Рішення

від 31.05.2017 по справі 910/6433/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2017Справа №910/6433/17

За позовом Київського міського центру зайнятості

До Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд"

Про стягнення 2655,36 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Берестюк О.В. (дов. №19-12933 від 22.12.2016)

від відповідачів: не з'явився

вільні слухачі: ОСОБА_2

В судовому засіданні 31.05.2017 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

19.04.2017 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №19-3047 від 28.03.2017 Київсього міського центру зайнятості (надалі - позивач) до Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" (надалі - відповідач) про стягнення 2 655,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/6433/17, розгляд справи призначено на 17.05.2017.

10.05.2017 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 розгляд справи відкладено на 31.05.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні 31.05.2017 представник позивача надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 31.05.2017 представників не направив, причин не явки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 4190746 4, згідно якого 19.05.2017 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду міста Києва з ухвалою про відкладення розгляду справи на 31.05.2017.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2015 до Голосіївського районного центру зайнятості в місті Києві звернулась ОСОБА_3 з заявою про надання статусу безробітного та призначення виплати по безробіттю.

Останнім місцем роботи ОСОБА_3 було Державне підприємство "Об'єднання спортивно-господарських споруд" - бухгалтер провідний спеціаліст Відділу бухгалтерського обліку та звітності, з якого вона була звільнена 21.01.2015 відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості від 19.02.2015 № НТ150219 ОСОБА_3 було надано статус безробітної.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості від 20.02.2015 №НТ150220 ОСОБА_3 з 20.02.2015 по 14.02.2016 призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.2,4 ст.22. п.2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.п. 2.7, 2.9 "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" у розмірі установленому законодавством протягом 360 к.д.

Також наказом Голосіївського районного центру зайнятості від 20.02.2015 №НТ150220 відкладено виплату зазначеної допомоги у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 20.02.2015 по 21.02.2015.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості від 23.02.2015 №НТ150223 розпочато (поновлено) виплати допомоги по безробіттю з 22.02.2015.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості від 19.06.2015 №НТ150619 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню на строк з 18.06.2015 по 02.07.2015.

Наказом Голосіївського районного центру зайнятості від 06.07.2015 №НТ150706 розпочато (поновлено) виплати допомоги по безробіттю з 03.07.2015.

Відповідно до наказу Голосіївського районного центру зайнятості від 06.08.2015 №НТ150806 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітної у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_3 з 05.08.2015.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №752/3101/15-ц, яке набрало законної сили 12.10.2015, ОСОБА_3 було поновлено на роботі на посаді бухгалтер провідний спеціаліст Відділу бухгалтерського обліку та звітності Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд".

Наказом Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" від 21.10.2015 №64/1, на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №752/3101/15-ц було поновлено ОСОБА_3 на бухгалтера провідного спеціаліста Відділу бухгалтерського обліку та звітності з 21.01.2015.

В свою чергу, за період перебування на обліку у центрі зайнятості з 22.02.2015 по 04.08.2015, ОСОБА_3 була виплачена допомога по безробіттю у сумі 2 655,36 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 21-7254 від 16.12.2015 (копія наявна в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору 14.12.2015 позивачем було направлено відповідачу претензію №21-7329 від 14.12.2015 щодо погашення заборгованості в розмірі 2655,36 грн. Зазначена претензія була отримана 16.12.2015 представником відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03022 0664551 9, проте відповіді на претензію відповідач не надав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням, профілактичні заходи відповідно до статті 71 цього Закону (ст. 6 Закону в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтації.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно з пп. 2 п.1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право: стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п. 1, 2 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.12.2016 № 1543 1, державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Центральний апарат Служби), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи). Регіональні та базові центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням відокремлені підрозділи (філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним чи базовим центром зайнятості.

Пунктом 1 Положення про Київський міський центр зайнятості передбачено, що Київський міський центр зайнятості (далі - центр) є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Києві. Центр підпорядковується та підзвітний Державному центру зайнятості - виконавчій дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Діяльність центру спрямована на реалізацію заходів соціального захисту населення від безробіття, сприяння громадянам у підборі підходящої роботи, надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, професійної орієнтації, надання послуг роботодавцям щодо добору працівників та інформаційно-консультаційних послуг, а також реалізації інших завдань, визначених законодавством у сфері зайнятості населення та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на території міста Києва.

Відповідно до п. 2 Положення про Київський міський центр зайнятості, Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Мінпраці (Мінсоцполітики), Статутом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, рішеннями наглядової ради та правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, іншими нормативно-правовими актами, наказами, розпорядженнями та інструкціями Державного центру зайнятості - виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, розпорядженнями голови Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, прийнятими у межах його компетенції та в частині, що не суперечить законам України Про зайнятість населення та Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , а також цим Положенням.

Центр може створювати (ліквідовувати) структурні підрозділи - районні центри зайнятості (без статусу юридичної особи) згідно адміністративно-територіального розподілу м. Києва, а також навчальні заклади (при потребі).

Враховуючи викладене вище відповідач мав компенсувати позивачу суму допомоги по безробіттю виплаченої безробітній ОСОБА_3

Проте, відповідач, в порушення вимог ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , не здійснив перерахування позивачу суми, виплаченої останнім ОСОБА_3, допомоги по безробіттю.

На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 2 655,36 грн. на користь позивача відповідачем не надано.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2 655,36 грн.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" (01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 42, ідентифікаційний код 37102382) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-Б, ідентифікаційний код 03491091) 2 655 (дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 36 коп. виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю), наданих безробітному,

3. Стягнути з Державного підприємства "Об'єднання спортивно-господарських споруд" (01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 42, ідентифікаційний код 37102382) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001) 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.06.2017

Суддя М.О. Лиськов