Ухвала
від 30.05.2017 по справі 821/1770/13-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

30.05.2017 м. Київ № К/800/40805/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А, секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у справі №821/1770/13-а за позовомПриватного сільськогосподарського підприємства Каїсса доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство Каїсса звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби 02.04.2013 №0002472200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2949218,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2767577,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 181641,00 грн.; №0002462200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2974461,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2436674,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 537787,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду 23.09.2013 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 скасована постанова Херсонського окружного адміністративного суду 23.09.2013 та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 02.04.2013 №0002472200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2949218,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2767577,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 181641,00 грн.; та №0002462200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2974461,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2436674,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 537787,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права в цій частині, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПСП Каїсса з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Торговий Дім Фінпрофіль за березень, квітень 2011 року, ТОВ ВП Уртерммашх за листопад 2011 року, ТОВ АРТ-Компані за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 08.01.2013 № 102/22-4/14115089 про порушення ПСП Каїсса вимог:

- п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит у результаті невизнання податкової звітності по податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року ТОВ Торговий дім фінпрофіль та за листопад 2011 року ТОВ ВП Укртерммаш , що призвело до заниження суми податку на додану вартість у березні, квітні, листопаді 2011 року, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 2090691,00 грн., в тому числі за березень 2011 року ПДВ у сумі 994855,00 грн., за квітень 2011 року ПДВ у сумі 366247,00 грн., за листопад 2011 року ПДВ у сумі 729589,00 грн.;

- ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 626, 629 Цивільного кодексу України, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині недодержання вимог статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПСП Каїсса при придбанні товарів у ТОВ Арт-компані , що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за липень 2012 року у розмірі 345983,00 грн.;

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2011 рік у сумі 240295,00 грн. та 9 місяців 2012 року у сумі 363282,00 грн.

На підставі названого акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 №0000372200, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 3132338,00 грн. (в т.ч. 2436674,00 грн. з податку на додану вартість та 695664,00 грн. застосованих штрафних санкцій), та №0000382200, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 3459471,00 грн. (в т.ч. 2767577,00 грн. з податку на прибуток підприємств та 691894,00 грн. застосованих штрафних санкцій).

Внаслідок оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку, скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000372200 в частині застосованих 157877,00 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000382200 в частині застосованих 510253,00 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток. А також прийнято нові податкові повідомлення-рішення:

- від 02.04.2013 № 0002472200, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 2974461,00 грн. (в т.ч. 2436674,00 грн. податку на додану вартість та 537787,00 грн. застосованих штрафних санкцій);

- від 02.04.2013 № 0002462200, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 2949218,00 грн. (в т.ч. 2767577,00 грн. податку на прибуток та 181641,00 грн. застосованих штрафних санкцій).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недостатність поданих позивачем первинних документів для спростування висновків акту перевірки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, дійшов правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та в силу вимог частини 2 статті 3, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є основою для податкового обліку.

Окрім того, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. А відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, правильним є висновок апеляційного суду, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ Торговий дім фінпрофіль , ТОВ ВП Укртерммаш та ТОВ Арт-Компані при виконанні договорів №010311-02 від 01.03.2011, №301011 від 30.10.2011 та №030712 від 03.07.2012, предметом яких є поставка олії соняшникової нерафінованої та наливом, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

При укладенні договорів та угод сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству, рекламні послуги придбавались з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача для їх подальшого продажу замовникам з відповідним нарахуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі виданих контрагентами податкових накладних, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Між тим, оцінюючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаного у контрагентів товару, апеляційний суд окрім дослідження первинних документів, складених на реалізацію укладених з контрагентами договорів, також встановив, що придбаний у контрагентів товар в подальшому використаний ним у власній господарській діяльності, шляхом переробки олії на ТОВ ВВВВ .

У той же час, наведені судом першої інстанції обставини, з огляду на правила формування податкового кредиту та складу витрат, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовними підставами для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи.

Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на факті неприйняття податкової звітності у спірних контрагентів, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та складу витрат на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.О.Бухтіярова О.А.Веденяпін

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення30.05.2017
Оприлюднено12.06.2017
Номер документу67035566
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —821/1770/13-а

Ухвала від 30.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 30.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 20.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 26.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 01.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 05.11.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Милосердний М.М.

Ухвала від 28.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Карась О.В.

Постанова від 24.06.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Милосердний М.М.

Ухвала від 29.10.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Милосердний М.М.

Постанова від 23.09.2013

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні