Рішення

від 07.06.2017 по справі 905/968/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.2017 Справа № 905/968/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Мазурік М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м. Першотравенськ, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКА ЕЛЕКТРОДНА КОМПАНІЯ", м. Донецьк

про : стягнення штрафу в розмірі 348168,93грн., неустойки в розмірі 46900,93 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № ББУ/ПРМЗ57/16 від 06.12.2016р.

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 07.06.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м. Першотравенськ, Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКА ЕЛЕКТРОДНА КОМПАНІЯ", м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 348168,93грн., неустойки в розмірі 46900,93 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з поставки продукції за договором поставки №1614-ПРМЗ-УМТС від 03.12.2015р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафу, неустойки.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 546, 548, 549, 612, 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав (у копіях): договір поставки №1614-ПРМЗ-УМТС від 03.12.2015р. зі специфікацією до нього; видаткові накладні: №100 від 01.08.2016р., №106 від 11.08.2016р., №107 від 12.08.2016р., №112 від 19.08.2016р., №110 від 19.08.2016р., №111 від 19.08.2016р., №114 від 13.09.2016р.; розрахунок штрафних санкцій від 02.11.216р. за порушення строків поставки продукції по договору №1614-ПРМЗ-УМТС від 03.12.2015р.; листи №1011 від 10.11.2016р., №2211 від 22.11.216р., №2112 від 21.12.2016р.; витяги з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження сторін.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: правоустановчі документи; уточнення до розрахунку суми позову; видаткові накладні №117 від 11.10.2016р., №119 від 18.10.2016р., №120 від 18.10.2016р., №118 від 18.110.216р., №124 від 02.11.2016р., №123 від 02.11.2016р., №125 від 02.11.2016р., №126 від 02.11.2016р.; акт звірки взаємних розрахунків за період 13.09.2016р. - 24.05.2017р.

Представник позивача у судове засідання 07.06.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 07.06.2017р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2015р. між сторонами був укладений договір поставки №1614-ПРМЗ-УМТС, згідно з умовами якого, відповідач (постачальник) зобов'язався поставити у власність позивача (покупця) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному договорі та специфікаціях, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки продукції здійснюється партіями в асортименті кількості, в строки, по цінах, з якісними характеристиками та в строки, узгодженими сторонами в специфікаціях до даного договору.

В специфікації до договору сторони визначили постачання проволоки THERMANIT 1304 Д 1, 2 ММ в кількості 1831,06т на загальну суму 2321126,18грн. в такі строки: 20% - до 30.07.2016р., 40% - до 20.08.2016р., 40% - до 15.09.2016р. Умови поставки, місце призначення поставки: DDP (Інкотермс- 2000) Петропавлівський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 1-ж.

За умовами п. 6.2. договору у випадку не поставки продукції або поставки продукції з порушенням строків, передбачених в договорі або відповідній специфікації, постачальник несе наступну відповідальність:

6.2.1. у випадку прострочення поставки продукції в межах 10 календарних днів постачальник за письмовою вимогою покупця, сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється по відповідній специфікації;

6.2.2. у випадку прострочення поставки продукції більш ніж на 10 календарних днів постачальник за письмовою вимогою покупця, починаючи з 11-го календарного дня сплачує неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення.

Даний договір набирає чинності з 03.12.2015р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2016р. включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. договору).

На виконання умов договору поставки №1614-ПРМЗ-УМТС від 03.12.2015р. та специфікації відповідачем було поставлено позивачу продукцію за видатковими накладними

№100 від 01.08.2016р., №106 від 11.08.2016р., №107 від 12.08.2016р., №112 від 19.08.2016р., №110 від 19.08.2016р., №111 від 19.08.2016р., №114 від 13.09.2016р. на загальну суму 1037400,00грн.

Позивач направив відповідачу розрахунок штрафних санкцій за порушення строків поставки продукції по договору №1614-ПРМЗ-УМТС від 03.12.2015р., відповідно до якого просив сплатити штраф в сумі 348168,93грн. та неустойку в сумі 46900,93грн.

Листом №1011 від 10.11.2016р. відповідач просив позивача не застосовувати штрафні санкції та неустойки по даній специфікації.

Листами №2211 від 22.11.2016р. та №2112 від 21.12.2016р. відповідач погодився сплатити неустойку в сумі 46900,93грн. та штраф в сумі 116056,31 грн. та просив позивача не нараховувати додаткові штрафні санкції.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

В специфікації сторони визначили строки поставки продукції на загальну суму 2321126,18грн., а саме: 20% (464225,22грн.) - до 30.07.2016р., 40% (928450,44грн.) - до 20.08.2016р., 40% (928450,44грн.) - до 15.09.2016р.

Тобто, відповідач мав поставити продукцію за специфікацією на суму 464225,22грн.- до 30.07.2016р., на суму 928450,44грн. - до 20.08.2016р., на суму 928450,44грн. - до 15.09.2016р.

Таким чином, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної поставки позивачу продукції всупереч ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України відповідач виконав з простроченням.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку з поставки продукції у встановлений договором поставки №1614-ПРМЗ-УМТС від 03.12.2015р. термін.

Таке неналежне виконання зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У випадку прострочення поставки продукції в межах 10 календарних днів постачальник за письмовою вимогою покупця, сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється по відповідній специфікації (п. 6.2.1. договору).

У випадку прострочення поставки продукції більш ніж на 10 календарних днів постачальник за письмовою вимогою покупця, починаючи з 11-го календарного дня сплачує неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленої продукції або продукції, поставленої з порушенням строків, за кожен день прострочення (п. 6.2.2. договору).

Перевіривши арифметичний розрахунок штрафу та неустойки (пені), періоди, правові підстави, порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення штрафу у розмірі 116056,31грн. та неустойки (пені) у розмірі 46900,93грн.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 615, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м. Першотравенськ, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКА ЕЛЕКТРОДНА КОМПАНІЯ", м.Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 348168,93грн., неустойки в розмірі 46900,93 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКА ЕЛЕКТРОДНА КОМПАНІЯ" (83004, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37967292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (52800, Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Леніна, буд. 7, код ЄДРПОУ 34245509) штраф у розмірі 116056,31грн., неустойку у розмірі 46900,93грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2444,38грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 232112,62грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.06.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2017р.

Суддя Я.О. Левшина