Рішення

від 29.05.2017 по справі 910/3651/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017Справа № 910/3651/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична ліга"

про витребування нерухомого майна

за участю представників:

від прокуратури: Константинова І.В.- посвідчення прокурора № 040864 від 29.01.2016 р.

від позивача: Зденик Т.В.- представник за довіреністю № 225-КМГ-737 від 09.03.2017 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернувся Керівник Київської місцевої прокуратури № 10 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична ліга" (далі - ТОВ "Столична ліга", відповідач) про витребування нерухомого майна.

Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що нежитлове приміщення загальною площею 149,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 32-Б (далі - спірне нежитлове приміщення), яке належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, вибуло з володіння власника без його відома та всупереч його волі. У зв'язку із цим прокурор просив суд витребувати спірне нежитлове приміщення у ТОВ "Столична ліга", яке володіє вказаним майном на даний час, на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали та обґрунтували, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача щодо заявленого позову суду невідома.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Київради № 284/5096 від 02.12.2010 р. Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва (та додатку № 10 до нього) будинок 32-Б по вул. Олеся Гончара був внесений до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Шевченківському районі, за порядковим номером 317.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 р. Про питання організації управління районами в місті Києві (та додатку 10 до нього) будинок 32-Б по вул. Олеся Гончара віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 80 від 09.02.2011 р. Про закріплення майна за Комунальним підприємством Керуюча дирекція (та додатком до нього) будинок 32-Б по вул. Олеся Гончара закріплений на праві господарського відання за КП Керуюча дирекція .

На підставі розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 466 від 21.08.2015 р. Про надання в орендне користування нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесеного до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації спірний об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (підвал) загальною площею 149,5 кв.м. на вул. Олеся Гончара, 32-Б, надано в орендне користування ТОВ Київрент .

Таким чином, судом встановлено, що спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплене на праві господарського відання за КП Керуюча дирекція та передано в оренду ТОВ Київрент .

Судом також встановлено, що спірне нежитлове приміщення було неодноразово відчужено.

Так, 17.05.2001 р. ОСОБА_3 відчужив спірне нежитлове приміщення на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на товарній біржі Народна (реєстраційний № А2001/0315).

Відповідно до п. 2 вищевказаного договору купівлі-продажу відчужуване нежитлове приміщення належить продавцю (ОСОБА_3.) на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення (будинок), виданого Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 28.06.1995 р. згідно з розпорядженням (наказом) від 28.06.1995 р. № 10/181, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації записаного в реєстрову книгу за № д-315 за реєстровим № 45724.

20.07.2016 р. ОСОБА_4 відчужив спірне нежитлове приміщення на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1347.

У свою чергу, 19.09.2016 р. ОСОБА_5 відчужила спірне майно на користь ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 1356.

ОСОБА_7 передав спірне нежитлове приміщення до статутного капіталу ТОВ "Столична ліга", про що свідчить протокол загальних зборів засновників ТОВ "Столична ліга" від 28.09.2016 р.

Отже, на момент розгляду та вирішення даного спору право власності на вказане майно зареєстровано за ТОВ "Столична ліга", що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 70293505 від 11.10.2016 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор стверджував, що право власності на спірне нежитлове приміщення було зареєстровано незаконно, в обхід встановленої законодавством процедури приватизації комунального майна, відтак, спірне майно було відчужено особою, яка не мала на це права, та вибуло з володіння власника - Київради без його відома та всупереч його волі.

Перевіряючи такі доводи представників прокуратури та позивача, суд врахував наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Положеннями ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України Про приватизацію державного майна відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Приватизація державного майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки (ст. 1 Закону України Про приватизацію державного майна ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) об'єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А).

Положеннями ст. 11 Закону України Про приватизацію державного майна встановлено, що визначений Законом порядок приватизації державного (комунального) майна передбачає, зокрема, прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про приватизацію такого об'єкту.

Разом з тим, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 062/11/101633 від 16.02.2017 р. повідомив про те, що приватизація вказаного майна Департаментом не здійснювалась, інформація щодо власників спірного нежитлового приміщення у Департаменті відсутня, і в Департаменті відсутні відомості про прийняття Київрадою та Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією рішення про його приватизацію.

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва листом № 1919/3 від 10.04.2017 р. повідомило, що витребувана копія розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 10/181 від 28.06.1995 р. (на підставі, якого вперше було нібито набуто право власності на спірне нежитлове приміщення ОСОБА_3.) у підприємства відсутня.

Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація листом № 109/05/12-2842 від 12.04.2017 р. повідомила, що розпорядження райдержадміністрації за 1995 рік (в тому числі розпорядження № 10/181 від 28.06.1995 р.) до її архівного відділу на довгострокове зберігання не передавались.

Державний архів міста Києва листом № 068/05-17/602 від 28.04.2017 р. повідомив, що правомочний надавати фізичним та юридичним особам архівні довідки (копії, витяги) лише за тими архівними документами, які передані та зберігаються у фондах архіву, проте розпорядження № 10/181 від 28.06.1995 р. у описах справ № 6, № 7 до документів фонду Р-17 Виконавчий комітет Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва за 1995 рік та за описом справ № 7 до документів фонду Р-17 Шевченківська районна державна адміністрація м. Києва за 1995 рік - не виявлено.

Поряд із цим, відповідач не надав суду ані розпорядження № 10/181 від 28.06.1995 р. (або його копію), на підставі якого ОСОБА_3 нібито набув право власності на спірне майно, ані інших доказів, що спростовували б твердження прокурора та позивача, а отже - не довів законності набуття права власності на спірне нежитлове приміщення первісним продавцем - ОСОБА_3

У той же час, надані позивачем інформаційна довідка Київського міського бюро технічної інвентаризації НЖ-2016 № 1026 від 22.03.2016 р., згідно з якою у Бюро наявні відомості про реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення за ОСОБА_4, та лист Київського міського бюро технічної інвентаризації № 12513 (И-2016) від 27.09.2016 р., відповідно до якого нежилі приміщення/будівлі, розташовані за адресою: вул. Олеся Гончара, 32-Б, на праві власності взагалі не реєструвались, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені докази є суперечливими, протирічать один одному та не надають можливості встановити дійсні обставини справи.

Крім того, відомості наведені в листі № 12513 (И-2016) від 27.09.2016 р. щодо відсутності реєстрації права власності на нежилі приміщення/будівлі, розташовані за адресою: вул. Олеся Гончара, 32-Б, спростовуються реєстраційним написом на правовстановлюючому документі, вчиненим 28.05.2001 р. на договорі купівлі-продажу від 17.05.2001 р. (реєстраційний № А2001/0315), відповідно до якого спірне майно зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_4

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оцінивши в сукупності наведені обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, надані на їх підтвердження, суд вважає доводи прокуратури щодо порушення встановленого законодавством України порядку передання об'єктів нерухомого майна із комунальної власності у приватну не спростованими, а також вважає не спростованим твердження прокурора про те, що відчуження спірного майна було здійснено особою, яка не мала на це права, і вибуття вказаного майна із володіння власника - Київради відбулось без його відома та всупереч волі власника.

Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 330 Цивільного кодексу України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 Цивільного кодексу України України якщо дійсний власник не був стороною правочину, на підставі якого відчужувалось його майно, і таке майно відчужено поза волею власника, то право власності на нього не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути витребуване у останнього, а право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що спірне нежитлове приміщення вибуло з володіння власника - Київради всупереч його волі та внаслідок порушення порядку приватизації комунального майна, встановленого чинним законодавством України, вказане майно підлягає витребуванню від набувача - ТОВ "Столична ліга", а даний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична ліга" про витребування нерухомого майна задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична ліга" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17/21, ідентифікаційний код 40863783) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, 22883141) нежитлове приміщення загальною площею 149,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Олеся Гончара, 32-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 977526780000).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична ліга" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17/21, ідентифікаційний код 40863783) на користь прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 243,58 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 58 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 травня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 6 червня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.