Ухвала

від 08.06.2017 по справі 810/3907/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3907/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ КАРТОПЛЯ", Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ КАРТОПЛЯ" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ КАРТОПЛЯ" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідач дійшов хибного висновку щодо втрати ним права на оподаткування за спрощеною системою оподаткування четвертої групи , а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, оформлене листом від 15.03.2016 року № 1875/10/10-06-12-02/231 про відмову у наданні статусу платника єдиного податку четвертої групи Товариству з обмеженою відповідальністю "Бровари картопля". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ КАРТОПЛЯ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та змінити судове рішення суду першої інстанції, задовольнивши вимогу про зобов'язання податкового органу поновити у 2016 році для позивача статус платника єдиного податку четвертої групи.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

22.02.2016 року ТОВ "Бровари картопля" до Броварської ОДПІ була подана загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за № 9022118102.

Під час розгляду вказаної декларації податковий орган встановив, що до неї включені відомості про наявність земельних ділянок згідно договорів оренди, укладених після 01.01.2013 року не зареєстрованих в Міністерстві юстиції України згідно ст.182 ЦКУ та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку з чим листом позивача було повідомлено про непідтвердження його статусу платника єдиного податку четвертої групи, а подані ним 22.02.2016 року податкова декларація платника єдиного податку 4 групи № 9018870942; відомості про наявність земельних ділянок № 9018870942; розрахунок частки сільськогосподарського виробника №№9018871040 та 9018871003; загальна податкова декларація платника єдиного податку 4 групи № 9022118102 та відомості про наявність земельних ділянок № 9022118106 не визнані податковою звітністю.

Вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення, а рішення без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що для підтвердження або набуття статусу платника єдиного податку 4 групи у 2016 році сільськогосподарські підприємства у термін не пізніше 20 лютого 2016 року повинні були подати до податкового органу за місцем реєстрації: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, звітну податкову декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва- контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Розрахунок складається за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772; відомості про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Податкова декларація з єдиного податку 4 групи на 2016 рік подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 19.06.2015 року № 578. До податкової декларації додається додаток Відомості про наявність земельних ділянок , який є невід'ємною частиною податкової декларації.

Об'єктом оподаткування єдиним податком 4 групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у т. ч. на умовах оренди. Підставою для нарахування єдиного податку 4 групи є дані державного земельного кадастру та/або дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку 4 групи нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та земель водного фонду. При цьому, у 2016 році база оподаткування (нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь) для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку 4 групи не індексувалась.

Пунктом 5 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що у 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей: 1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України; 2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України.

Єдиний податок сплачується платниками 4 групи щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Сплата здійснюється у таких розмірах: за перший та другий квартали - по 10%, третій квартал - 50%, четвертий - 30%. При цьому податковим звітним податковим періодом для таких платників є календарний рік.

Згідно п.п. 4 п. 291.4 ст.2 91 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий період дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Судом першої інстанції було встановлено, що при прийнятті оспорюваного рішення податковий орган керувався тим, що право користування земельними ділянками позивача не оформлено у відповідності до вимог п. 292.1.3 ст. 292-1 Податкового кодексу України, договори оренди земельних ділянок не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, тому ці земельні ділянки не можуть бути об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи.

Натомість, згідно даних витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.04.2014 року право оренди ТОВ "Бровари картопля" згідно договорів оренди землі від 29.04.2014 року на земельні ділянки №№ 845, 848-851 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 71-121).

Порядок видачі свідоцтва платника єдиного податку та його анулювання відбувається на підставі ст. 299 Податкового кодексу України, п. 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України якої передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Відсутність реєстрації договорів оренди як підстава для виключення платника єдиного податку з єдиного реєстру платників податків відсутня, більш того, законодавством контролюючий орган не наділений правом на віднесення платників податків до категорії таких, що втрачають статус платника єдиного податку.

Згідно з абз. 1 п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Отже, алгоритм дій податкового органу у разі неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування 4 групи та неправильного визначення об'єкта оподаткування, чітко визначений чинним Податковим кодексом України і, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не мав законного права на визнання позивача таким, що втратив статус платника за спрощеною системою оподаткування, яке оформлено листом від 15.03.2016 року №1875/10/10-06-12-02/231.

Також судом першої інстанції було встановлено, що позивач одержав свідоцтво платника єдиного податку 4 групи, яке є безстроковим. У встановленому законом порядку та строки подав податковому органу документи для підтвердження цього статусу. У разі неправомірного визначення податку, податковий орган мав діяти в порядку, встановленому абз. 1 п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України.

Оскільки, судом першої інстанції під час розгляду справи не було виявлено підстав для анулювання ТОВ "Бровари картопля" свідоцтва платника єдиного податку 4 групи, а право на визначення статусу платника податку у спосіб, використаний відповідачем у останнього відсутнє, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог в частині скасування рішення, оформленого листом від 15.03.2016 року № 1875/10/10-06-12-02/231.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання Броварську ОДПІ поновити йому у 2016 року статус платника єдиного податку, оскільки не надано доказів на підтвердження того, що він рішенням контролюючого органу виключений із реєстру платників єдиного податку; надання пільгового статусу платнику податків є дискреційними повноваженнями органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій, що є запорукою вірного застосування дискреційних повноважень та виховує високий рівень правової культури державних службовців.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, а тому вони задоволенню не підлягають.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРОВАРИ КАРТОПЛЯ", Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 08.06.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.