Постанова

від 13.02.2012 по справі 15/160/09/5016

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 р.Справа № 15/160/09/5016

Категорія:8.3.2Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2009 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до ТОВ НВФ "Укрдиск" про припинення юридичної особи, –

          ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року податковий орган звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що всупереч п. 1.2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" відповідач не подавав звітність до ДПІ у Заводському районі з 4 кварталу 2007 року, в підтвердження позивач зазначив доповідну записку № 897/15-118 від 10.12.2008, та вказав, що на момент звернення до суду заборгованість у відповідача відсутня.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності – юридичну особу зареєстровано реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Відповідно до довідки Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1855-09/01-50 від 25.11.2008 року відповідач має заборгованість в розмірі 3,43 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість перед Державою, а відтак припинення юридичної особи та виключення відповідача з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій має здійснюватись в процесуальному порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Проте колегія суддів вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим і таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, згідно п. 15 ст. 58 ГК України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду, або в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” податкові органи мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. № 755-ІV неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Ч. 1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частиною 1 ст.59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Тобто, діяльність суб'єкта господарювання може бути припинена як у добровільному порядку (з ініціативи самого суб'єкта господарювання або його засновників), так і в примусовому порядку (на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України). Перелік підстав, за якими можливо примусове припинення діяльності суб'єкта господарювання, є вичерпним і вільному тлумаченню не підлягає.

Частиною 6 ст.59 ГК України визначено підстави, за яких відбувається припинення суб'єкта господарської діяльності, в тому числі і у примусовому порядку.

За наявності вказаних підстав органом державної реєстрації здійснюється припинення державної реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності шляхом виключення його з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності після надання документів, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців".

Згідно ст. 5 Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Статтею 33 Закону передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Крім того, частиною 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи державному реєстратору надаються документи, перелік яких визначений ст.34 вказаного Закону.

У судовому порядку відповідно як до вимог ст.52 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» так і відповідно до ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» органи державної податкової служби у випадку неподання протягом року органам ДПІ податкових декларацій та документів фінансової звітності мають право звернутися до суду з вимогами або про припинення юридичної особи або про ліквідацію підприємства, а саме припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, при цьому спосіб захисту порушеного права суб'єкт звернення до суду вибирає самостійно з огляду на обставини справи та повноваження, надані кредитору законом.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідно до довідки Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1855-15/01-50 від 25.11.2008 року відповідач має заборгованість в розмірі 34,26 грн.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону.

Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису, в якому керівник органу управління або засновник (учасник) юридичної особи вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи зобов'язаний надіслати такому керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією, відповідне повідомлення.

Документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи подаються головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи, яку призначив суд, або головою комісії з припинення (ліквідаційної комісії), якого вказав в Єдиному державному реєстрі державний реєстратор, у порядку, який встановлено частинами першою - п'ятою статті 36 або частинами першою - шостою статті 37 цього Закону.

Таким чином, норма Закону, якою заборонено органам державної податкової служби звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи за наявності заборгованості - відсутня, тому при розгляді справи суд першої інстанції повинен був встановити наявність порушення закону, а саме неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності та відповідно ч.2 ст.38 Закону України вирішити питання наявності правових підстав припинення юридичної особи, а погашення існуючої заборгованості повинно було бути вирішено комісію з припинення (ліквідаційну комісію), призначеною судом або державним реєстратором.

Зазначені обставини суд першої інстанції не враховував та помилково дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, керуючись п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва – задовольнити, постанову господарського суду Миколаївської області від 08 квітня 2009 року у справі № 15/160/09/5016 – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до ТОВ НВФ "Укрдиск" про припинення юридичної особи – задовольнити.

Припинити юридичну особу ТОВ НВФ "Укрдиск" (код ЄДРПОУ 23622655), що не пов'язане з банкрутством.

Копію цієї постанови направити державному реєстратору (Реєстраційно-ліцензійна палата виконкому Миколаївської міської ради).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян