Ухвала

від 07.06.2017 по справі 2а-12665/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 року м. Київ К/800/24418/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015

у справі № 2а-12665/11/1370 (876/6264/15)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Укрзахідавтоспецмаш (далі - позивач, ТОВ ВП Укрзахідавтоспецмаш )

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ ВП Укрзахідавтоспецмаш звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2012 № 698/23-0/13978 та № 697/23-0/13798.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015, адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції в судовому засіданні 25.05.2015 в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну первинного відповідача на його правонаступника - ДПІ у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно направлення від 16.09.2011 № 606/23-0, наказу від 15.09.2011 № 582 та на виконання постанови слідчого від 02.09.2011 у кримінальній справі № 139-0342 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань взаєморозрахунків з ПП Спецпостачсервіс , ПП Гравітон-Інвест , ПП Перфектбуд , ПП Наша справа плюс за період з 30.08.2008 по 30.08.2011 року та з питань взаєморозрахунків з ПП Воллі за червень 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.10.2011 № 1335/23-0/33169349.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог: ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР) та порушення п. 144.1 ст. 144, п. 146.1, п. 146.3 ст. 146 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 71 476,00 грн.; п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 ЦК України, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 175 180,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 19.10.2011: № 697/23-0/13798 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 207 991,50 грн., в т.ч. 175 180,00 грн. основного платежу, 32 811,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 698/23-0/13798 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 106 975,50 грн., в т.ч. 71 476,00 грн. основного платежу, 35 499,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

За змістом п 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого від 02.09.2011 по кримінальній справі № 139-0342, станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень кримінальна справа № 139-0342 судом не розглянута, відсутній вирок чи постанова про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, що набрали законної сили.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскільки перевірка позивача була призначена у відповідності до кримінально-процесуального закону і докази набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі відсутні, то підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у відповідача не було, а відтак суди правомірно задовольнили позовні вимоги.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачі цього обов'язку не виконали.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2015 у справі № 2а-12665/11/1370 (876/6264/15) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова Судді: І.В. Приходько Ю.І. Цвіркун