Ухвала

від 07.06.2017 по справі 814/2664/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2664/16

Категорія: 10.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" про стягнення коштів в сумі 14543,55 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач неправомірно використав страхові кошти в сумі 14543,55 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Охрана (код ЄДРПОУ 13857245) 14543,55 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок три гривні 55 коп.) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37170002000355 (банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20866865).

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ "ОХРАНА" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуємого судового рішення:

- позивачем та судом першої інстанції не наведено жодної норми закону, яка б надавала право позивачу звертатись до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Рішенням від 08.05.2015 р. № 91 (далі - Рішення № 91) про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності встановлено неправомірне використання відповідачем коштів в сумі 19372,50 грн., в зв'язку з цим відповідача зобов'язано повернути неправомірно використані кошти, а також застосовано до відповідача фінансові санкції в сумі 9686,25 грн.

Вказане рішення відповідач оскаржив до виконавчої дирекції Миколаївського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ОСОБА_1).

За наслідками розгляду скарги відповідача ОСОБА_1 19.06.2015 року прийнято рішення № 06-05-1132 (далі - Рішення 1132), яким скарга відповідача була задоволена частково: визначено суму, яка підлягає поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 9695,70 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 4847,85 грн.

Рішення № 1132 відповідачем було оскаржено в судовому порядку. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 року по справі № 814/2325/15 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Охрана , скасовано рішення № 1132.

За наслідками апеляційного провадження Одеським апеляційним адміністративним судом 07.07.2016 року прийнято постанову по справі № 814/2325/15, якою постанову суду першої інстанції від 18.11.2015 року скасовано, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Охрана до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення від 19.06.2015 року № 06-05-1132.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

За змістом статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

На підставі пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За правилами статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , основними завданнями Фонду та його робочих органів є: здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду. Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

У відповідності до пункту 1 частин 5, 6 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення. У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

За змістом абзацу 7 пункту 7.1. Розділу VII Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29, лише рішення Фонду вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги страхувальника є підставою для розпорядження органу Фонду, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій, тобто зменшення або скасування нарахованих сум за результатами перевірки правильності використання страхувальником коштів Фонду.

Враховуючи, що рішення № 91 та рішення № 1132 прийнято Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а не Фондом вищого рівня, підстави для розпорядження позивача про зменшення або скасування нарахованих сум за результатами перевірки правильності використання страхувальником коштів Фонду відсутні.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

При цьому, страхувальник може реалізувати своє право на оскарження рішення Фонду, який прийняв рішення про повернення коштів та застосував санкції, звернувшись із скаргою на це рішення до органу Фонду, який прийняв це рішення, а також до Фонду вищого рівня або оскаржити його в судовому порядку.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

З приводу посилання апелянта, що позивачем та судом першої інстанції не наведено жодної норми закону, яка б надавала право позивачу звертатись до адміністративного суду з адміністративним позовом слід зазначити наступне.

За змістом частини 7 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Отже, з системного аналізу вказаних приписів можна дійти висновку про наявність у Фонду законодавчо закріпленого права звертатись до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОХРАНА" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2017 року у справі № 814/2664/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: В.Л. Романішин