Рішення

від 07.06.2017 по справі 910/7881/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017Справа №910/7881/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Краш

до Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт Аутдор

про стягнення 29 604,94 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Суворов М.О. - представник за довіреністю б/н від 01.03.17

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 07.06.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Краш до Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт Аутдор про стягнення 29 604,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Рекламне агенство Краш зазначило, що 01.08.2015 між сторонами було укладено договір на проведення рекламної кампанії № 181/15, за умовами якої ТОВ Рекламне агенство Краш (позивач) зобов'язалось протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну (і) кампанію (ї) для ТОВ Стріт Аутдор (відповідач) на території України на узгоджених сторонами у додатках до договору поверхнях спеціальних конструкцій, а відповідач зобов'язався вчасно та у повному обсязі оплачувати роботи та послуги. За доводами позивача, останнім належним чином виконанні зобов'язання за договором та надані послуги відповідачу протягом квітня-травня 2016 р., про що свідчать підписані сторонами акти надання послуг, зокрема: № 388 від 06.04.2016 р. на суму 10 200,00 грн та № 611 від 31.05.2016 на суму 10 200,00 грн. Відповідачем вказані акти підписані без зауважень, однак не оплачені. У зв'язку з не виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо повноти та вчасності оплати послуг, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29 604,94 грн, з яких 20 400,00 грн - основна сума заборгованості; 6 488,14 грн - пеня; 2 168,52 грн - інфляційне збільшення суми боргу та 548,28 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7881/17 вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 07.06.2017.

У судове засідання, призначене на 07.06.2017, з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Краш (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стріт Аутдор (надалі - замовник/відповідач) було укладено договір № 181/15 на проведення рекламної (их) кампанії (й) (надалі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно і якісно проводити рекламну (і) кампанію (ї) для замовника на території України на узгоджених сторонами у додатках до договору поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов'язався вчасно та у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3.2.1 договору виконавець зобов'язався для проведення рекламної кампанії приймати від замовника рекламний матеріал за адресою вказаною замовником.

Замовник зобов'язався здійснювати розрахунки з виконавцем особисто відповідно до умов договору (п. 3.4.5. договору).

Вартість рекламної кампанії залежить від кількості зарезервованих поверхонь спеціальних конструкцій, строку рекламної кампанії і встановлюється сторонами у додатках до договору до початку рекламної кампанії або до дати ротації реклами. У разі зміни вартості рекламної кампанії сторонами вносяться зміни у додатках до договору (п. 4.1.1. договору).

У п. 4.2. договору визначено порядок розрахунків: оплата по даному договору здійснюється поетапно за кожний період, визначений додатками, на підставі рахунка-фактури, наданого виконавцем, протягом 5 (п'яти) банківських днів у розмірі 100% оплати до 25 числа наступного місяця слідуючого за звітним, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на банківський рахунок виконавця.

Відповідно до п. 4.4. договору виконавець направляє замовникові для підписання акт прийому-передачі робіт та послуг. Замовник протягом п'яти робочих днів від дати одержання акта підписує його або направляє виконавцеві мотивоване відмовлення. Після одержання виконавцем підписаного замовником акту, виконавець протягом п'яти робочих днів повертає замовнику один екземпляр акту, а також іншу необхідну документацію.

Даний договір відповідно до п. 6.1., у редакції додаткової угоди від 23.12.2015 р., набирає чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31 грудня 2016 року включно.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, додатком № 12 до договору сторонами затверджено адресну програму розміщення реклами протягом квітня 2016 року на загальну вартість 10 200,00 грн та додатком № 13 до договору сторонами затверджено адресну програму розміщення реклами протягом травня 2016 року на загальну вартість 10 200,00 грн.

За твердженням позивача, ТОВ Рекламне агенство Краш належним чином виконанні зобов'язання за договором та надані послуги відповідачу протягом квітня-травня 2016 р., про що свідчать підписані сторонами акти надання послуг, зокрема: № 388 від 06.04.2016 р. на суму 10 200,00 грн та № 611 від 31.05.2016 на суму 10 200,00 грн. Відповідачем вказані акти підписані без зауважень, однак не оплачені, відтак у відповідача уторився борг у сумі 20 400,00 грн.

Отже, спір у справі виник, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повноти та вчасності оплати послуг за договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 4.2. договору оплата по даному договору здійснюється поетапно за кожний період, визначений додатками, на підставі рахунка-фактури, наданого виконавцем, протягом 5 (п'яти) банківських днів у розмірі 100% оплати до 25 числа наступного місяця слідуючого за звітним, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на банківський рахунок виконавця.

Як свідчать матеріали справи, сторонами у додатку № 12 від 24.03.2016 до договору затверджено адресну програму розміщення реклами протягом квітня 2016 року на загальну вартість 10 200,00 грн та додатком № 13 від 25.04.2016 - затверджено адресну програму розміщення реклами протягом травня 2016 року на загальну вартість 10 200,00 грн.

Судом також встановлено, що позивачем виконанні зобов'язання за договором та надані послуги відповідачу протягом квітня-травня 2016 р. на загальну суму 20 400,00 грн, про що свідчать підписані сторонами акти надання послуг, зокрема: № 388 від 06.04.2016 р. на суму 10 200,00 грн та № 611 від 31.05.2016 на суму 10 200,00 грн.

На виконання умов договору позивачем також виставлені відповідачу рахунки на оплату № 388 від 06.04.2016 та № 516 від 11.05.2016, які з боку відповідача залишені без виконання.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що замовник в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість останнього становить 20 400,00 грн, яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача 6 488,14 грн - пені, 2 168,52 грн - інфляційне збільшення суми боргу та 548,28 грн - 3% річних.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отримані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3.4. договору передбачено, що у разі порушення замовником зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, виконавець вправі стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (включаючи день оплати).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що: Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України . Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України , строку, за який нараховуються штрафні санкції .

Судом здійснено розрахунок пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 4.2. договору, який за розрахунком суду становить 3 168,15 грн, зокрема:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10200 26.05.2016 - 26.05.2016 1 19.0000 % 0.104 %* 10.59 10200 27.05.2016 - 23.06.2016 28 18.0000 % 0.098 %* 280.92 10200 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 0.090 %* 321.89 10200 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 423.33 10200 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 351.15 10200 28.10.2016 - 26.11.2016 30 14.0000 % 0.077 %* 234.10 10200 26.06.2016 - 28.07.2016 33 16.5000 % 0.090 %* 303.49 10200 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 0.085 %* 423.33 10200 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 351.15 10200 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 327.74 10200 09.12.2016 - 26.12.2016 18 14.0000 % 0.077 %* 140.46

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідач пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 168,15 грн., в частині стягнення 3 319,99 грн суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за отримані послуги суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що розмір 3 % річних та інфляційних втрат становлять суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягають суми у розмірах, заявлених позивачем, а саме: 2 168,52 грн - інфляційні втрати та 548,28 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 49 , 75 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Стріт Аутдор (04116, м. Київ, вул.. Старокиївська, буд. 10 И; ідентифікаційний код 39807652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Краш (01034, м. Київ, вул.. Прорізна, буд. 16/2; ідентифікаційний код 21682506) заборгованість за договором у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн 00 коп.; пеню у розмірі 3 168 (три тисячі сто шістдесят вісім) грн 15 коп.; 3% річних у розмірі 548 (п'ятсот сорок вісім) грн 28 коп.; інфляційні втрати у розмірі 2 168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) грн 52 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн 57 коп.

3. В частині вимог про стягнення пені у розмірі 3 319,99 грн - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.06.2017.

Суддя Пукшин Л.Г.