частині оплати в повному обсязі за послуги перевезення спричинило виникнення заборгованості в розмірі 32 196,20 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача згідно поданої позовної заяви.

Внаслідок того, що відповідач не розрахувався з наявною заборгованістю, у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32 196,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Відповідач не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позов, представників в судові засідання не направив.

Доказів сплати заборгованості в повному обсязі до суду не надано.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з такого.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 920 ЦК України визначено що, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо оплати послуг перевезення відповідачем в повному обсязі не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 32 196,20 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 1 784,74 грн . пені встановленої п.5.6. Договору, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день затримки оплати за період з 31.01.2017 по 10.04.2017

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Перебіг періоду нарахування пені та штрафних санкцій починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня відповідно до п. 5.6 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.

Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.6 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що штрафні санкції підлягають нарахування з 01.02.2017, а сума пені яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.02.2017 по 10.04.2017 складає 1708,90 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 191,22 грн. трьох відсотків річних та 693,92 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на суму боргу ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а судом встановлено, що відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним неправильно здійснено зазначений розрахунок. Відповідно до розрахунку суду 3 % річних, що підлягають до стягнення складають 190,81 грн. Інфляційні втрати складають 921,49 грн. Проте, оскільки суд при розгляді справи не може виходити за межі заявлених позовних вимог стягненню підлягають заявлені позивачем 3 % річних в сумі 190,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 693,92 грн. за період з 01.02.2017 по 10.04.2017.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 530, 549, 612, 625, 629, 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 229, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танора" (02660, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1; ідентифікаційний код: 39932832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешківка Агро Плюс" (21000, м. Вінниця, вулиця Академічна, будинок 16; ідентифікаційний код 39978332) 32 196 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 20 коп. основного боргу, 190 (сто дев'яносто) грн. 81 коп. 3 % річних, 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 90 коп. пені, 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 92 коп. інфляційних втрат та 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.06.2017

Суддя М.О. Лиськов