Рішення

від 01.06.2017 по справі 908/741/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/56/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017 Справа № 908/741/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстрой» (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 22 - а, кв. 69)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 207» (69091, АДРЕСА_1)

про стягнення 110 961,96 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, договір №327 від 08.02.2017р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.04.2017 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстрой» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 207» про стягнення 110 961,96 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/741/17, справі присвоєно номер провадження - 5/56/17, розгляд якої призначено на 15.05.2017 р. Ухвалою від 15.05.2017 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання ним витребуваних судом документів, необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладено на 01.06.2017р. У судовому засіданні 01.06.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 01.06.2017 р. представник позивача надав суду письмові пояснення від 01.06.2017 р., підтримав заявлені позовні вимоги, пояснивши, 01.03.2016 р. між ТОВ «Промстрой» та ТОВ «Металургмонтаж 207» укладено договір №29/03/2016 підряду на будівельно-монтажні роботи, за умовами якого позивач зобов'язався, за завдання відповідача, на власний ризик виконати у відповідності з умовами цього договору, у межах кошторисної вартості, власними та залученими силами та засобами будівельно-ремонтні роботи на об'єктах ПАТ Запоріжсталь , а відповідач зобов'язувався прийняти ці роботи та оплатити їх. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується підписані обома сторонами відповідні ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Загальна вартість виконаних будівельних робіт за договором №29/03/2016 від 01.03.2016 р. складає суму у розмірі 107 474,17 грн. Проте, відповідач повністю свої зобов'язання з оплати за виконані роботи не здійснив. Відповідачем було частково оплачено позивачу за виконані роботи суму у розмірі 20 000,00 грн. Таким чином, у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму 87 474,17 грн. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати коштів за виконані роботи, позивачем нараховано пеню у розмірі 14 395,74 грн., 3% річних у розмірі 1 476,76 грн., втрати від інфляції у розмірі 7 615,29 грн. В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 258, 526, 599, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 232 Господарського кодексу України та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача вдруге у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи витребувані ухвалою суду від 06.04.2017 р. не надіслав.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 207» є 69091, АДРЕСА_2. Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Копія ухвали суду від 06.04.2017 р. про порушення провадження у справі № 908/741/17, яку було направлено судом на вказану адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою УДППЗ Укрпошта від 12.05.2017 р. за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У пункті 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності. Однак, відповідач своїм правом бути присутнім у судових засіданнях та надавати пояснення відносно предмету спору не скористався.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 207» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промстрой» (далі - ОСОБА_2) укладено договір №29/03/2016 підряду на будівельно-монтажні роботи, відповідно до п.1.1. якого Замовник доручає, а ОСОБА_2 зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов даного договору, в межах кошторисної вартості, власними та залученими силами та засобами будівельно-ремонтні роботи на об'єктах ПАТ Запоріжсталь , а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що склад та об'єми робіт, які доручаються для виконання ОСОБА_2, визначені умовами цього договору та проектно-кошторисною документацією, яка передається Замовником ОСОБА_2. Склад та об'єми робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у випадках внесення змін в проектно-кошторисну документацію в порядку, передбаченому п. 35 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 2.1. договору, строки виконання Робіт по цьому договору, а також їх окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів), визначаються Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатку та є невід'ємною частиною цього Договору. Строк виконання робіт за цим договором починає свій відлік з моменту фактичного прийняття об'єкту робіт у відповідності з п.5.2. договору. У разі несвоєчасного прийняття об'єкту робіт, строк початку виконання робіт починає відраховуватись з останнього дня строку, визначеного п.5.2. цього договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що дата фактичного закінчення робіт за окремими об'єктами (об'ємами, етапами, видами робіт) визначається дата підписання Замовником акта приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в, підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. При цьому ОСОБА_2 зобов'язав передати Замовнику комплект виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи відповідно переліку, визначеному нормативними документами, документи, які свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання встановленим вимогам нормативних документів (у т.ч. сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки, у передбачених законодавством випадках).

Згідно з пунктом 3.1. договору, вартість робіт визначається кошторисами з урахуванням показників формування договірної ціни вартості робіт за кожним об'єктом. Вартість робіт по цьому договору приблизно становить 600 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що до загальної суми фактично виконаних робіт, застосовується понижений коефіцієнт у розмірі 10 %.

Відповідно до пункту 4.1. договору, оплата Замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно), впродовж 35 (тридцяти п'яти) календарних днів від дати підписання Замовником актів № КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3 та на підставі наданих ОСОБА_2 рахунків та податкових накладних, з врахуванням положень пункту 3.4. та 5.8. цього договору. У випадку порушення ОСОБА_2 строків надання Замовнику актів ф. №КБ-2в, передбачених п.7.1.8. цього договору, або ненадання йому в повному обсязі вищевказаних документів (актів, довідок, рахунків, податкових накладних), термін приймання та оплати таких робіт переноситься на наступний звітній період або термін оплати продовжується на кількість днів затримки надання всіх документів відповідно.

У пункті 4.2. договору передбачено, що оплата Замовником виконаних ОСОБА_2 робіт здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_2.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що Замовник не підписує ОСОБА_2 КБ-2в, затримує оплату неякісно виконаних робіт ОСОБА_2 до усунення дефектів, а також має право вимагати повернути раніше сплачені ОСОБА_2 суми, компенсації вартості використаних ОСОБА_2 матеріалів Замовника, які ОСОБА_2 зобов'язаний повернути/компенсувати впродовж 3 банківських днів з моменту отримання вимоги Замовника. Усунення неякісно виконаних робіт здійснюється ОСОБА_2 за власний рахунок, у термін та на умовах, обумовлених сторонами в дефектному акті.

Згідно з пунктом 7.1.8. договору, ОСОБА_2 зобов'язується надавати Замовнику підписані зі свого боку акти ф. № КБ-2в не пізніше останнього строку надання їх до обліку - до 25 числа поточного місяця (за період виконаних робіт з 25 числа минулого місяця по 24 число поточного місяця).

Пунктом 7.2.1. Договору № 29/03/2016 передбачено, що ОСОБА_2 має право отримувати оплату за виконані Роботи у розмірах та в строки, обумовлені в цьому Договорі та додатках до нього.

У пункті 8.6. договору визначено, що Замовник зобов'язаний впродовж 5 днів з моменту отримання актів КБ-2в з додатками та довідок КБ-3 здійснити огляд результатів виконаних робіт ОСОБА_2 та при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані ОСОБА_2 КБ-2в та довідки КБ-3. Якщо при прийманні результатів виконаних робіт будуть виявлені недоліки, сторони керуються п.4.5. цього договору.

Строк дії договору передбачено пунктом 15.5. Договору № 29/03/2016, відповідно до якого Договір діє з дати його підписання до 31 грудня 2016 р. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторін від виконання взятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання з виконання будівельних робіт виконав на загальну суму 107 474,17 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт № 34-06-221/СП за червень 2016 р., № 34-06-224/СП за червень 2016 р., № 34-06-245/СП за червень 2016 р., № 34-06-248/СП за червень 2016 р., № 34-06-242/СП за червень 2016 р., № 34-06-243/СП за червень 2016 р. та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств

Суд встановив, що на виконання п.7.1.8. договору позивач подав відповідачу ОСОБА_3 ф. №КБ-2в до 25 числа поточного місяця, а відповідач на виконання п. 8.6. зобов'язаний впродовж 5 днів оглянути виконані ОСОБА_2 роботи та при відсутності недоліків підписати надані ОСОБА_2 КБ-2в та довідки КБ-3.

Враховуючи, що ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат були підписані з боку відповідач без будь-яких зауважень або заперечень, то суд приходить до висновку, що вказані ОСОБА_2 з урахуванням строків, визначених в пунктах 7.1.8, 8.6 договору, були підписані сторонами - 30.06.2016 р.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані позивачем роботи впродовж 35 календарних днів, тобто до 04.08.2016 р.

Однак, відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи, на загальну суму 20 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ Промстрой від 29.07.2016 р. та від 30.09.2016 р.

В матеріалах справи міститься ОСОБА_2 звірки взаєморозрахунків з ТОВ Металургмонтаж 207 станом на 01.01.2017 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 87 474,17 грн. ОСОБА_4 підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Проте, ТОВ Металургмонтаж 207 взяті на себе зобов'язання за договором № 29/03/2016 від 01.03.2016 р. не виконало, оплату за виконані ОСОБА_2 роботи у повному обсязі не здійснило, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмір 87 474,17 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості у розмірі 87 474,17 грн. відповідно до умов договору 29/03/2016 підряду на будівельно-монтажні роботи від 01.03.2016 р.

Отже, заборгованість відповідача по вказаному договору складає суму у розмірі 87 474,17 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 476,76 грн. та втрати від інфляції у розмірі 7 615,29 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" від 17.12.2013 р. № 14, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1. вказаної постанови пленуму, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З пункту 5.1. зазначеної постанови пленуму вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3% річних за період з 05.08.2016 р. по 30.09.2016 р. на суму боргу 97 474,17 грн., оскільки загальна сума виконаних робіт становить 107 474,17 грн., а відповідач у строк до 04.08.2016 р. здійснив 29.07.2016 р. часткову оплату на суму 10 000,00 грн.

Однак, позивачем не враховано, що відповідачем було здійснено другий платіж на суму 10 000,00 грн. - 30.09.2016 р., а отже день фактичної сплати заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування 3 % річних.

Таким чином, суд за допомогою КП Законодавство здійснив власний розрахунок 3 % річних за період з 05.08.2016 р. по 29.09.2016 р. на загальну суму заборгованості 97 474,17грн. та за період з 30.09.2016 р. по 20.02.2017 р. на загальну суму заборгованості 87 474,17грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 3 % річних на загальну суму 1 473,73 грн. за період з 05.08.2016 р. по 29.09.2016 р. - 447,42 грн. та за період з 30.09.2016 р. по 20.02.2017р. - 1 026,31 грн.

Судом перевірено за допомогою КП «Законодавство» розрахунок втрат від інфляції за період з вересня 2016 р. по лютий 2017 р. у розмірі 7 615,29 грн., який є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14 395,74 грн. за період з 04.08.2016 р. по 20.02.2017 р.

Відповідно до пункту 10.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань в натурі.

Згідно зі ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до абз. 3 п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" від 17.12.2013 р.№ 14, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таким чином, законодавчим актом, яким визначено обов'язок та умови сплати пені боржником у зв'язку з прострочкою оплати за виконані роботи, є ч. 2 ст. 343 ГК України, якою передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, суд приходить до висновку, що у позивача є таке право щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати за виконані роботи.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, наданий позивачем, судом перевірено за допомогою КП Законодавство та встановлено, що позивачем у розрахунку вказано дату початку нарахування - 04.08.2016 р., однак відповідно до статті 253 Цивільного Кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто нараховування пені повинно здійснюватись з 05.08.2016 р.

Разом з тим, судом встановлено, що невірне зазначення позивачем дати початку нарахування було вказано помилково та не вплинуло на суму пені, яку позивачем заявлено до стягнення. Отже, з відповідача підлягає стягненню сума пені у розмірі 14 395,74 грн. за період з 05.08.2016 р. по 20.02.2017 р.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивачем було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1 800,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано до матеріалів справи договір №327 про надання правової допомоги від 08.02.2017 р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 435 від 10.11.2003 р., ОСОБА_2 №1 здачі-приймання наданих послуг від 20.02.2017 р. на суму 1 800,00 грн., банківська виписка від 15.02.2017 р. на суму 1 800,00грн. про оплату послуг адвоката позивачем.

З огляду на вищевикладене, враховуючи вимоги ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що розмір відшкодування судових витрат, у т.ч. оплати послуг адвоката, не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним з огляду на складність та обставини справи, суд приходить до висновку, що сума заявлених позовних вимог у розмірі 110 961,96 грн. та розмір оплати послуг адвоката 1 800,00 грн. є співрозмірними та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургмонтаж 207» (69091, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39088686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстрой» (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 22 - а, кв. 69, код ЄДРПОУ 31845292) суму основного боргу за договором 29/03/2016 підряду на будівельно-монтажні роботи від 01.03.2016 р. у розмірі 87 474 (вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 17 коп., 3 % річних у розмірі 1 473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) грн. 73 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 615 (сім тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 29 коп., пеню у розмірі 14 395 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 74 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 39 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 06.06.2017 р.