Рішення

від 26.05.2017 по справі 910/4032/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2017Справа №910/4032/17

За позовомПриватного акціонерного товариства Отіс доКомунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва простягнення 1026855 грн. 86 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Мацюк В.В. - представник за довіреністю № 10 від 30.01.2017;

від відповідача: Гришель С.О. - представник за довіреністю № 24 від 31.03.2017;

від третьої особи: Стукалов А.В. - представник за довіреністю № 05юр від 03.01.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Отіс з вимогами до Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 про стягнення 1026855 грн. 86 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 не у повному обсязі здійснив оплату за виконані позивачем у період з грудня 2015 року по липень 2016 року роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1026855 грн. 86 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4032/17; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва ; розгляд справи призначено на 04.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.04.2017.

У судовому засіданні 18.04.2017 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва" було створене Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", а Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційна організація - 2" було зобов'язане передати новоствореному комунальному підприємству житловий фонд, який був переданий до сфери управління Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходився у нього на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належало до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Відповідач зазначив, що фактична передача комунального майна відбулась на підставі розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.02.2015 № 58 "Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" у березні 2015 року та саме із зазначеного часу обов'язок щодо надання житлово-комунальних послуг відповідача припинився та перейшов до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва".

Відповідач вказав на те, що у зв'язку із необхідністю проведення тендерної процедури для переукладення договору на технічне обслуговування ліфтів із новим виконавцем комунальних послуг (третьою особою), з метою забезпечення безперервного надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, своєчасної їх оплати було прийняте тимчасове рішення про укладення з Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" договору переведення боргу.

Відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача стосуються періоду з грудня 2015 року по липень 2016 року включно, тобто є такими, що виникли після передачі житлового фонду та повноважень виконавця житлово-комунальних послуг до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва , а отже саме третя особа зобов'язана здійснити оплату за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, як особа, на як покладено обов'язок із забезпечення надання житлово-комунальних послуг.

У судовому засіданні 18.04.2017 представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі іншого відповідача - Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва ; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр .

У судовому засіданні 18.04.2017, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи - Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр , суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.

Так, обґрунтовуючи підстави для залучення до участі у справі третьою особою - Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр , відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вказане підприємство безпосередньо приймало участь у технічному перерозподілі грошових коштів, спрямованих у тому числі на оплату послуг, наданих позивачем, на підставі договору, укладеного між Комунальним підприємством Головний інформаційно-обчислювальний центр та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва .

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Суд зазначає, що відповідачем не обгрунтовано наявності підстав для залучення до участі у справі третьої особи - Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр , зокрема не обґрунтовано, що у зв'язку з прийняттям рішення у даній справі вказане підприємство буде наділено новими правами чи обов'язками чи позбавлено їх, або будуть змінені наявні права та/або обов'язки.

З огляду на викладене, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 18.04.2017 судом було відкладено розгляд клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.05.2017.

19.04.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд зобов'язати Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва надати суду оригінали договорів про переведення боргу, укладених з відповідачем; зобов'язати Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва надати суду пояснення з приводу спрямування отриманих від споживачів комунальних послуг грошових коштів, призначених на оплату технічного обслуговування ліфтів за спірний період; зобов'язати Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр надати суду інформацію щодо здійснення ним розщеплень грошових коштів, отриманих від споживачів на користь виконавців житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також на користь інших організацій за їх дорученням, та інформацію про наявність таких розщеплень на користь позивача у спірному періоді та після його закінчення; зобов'язати позивача направити відповідачу детальний акт звірки взаємних розрахунків.

18.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що не надавав будь-якої згоди як кредитор за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 на укладення Договору про переуступку боргу № 103 від 19.05.2015.

23.05.2017 до відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що після передачі функцій виконавця житлово-комунальних послуг в Святошинському районі, 02.03.2015 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація-5" був укладений Договір про відшкодування витрат № 37, за яким сторона 1 зобов'язується відшкодовувати стороні 2 понесені витрати, пов'язані з оплатою за діючими договорами про надання послуг з утримання будинків, споруд, об'єктів благоустрою прибудинкової території, а сторона 1 зобов'язується спрямовувати кошти для розрахунку за цими договорами. Відповідач зазначив, що 15.05.2015 позивач звернувся листом № 4-95 до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" з проханням про отримання коштів за технічне обслуговування ліфтів, а також з повідомленням про тимчасове призупинення розщеплення коштів, чим, на думку відповідача, підтвердив чинний на той час механізм отриманння ним коштів за надані послуги шляхом розщеплення, передбачений Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, крім того, позивач звернувся саме до тієї організації, яка на той час була виконавцем послуг з утримання будинків та розпоряджалась коштами, які сплачували споживачі, у тому числі на оплату послуг позивача, факт отримання позивачем коштів від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" за надані послуги підтверджується позивачем у позовній заяві;

При цьому, відповідач вказав на те, що з метою врегулювання питання правовідносин між відповідачем та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", у зв'язку з укладенням договорів про переведення боргу та про відшкодування витрат, сторони щомісячно підписували угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог та протоколи до зазначених угод, а також акти надання послуг щодо відшкодування вартості наданих позивачем послуг. На думку відповідача, підписання зазначених документів підтверджує прийняття Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" обов'язку щодо оплати боргових зобов'язань відповідача перед позивачем та саме невиконання вказаним підприємством своїх зобов'язань спричинило порушення прав позивача на отримання оплати наданих послуг.

Крім того, у вказаному клопотанні відповідач просив суд залучити до участі у справі іншого відповідача - Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва .

У судовому засіданні 26.05.2017, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва , суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п. 1.3 постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. Ухвали про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача не можуть бути оскаржені в апеляційному та у касаційному порядку.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва не є зобов'язанаю стороною, у зв'язку з чим підстави для залучення до участі у справі Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва у якості іншого відповідача відсутні.

За таких обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва .

У судовому засіданні 26.05.2017, розглянувши подане відповідачем 19.04.2017 клопотання, суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.

Так, у вказаному клопотанні відповідач просить суд зобов'язати Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва надати суду оригінали договорів про переведення боргу, укладених з відповідачем; зобов'язати Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва надати суду пояснення з приводу спрямування отриманих від споживачів комунальних послуг грошових коштів, призначених на оплату технічного обслуговування ліфтів за спірний період; зобов'язати Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр надати суду інформацію щодо здійснення ним розщеплень грошових коштів, отриманих від споживачів на користь виконавців житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також на користь інших організацій за їх дорученням, та інформацію про наявність таких розщеплень на користь позивача у спірному періоді та після його закінчення; зобов'язати позивача направити відповідачу детальний акт звірки взаємних розрахунків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи є належним чином засвідчена копія Договору № 103 про переведення боргу від 19.05.2015 (долучена відповідачем), необхідності у дослідженні судом всіх інших оригіналів укладених між відповідачем та третьою особою договорів про переведення боргу відповідачем суду не обґрунтовано.

При цьому, відповідачем не вказано конкретно, які саме договори про переведення боргу, укладені між ним та третьою особою, відповідач просить суд зобов'язати надати третю особу, тоді як відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується (тобто, повинен бути зазначений конкретний доказ (реквізити договору, тощо).

Що стосується пояснень третьої особи з приводу спрямування отриманих від споживачів комунальних послуг грошових коштів, призначених на оплату технічного обслуговування ліфтів за спірний період; інформації Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр щодо здійснення ним розщеплень грошових коштів, отриманих від споживачів на користь виконавців житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також на користь інших організацій за їх дорученням, та інформації про наявність таких розщеплень на користь позивача у спірному періоді та після його закінчення, суд зазначає, що відповідачем не обгрунтовано, що вказані документи містять відомості про обставини, які входять до предмету доказування у даній справі.

З огляду на викладене, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 26.05.2017 представник третьої особи надав усні пояснення по справі та подав письмові пояснення, в яких зазначив, що третя особа не є стороною Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, та не є правонаступником відповідача, у зв'язку з чим у третьої особи відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача подав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 26.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 між Комунальним підприємством Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва (балансоутримувач), Комунальним підприємством Ремонтно-експлуатаційна організація-5 Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (замовник) та Приватним акціонерним товариством Отіс (виконавець) укладено Договір № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів, відповідно до умов якого замовник, як експлуатуюча житловий фонд організація, за дорученням балансоутримувача передає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування в будинках, зазначених у Додатку № 1.

Відповідно до п. 1.2 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 технічне обслуговування ліфтів здійснюється відповідно до Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації , затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 № 369. Повне технічне обслуговування включає: щомісячні ремонту; щоквартальні ремонти; заміну комплектувальних виробів у міру зносу згідно з переліком послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів, приведеного в наказі Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150; звільнення пасажирів з кабін ліфтів, що зупинилися; роботи за викликом у разі несанкціонованої зупинки ліфтів; повні періодичні планові та позачергові огляди.

Згідно з п. 2.2 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 щомісячна вартість робіт за договором у відповідності з розрахунками складає 137765 грн. 96 коп.

Відповідно до 2.2 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 27.12.2013) щомісячна вартість робіт за договором у відповідності з розрахунками складає 140674 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.3 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 вартість договору може бути змінена залежності від зміни характеристик обладнання і/або режимів його роботи, кількості ліфтів, зміни обсягів, а також на підставі нормативно-правових документів, які регламентують вартість або впливають на рівень цін даного предмету договору. Зміни договірної ціни оформлюються трьохсторонньою додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п. 7.1 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 договір набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 31.12.2017.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду; підрядником є Приватне акціонерне товариство Отіс ; замовником є Комунальне підприємство Ремонтно-експлуатаційна організація-5 .

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що за період з грудня 2015 року по липень 2016 року, позивачем були виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 на загальну суму 1114168 грн. 18 коп., що підтверджується актом № 424М4005 від 31.12.2015 на суму 140674 грн. 00 коп.; актом № 424М4005 від 29.01.2016 на суму140674 грн. 00 коп.; актом № 424М4005 від 29.02.2016 на суму 140674 грн. 00 коп.; актом № 424М4005 від 31.03.2016 на суму 139906 грн. 48 коп.; актом № 424М4005 від 29.04.2016 на суму 139906 грн. 48 коп.; актом № 424М4005 від 30.05.2016 на суму 139906 грн. 48 коп.; актом № 424М4005 від 30.06.2016 на суму 136213 грн. 37 коп. та актом № 424М4005 від 29.07.2016 на суму 136213 грн. 37 коп., які підписні уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб сторін (копії актів долучено позивачем до позовної заяви).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.5 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісяця до 5-го числа другого місяця за звітним у розмірі місячної вартості робіт, згідно з підписаними актами виконаних робіт, що надаються виконавцем.

Таким чином, надані позивачем послуги з технічного обслуговування ліфтів повинні були бути оплачені до 5-го числа другого місяця за звітним у розмірі, зазначеному у відповідних актах приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів (за період з грудня 2015 року по липень 2016 року).

При цьому, відповідно до п. 2.6 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом розщеплення плати, що надходить від населення за послуги на утримання будинків і прибудинкових територій протягом наступного за звітним місяця і направляється на рахунок виконавця за послуги з технічного обслуговування ліфтів у розмірах, встановлених органами влади, що мають на те відповідні повноваження. У випадку, якщо коштів, що надійшли виконавцеві за поточний (звітний) місяць, недостатньо для оплати виконаних робіт, різниця, що утворилася покривається за рахунок коштів замовника. При перевищенні загальної оплати над обсягом виконаних робіт за згодою сторін різниця зараховується замовнику як погашення заборгованості попередніх періодів, а при відсутності заборгованості - як авансування майбутніх платежів.

Таким чином, саме на відповідача як на замовника робіт за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 покладений обов'язок проводити оплату за надані позивачем (виконавцем) роботи.

Відповідачем не надано суду доказів оплати виконаних позивачем робіт за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 у період з грудня 2015 року по липень 20116 року на загальну суму 1114168 грн. 18 коп. (банківських виписок, платіжних доручень, тощо).

При цьому, зважаючи на умови, викладені у п. 2.6 Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, відповідачем не надано суду доказів надходження від населення оплат за послуги на утримання будинків і прибудинкових територій за спірний період, з огляду на що саме відповідач у повному обсязі повинен був оплатити виконані позивачем роботи у спірний період (з грудня 2015 року по липень 2016 року).

Водночас, судом встановлено, що 01.09.2016 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва сплатило на користь позивача грошові кошти у розмірі 150000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата згідно з Договором переуступки боргу № 103 від 19.05.2015 за технічне обслуговування ліфтів; номер платіжного доручення - № 1727), що підтверджується банківською випискою, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію листа Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва вих. № 304 від 02.09.2016, в якому третя особа повідомляє позивача про зарахування сплачених нею грошових коштів у сумі 150000 грн. 00 коп. (за платіжним дорученням № 1727) в рахунок погашення заборгованості Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 .

Згідно зі статтею 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Суд зазначає, що з умов Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства та суті зобов'язання не випливає, що обов'язок боржника (замовника робіт - Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 ) з оплати вартості виконаних позивачем (підрядником) робіт повинен бути виконаний особисто, а отже такий обов'язок може бути виконаний третьою особою.

Позивач у позовній заяві пояснив, що ним були зараховані сплачені третьою особою грошові кошти у сумі 150000 грн. 00 коп. наступним чином: 62687 грн. 68 коп. - в рахунок погашення заборгованості за виконані роботи у листопаді 2015 року (копію відповідного акту виконаних робіт за листопад 2015 року на суму 140674 грн. 00 коп. долучено позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 18.05.2017), а решта - 87312 грн. 32 коп. в рахунок погашення заборгованості за грудень 2015 року.

Суд вважає обґрунтованими здійснені позивачем зарахування сплачених третьою особою грошових коштів з огляду на незазначення платником у призначенні платежу чіткого призначення платежу - конкретного місяця виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів.

За таких обставин, враховуючи загальну вартість виконаних позивачем робіт з технічного обслуговування ліфтів у період з грудня 2015 року по липень 2016 року, що становить 1114168 грн. 18 коп., та розмір оплат за роботи, виконані у вказаний період, - на суму 87312 грн. 32 коп., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача з оплати за виконані позивачем роботи у період з грудня 2015 року по липень 2016 року становить 1026855 грн. 86 коп.

Водночас, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що відповідно до розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.02.2015 року № 58 "Про передачу та закріплення житлового та нежитлового фонду за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Святошинського району м. Києва", відповідач у березні 2015 року передав житловий фонд, а також інше рухоме і нерухоме майно новому спеціалізованому Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Святошинського району м. Києва" і що саме з зазначеного часу обов'язок відповідача щодо надання житлово-комунальних послуг припинився, а відтак, обов'язок щодо оплати вартості послуг з технічного обслуговування ліфтів за Договором з березня 2015 року, покладено саме на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Святошинського району м. Києва", оскільки останній є розпорядником цільових коштів, отриманих від споживачів таких послуг.

Суд вважає вказані твердження відповідача необгрунтованими з огляду на таке.

Так, стороною, на яку покладено обов'язок здійснювати оплату за виконані позивачем роботи з технічного обслуговування ліфтів за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 є саме відповідач (замовник) - Комунальне підприємство Ремонтно-експлуатаційна організація-5 .

Доказів заміни зобов'язаної сторони (сторони, яка повинна здійснювати оплату робіт) за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 сторонами суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Судом встановлено, що 19.05.2015 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва (новий боржник) та Комунальним підприємством Ремонтно-експлуатаційна організація-5 (первісний боржник) укладено Договір № 103 про переведення боргу, в порядку та на умовах якого первісний боржник переводить свій борг (обов'язки), який ним був набутий на підставі Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 31.01.2014 та Договору № D24D4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем ліфтів від 01.09.2008, укладених з Приватним акціонерним товариством Отіс , за послуги надані з 01.03.2015, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору і приймає на себе обов'язки з оплати боргу первісного боржника за основним договором № D24M4005 у сумі 225576 грн. 84 коп. та за основним договором № D24D4005 у сумі 22591 грн. 93 коп.

Додатковою угодою № 1 від 01.08.2015 та Додатковою угодою № 2 від 31.12.2015 сторони вносили зміни до п. 1.1 Договору № 103 про переведення боргу від 19.05.2015, змінюючи розмір зобов'язання нового боржника з оплати заборгованості за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 31.01.2014 та Договором № D24D4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем ліфтів від 01.09.2008.

Разом з тим, суд зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості з оплати за виконані Приватним акціонерним товариством Отіс роботи за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, в той час як Договір № 103 про переведення боргу від 19.05.2015 укладений між відповідачем та третьою особою стосовно Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 31.01.2014 та Договору № D24D4005 на технічне обслуговування об'єднаних диспетчерських систем ліфтів від 01.09.2008.

При цьому, будь-яких письмових пояснень з цього приводу учасниками процесу суду не надано.

Крім того, будь-яких доказів укладення договору про заміну замовника (боржника) за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 сторонами суду не надано.

При цьому, відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора , якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 103 про переведення боргу від 19.05.2015 цей договір укладено сторонами на підставі письмової згоди кредитора на переведення боргу, що підтверджується його листом № 4-95 від 15.05.2015, який є невід'ємною частиною цього договору.

Водночас, з листа Приватного акціонерного товариства Отіс № 4-95 від 15.05.2015 не вбачається, що позивачем була надана будь-яка згода на заміну боржника (з Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 на Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва ) у зобов'язанні з оплати робіт, виконаних за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, в тому числі за спірний період (з грудня 2015 року по липень 2016 року).

Більш того, 18.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що не надавав будь-якої згоди як кредитор за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 на укладення Договору про переуступку боргу № 103 від 19.05.2015.

При цьому, як встановлено судом, що 01.09.2016 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва сплатило на користь позивача грошові кошти у розмірі 150000 грн. 00 коп. (призначення платежу - оплата згідно з Договором переуступки боргу № 103 від 19.05.2015 за технічне обслуговування ліфтів; номер платіжного доручення - № 1727).

Згідно зі статтею 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм права зобов'язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу (якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто) та у випадку виконання зобов'язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні.

При цьому підставою для виконання третьою особою зобов'язань за боржника є покладення на цю особу такого зобов'язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.

Таке покладення виконання зобов'язань відповідно до частини першої статті 528 ЦК України є обов'язковим для прийняття кредитором як належного виконання зобов'язань.

Як встановлено судом, сплачені третьою особою (Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва ) грошові кошти у загальному розмірі 150000 грн. 00 коп. були зараховані позивачем в оплату заборгованості за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013, в тому числі 87312 грн. 32 коп. в рахунок оплати робіт, виконаних позивачем у спірний період.

Суд зазначає, що фактичне прийняття позивачем виконання третьою особою обов'язку відповідача (боржника) з часткової оплати виконаних позивачем робіт (у спірному періоді - за грудень 2015 року на суму 87312 грн. 32 коп.) не свідчить, що кредитор (позивач) погодився на переведення боргу щодо несплачених частин вартості виконаних робіт (про заміну боржника щодо всього зобов'язання).

При цьому, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи копії Договору № 37 на відшкодування витрат від 02.03.2015, укладеного між відповідачем та третьою особою, копії угод про зарахування зустрічних однорідних вимог та протоколи до угод про зарахування зустрічних однорідних вимог не свідчать про те, що обов'язок зі оплати вартості робіт з технічного обслуговування ліфтів за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 з березня 2015 року покладено не на відповідача, а на Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Святошинського району м. Києва", з огляду на те, що вказані договори/угоди регулюють правовідносини виключно між Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація - 5" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового і нежитлового фонду Святошинського району м. Києва" та Приватне акціонерне товариство "ОТІС" не є стороною зазначених договорів та угод, у зв'язку з чим наведені документи не містять будь-яких обставин, які входять до предмету доказування у даній справі (з огляду на заявлені предмет і підставу позову).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості тверджень відповідача, що саме Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва повинно здійснити оплату за виконані позивачем у період з грудня 2015 року по липень 2016 року роботи, так як докази заміни боржника у зобов'язанні з оплати вартості робіт за вказаний період (на суму 1114168 грн. 18 коп.) за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 в матеріалах справи відсутні.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях на позовну заяву, стосовно того, що з березня 2015 року саме третій особі було передано на баланс весь житловий та нежитловий фонд Святошинського району міста Києва, на та саме із зазначеного часу обов'язок щодо надання житлово-комунальних послуг відповідача припинився та перейшов до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", суд зазначає, що наведені відповідачем обставини не відносяться до предмету доказування у даній справі, не спростовують обов'язку відповідача виконати умови Договору № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 в частині оплати вартості виконаних робіт на користь позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, у період з грудня 2015 року по липень 2016 року позивач виконав роботи з технічного обслуговування ліфтів за Договором № D24M4005 на повне технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2013 на загальну суму 1114168 грн. 18 коп., в той час як виконані позивачем роботи за вказаний період були оплачено частково на суму 87312 грн. 32 коп. (оплата була здійснена третьою особою), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1026855 грн. 86 коп.

Наявність та обсяг заборгованості Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 у розмірі 1026855 грн. 86 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Отіс до Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 про стягнення 1026855 грн. 86 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 83, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація-5 (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15-Б; ідентифікаційний код: 36114025) на користь Приватного акціонерного товариства Отіс (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код: 14357579) грошові кошти у розмірі 1026855 (один мільйон двадцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 15402 (п'ятнадцять тисяч чотириста дві) грн. 84 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 07.06.2017

Суддя І.М. Отрош