Постанова

від 31.05.2017 по справі 905/1294/16

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Київ Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля - Коровіна П.О.,

публічного акціонерного товариства Українська залізниця - Чаруковського Р.В., Даховського М.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - ПАТ Укрзалізниця ) в особі регіональної філії Донецька залізниця про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21 листопада 2016 року у справі № 905/1294/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля (далі - ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля ) до ПАТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця , державного підприємства Донецька залізниця (далі - ДП Донецька залізниця ) про стягнення вартості недостачі вугілля у розмірі 3 689,92 грн,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля звернулося до суду з позовом до ПАТ Українська залізниця , посилаючись на те, що відповідачем на станції Добропілля Донецької залізниці прийнято вантаж (вугілля) для перевезення від позивача до вантажоотримувача. Після прибуття вантажу до вантажоотримувача виявлено недостачу вугілля, про що складено комерційні акти. На підставі переуступних написів на накладній право на пред'явлення позову передано від вантажоотримувача позивачеві. ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля просило стягнути з ПАТ Укрзалізниця заподіяні недостачею збитки (за вирахуванням норми природної втрати) у сумі 3 689,92 грн.

Заперечуючи проти позову, ПАТ Українська залізниця послалося на те, що позов заявлено до нього як до правонаступника ДП Донецька залізниця , проте воно не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передача всіх прав і обов'язків до ПАТ Українська залізниця призупинено. Відтак ПАТ Українська залізниця не є правонаступником ДП Донецька залізниця , що підтверджується відповідними нормативно-правовими актами та відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19 травня 2016 року ДП Донецька залізниця залучено до участі у справі як другого відповідача.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 6 вересня 2016 року, позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ Українська залізниця на користь ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля вартість недостачі вантажу у розмірі 2 410,88 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2016 року судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

У заяві про перегляд із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ПАТ Українська залізниця просить скасувати постанову суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року у справі № 905/50/16, від 3 жовтня 2016 року у справі № 910/5096/16, від 22 листопада 2016 року у справі № 910/10474/16, від 23 листопада 2016 року у справі № 910/9323/16, від 24 листопада 2016 року у справах № 910/5095/16, № 910/7771/16, № 910/7780/16, № 910/7849/16, від 29 листопада 2016 року у справі № 910/8081/16, від 6 грудня 2016 року у справі № 910/7785/16, від 7 грудня 2016 року у справі № 910/5100/16, від 20 грудня 2016 року у справах № 910/8325/16, № 910/7788/16, № 910/9321/16, правовідносини в яких є подібними до правовідносин у справі, яка розглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені у заяві обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 25 грудня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Трейдінг (покупець) і ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля (постачальник) укладено договір поставки № 25/12-ДУ-12.2-956 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця кам'яне вугілля і вугільну продукцію (далі - вугілля), в кількості, асортименті, за ціною і на умовах, погоджених сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1 Договору поставки).

Покупець на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується прийняти зазначене вугілля і сплатити його вартість (п.1.2 Договору поставки).

Згідно з додатковою угодою від 21 листопада 2014 року сторони продовжили строк дії Договору поставки та виклали його п.п. 3.1, 11.1 у такій редакції: договір укладається сторонами на поставку вугілля в 2012-2015 роках, датою закінчення строку дії договору при належному виконанні обома сторонами своїх зобов'язань, обумовлених договором, є 31 грудня 2015 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань - дата повного і належного виконання сторонами всіх прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Договір поставки та додаткова угода до нього підписані сторонами у встановленому порядку та скріплені печатками підприємств.

У специфікації від 31 серпня 2015 року до Договору поставки сторони визначили, що постачальник зобов'язаний передати, а покупець - прийняти і оплатити вказане у таблиці № 1 вугілля. Строк відвантаження вугілля - 1-30 вересня 2015 року, строк поставки вугілля - 1 вересня - 30 листопада 2015 року, вантажоодержувач - ДТЕК Курахівська ТЕС.

2 вересня 2015 року за залізничною накладною № 48050819 ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля (вантажовідправник) зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Роя Донецької залізниці відвантажило на адресу відокремленого підрозділу Курахівська ТЕС товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (вантажоодержувач) у вагонах № 62007471, № 53541405 вугілля кам'яне. Відповідно до накладної № 48050819 маса нетто у вагоні № 62007471 - 70 000 кг, у вагоні № 53541405 - 69 000 кг.

Під час прибуття вагону на станцію призначення Роя Донецької залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України проведено перевірку та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Складено комерційні акти від 10 вересня 2015 року № БН723072/67 та № БН722977/71, відповідно до яких встановлено, що у вагоні № 62007471 недостача вугілля становить 3 150 кг, у вагоні № 53541405 - 2 250 кг.

У вагоні № 62007471 спостерігалося поглиблення з правої сторони по ходу потяга довжиною з 2-го по 3-ій люк, ширина - 1,50 м, глибина - 0,80 м; у вагоні № 53541405 - поглиблення довжиною 1-й люк на всю ширину вагону, глибиною 0,50 м.

На час складення комерційних актів двері люків закриті, течі вантажу немає, переваження вантажу здійснювалося на 200-тонних вагонних вагах одержувача при повній зупинці вагонів та їх розчепленні. При повторному переваженні недостача у зазначених вагонах підтвердилася.

Відповідно до рахунка-фактури від 30 вересня 2015 року № 1527 вартість відвантаженого вугілля у кількості 40 731,262 т становить 37 480 279,52 грн з ПДВ, вартість 1 т становить 920,18 грн з ПДВ (37 480 279,52 грн : 40 731,262 т).

Вартість недостачі, виявленої у вагонах № 62007471, № 53541405, з урахуванням норм природної втрати становить 3 689,92 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із доведеності позовних вимог із коригуванням суми, заявленої до стягнення, на підставі нормативно-правових актів щодо норм природної втрати та положень ст.ст. 920, 924 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і Статуту залізниць України, якими на перевізника покладено відповідальність за порушення зобов'язань з перевезення вантажу, зокрема у випадку його нестачі.

При цьому судами зазначено, що хоча спірні правовідносини виникли до дати утворення юридичної особи ПАТ Українська залізниця , проте воно є правонаступником ДП Донецька залізниця , що підтверджується, зокрема: Законом України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - Закон № 4442-VI); постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Постанова № 200) і додатком 1 до неї; витягом із Реєстру, згідно з яким до списку юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ Укрзалізниця , віднесено ДП Донецька залізниця ; передавальним актом від 6 серпня 2015 року, затвердженим Міністром інфраструктури України 18 серпня 2015 року, за яким комісія з утворення ПАТ Українська залізниця , керуючись ст. 107 ЦК, підтверджує вартість і склад активів та зобов'язань ДП Донецька залізниця . При цьому в акті визначено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП Донецька залізниця , яке розташоване на території проведення антитерористичної операції, не включається до зведених актів інвентаризації, а відображено в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - Постанова № 604), а сам перелік їх наведено у балансі (звіт про фінансові результати). Водночас судами враховано те, що розмежування таких прав та обов'язків ДП Донецька залізниця цей баланс не містить.

Разом із тим у справах, копії постанов у яких надано для порівняння, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на ПАТ Українська залізниця відповідальності за порушення ДП Донецька залізниця зобов'язань з перевезення вантажів з огляду на відсутність доказів переходу прав та обов'язків ДП Донецька залізниця в аналогічних спірних правовідносинах до ПАТ Українська залізниця . Обґрунтовуючи такий висновок, суд касаційної інстанції послався на положення Закону № 4442-VI, постанов № 200 та № 604, постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 Питання публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - Постанова № 735) та на відомості, наведені у Реєстрі.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Законом № 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі - Товариство).

Зазначений Закон містить такі положення.

Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).

Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Відповідно до Закону № 4442-VI та на виконання його вимог Постановою № 200 утворено ПАТ Українська залізниця на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено й ДП Донецька залізниця .

Пунктом 2 Постанови № 200 встановлено, що статутний капітал ПАТ Українська залізниця формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за ПАТ Українська залізниця на праві господарського відання згідно із Законом № 4442-VI, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

За змістом п. 5 Постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

У межах своїх повноважень та на часткову зміну п. 5 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв Постанову № 604, згідно з якою майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до п. 5 зазначеної Постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї Постанови.

Згідно з п. 2 Постанови № 604 комісії з утворення ПАТ Українська залізниця разом із Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції доручено провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ Українська залізниця згідно із законодавством.

У подальшому Постановою № 735 затверджено Статут ПАТ Українська залізниця .

Згідно з п.п. 1, 2 Статуту ПАТ Українська залізниця є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200; Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (п.п. 20, 21 Статуту).

Відповідно до п.п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ Українська залізниця здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Реєстрі.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Закон № 755-IV) у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації ПАТ Українська залізниця , державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Аналогічна норма закріплена у ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV в чинній редакції.

При розгляді справ, копії постанов у яких надано для порівняння, судами встановлено, що в Реєстрі міститься інформація про те, що ДП Донецька залізниця перебуває у стані припинення, проте запису про припинення у Реєстрі немає. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ Українська залізниця , серед яких зазначено ДП Донецька залізниця . Водночас у цьому Реєстрі наведено інформацію про здійснення зв'язку з юридичною особою, зокрема відомості про те, що правонаступництво ПАТ Українська залізниця щодо ДП Донецька залізниця настає згідно з Постановою № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Із комплексного аналізу зазначених норм права можна дійти висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ Українська залізниця , на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка на підставі цього Закону від імені держави здійснює функції вищого органу управління Товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ Українська залізниця стосовно ДП Донецька залізниця визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП Донецька залізниця до ПАТ Українська залізниця з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. Оскільки зазначених обставин суд у повному обсязі не перевірив, висновок щодо покладення відповідальності на ПАТ Українська залізниця є передчасним.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції допустив неоднакове і неправильне застосування норм матеріального права, а ухвалені судові рішення підлягають скасуванню.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Водночас відповідно до ст. 111 23 ГПК Верховний Суд України розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень.

Зважаючи на викладене, справу слід передати на розгляд суду першої інстанції згідно з пп. а п. 1 ч. 2 ст. 111 25 ГПК.

Керуючись п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , ст.ст. 111 23 , 111 24 , 111 25 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 11 липня 2016 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6 вересня 2016 року та постанову Вищого господарського суду України від 21 листопада 2016 року у справі № 905/1294/16 скасувати.

Справу № 905/1294/16 передати на розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 111 16 ГПК.

Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді:І.С. Берднік А.А. Ємець