Рішення

від 08.06.2017 по справі 417/3931/17

МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/3931/17

Провадження № 2/417/165/17

РІШЕННЯ

Іменем україни

"08" червня 2017 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шкирі В. М.

за участі секретаря Грибєнік О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом ,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2017 позивач звернулася до суду з позовом до Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

27.04.2017 позивач заявив клопотання про заміну відповідача - Гераськівську сільську раду Марківського району Луганської області на ОСОБА_2, яке було задоволено 23.05.2017

В своєму позові позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 5,9118 га , яка розташована за межами населеного пункту на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області, кадастровий номер 4422582200:11:007:0014, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 26.03.2014 помер ОСОБА_3Т, про що свідчить свідоцтво про смерть від 28.03.2014, видане виконавчим комітетом Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області.

Після його смерті залишилась земельна ділянка для ведення особистого селянського товариства сільськогосподарського виробництва площею 9,62 га, розташована на території Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області та 25.11.2008 року ОСОБА_3 склав заповіт щодо цієї земельної ділянки на її користь.

02.02.2017 за її заявою рішенням Марківського районного суду Луганської області їй був визначений додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3 Проте в державній нотаріальній конторі їй видали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі того, що в заповіті , який вона надала державному нотаріусу не згадується державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №230213.

Позивач вказує, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №230213 від 8.08.2010, був виданий ОСОБА_3 вже після складання заповіту і після отримання реєстраційного документу на земельну ділянку, при цьому заповідач не змінив заповіту, але не вніс до нього відповідних змін, наразі це є перешкодою у оформленні спірної земельної ділянки на її ім'я тому вона і просить визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, до початку судового засідання через канцелярію суду представник позивача подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають. (а.с.52).

Відповідач у судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. (а.с.61).

В силу положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено обставини та визначено відповідно до них правовідносини.

26.03. 2014 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕД №387373 від 28.03.2014 (а.с.7).

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0065014 ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса розміром 9,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевосці. При цьому на підставі рішення Марківського районного суду Луганської області від 26.08.2008 року право на земельну частку пай 9,62 в умовних кадастрових гектарах передано ОСОБА_3 про що внесено зміни до сертифікату (а.с.8).

08.08.2010 ОСОБА_3 було видано державний акт серії ЯИ №230213 на право власності на земельну ділянку площею 5,9118 га (а.с.45) вартість якої складає 175898 грн.48 коп. (а.с.9).

Згідно заповіту від 25.11.2008 посвідченого секретарем Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 належну йому на праві особистої власності земельну ділянку для ведення особистого селянського товарного сільськогосподарського виробництва, сертифікат серії ЛГ № 0065014 площею 9,62 га розташованих на землях Гераськівської сільської ради (а.с.6).

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 02.02.2017 року позивачу визначено додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці з дня набрання чинності рішенням (а.с.45-46).

Постановою державного нотаріуса Марківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 21.03.2017 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в заповіті не вказаний державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №230213, на яку позивач бажає оформити право власності (а.с.44).

Згідно відомостей, що містятьсяв державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №230213 від 8.08.2010 (а.с.9), цей акт був виданий вже після складання заповіту (25.11.2008).

Таким чином судом встановлено, що склалися цивільні правовідносини, що регулюються нормами книги третьої та шостої Цивільного кодексу України - "Право власності" та "Спадкове право".

Суд вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 10 , 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу .

Рішенням Марківського районного суду Луганської області їй був визначений додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 після ОСОБА_3, отже не підлягає доказування те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3

ОСОБА_1 звернувшись до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про прийняття спадщини, отримала відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з тим, що в заповіті який позивач надала державному нотаріусу при подачі заяви про прийняття спадщини не вказаний державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №230213, виданий на ім'я ОСОБА_3

Згідно ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, при цьому власник володіє, користується та та розпоряджається своїм майном, склавши за повіт ОСОБА_3 розпорядився своїм майном.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126 ЗК України ).

Згідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України , громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно положень п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець був власником вищевказаної земельної ділянки, оскільки за життя отримав державний акт серії ЯИ №230213 на підставі розпорядження голови Марківської РДА від 17.11.2009 №594 на право власності на земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області, ділянка №268 площею 5,9118 га (а.с.9).

Згідно з ч.5 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни, проте ОСОБА_3 до дня смерті цього не зробив.

Враховуючи те, що після отримання державного акту ЯИ№ 230213 померлим ОСОБА_3 не було внесено відповідних змін в заповіті та враховуючи, що спадкоємець за законом визнала позовні вимоги, а іншим шляхом, як через звернення до суду, встановити своє право спадкоємець позбавлений можливості, оскільки державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про прийняття спадщини через невнесення змін до заповіту після отримання державного акту серії ЯИ №230213 виданого 08.08.2011 суд, всебічно і повно з'ясувавши обставини справи, дослідивши юридичну природу виниклих правовідносин, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір згідно квитанції №17 від 27.03.2017 року (а.с.1) в сумі 640,00 гривень та квитанції №49 від 04.04.2017 року в сумі 1118,98 грн.(а.с.14).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15 , 16 , 1216 , 1217 , 1220 , 1245, 1254, 1261 , 1268 , 1269 Цивільного кодексу України , ст.ст. 125 , 126 , 131 Земельного кодексу України , ст.ст. 3 , 10 , 11 , 57-60 , 209 , 212-215 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану за межами населеного пункту Гераськівської сільської ради Марківського району Луганської області, ділянка №268 площею 5,9118 га , що належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №230213 виданого на підставі розпорядження голови Марківської РДА від 17.11.2009 №594.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім гривень 98 копійок

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Марківського районного суду В. М. Шкиря