Рішення

від 07.06.2017 по справі 908/793/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/60/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2017 Справа № 908/793/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АММОЛІТ ТРЕЙД» (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Крижанівського, 2А; адреса для листування: 04080, м.Київ, вул. Межигірська, 78 )

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20)

про стягнення 197 350,00 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.05.2017;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 130/16 від 10.05.2017

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АММОЛІТ ТРЕЙД» з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» про стягнення 197 350,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/793/17, присвоєно номер провадження справи 32/60/17, з призначенням судового засідання на 24.05.2017 р.

За клопотанням відповідача розгляд справи здійснювався за допомогою технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 24.05.2017р. судом оголошувалася перерва в розгляді справи до 07.06.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2017р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. 526 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, разом з цим просить суд, у разі задоволення позову, відстрочити виконання судового рішення на 6 місяців.

Суд приймає до розгляду клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Крім того, відповідачем до господарського суду подано заяву, в якій повідомляє про зміни в установчих документах товариства 10.05.2017р., щодо зміни типу товариства, а саме: змінене найменування з публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» на приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» .

Враховуючи положення ч. 2 ст. 5 Закону України Про акціонерні товариства , про те що зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, суд приймає до уваги заяву відповідача, у зв'язку з цим, відповідачем у справі слід вважати приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» .

У засіданні суду 07.06.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АММОЛІТ ТРЕЙД» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» , перейменоване в подальшому на приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» (покупець) укладено договір поставки № 804/6393/34.

Згідно п.1.1. якого, на умовах викладених в розділах даного договору, постачальник зобов'язується надати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (товар), за якістю, цінам і в кількості, зазначених у відповідних специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, датою поставки (передачі ) товару (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної станції Запоріжжя-Ліве на залізничній накладній (квитанції).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що по кожній партії товару, на протязі семи робочих днів від дати відвантаження, постачальник надає покупцю наступні товаросупровідні документи:

- рахунок - один примірник

- видаткову накладну - два примірника

- акт приймання-передачі - два примірника

Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 166 300 грн., що підтверджується наступними залізничними накладними: №51047728 від 17.09.2016р., № 511534330 від 23.09.2016р., № 5126794 від 26.09.2016р., №2011020 від 28.10.2016р., № 52011012 від 28.10.2016р., № 52056231 від 02.11.2016р., №52467198 від 17.11.2016р., № 52492790 від 18.11.2016р., № 52525177 від 19.11.2016р.

У відповідності до п.2.5. договору позивачем було надано відповідачу наступні документи:

- рахунки-фактури № 1-Ю6 від 17.09.2016 р. на суму 420 900 грн., в т.ч. ПДВ; № 1-011 від 26.09.2016 р. на суму 631 350 грн., в т.ч. ПДВ; № 1-0001 від 03.11.2016 р. на суму 1 012 600,00 грн., в т.ч. ПДВ; № 1-0007 від 20.11.2016 р. на суму 1 055 300,00 грн., в т.ч. ПДВ; № 1-0009 від 22.11.2016 р. на суму 841 800,00 грн., в т.ч. ПДВ; № 1-00000001 від 01.12,2016 р. на суму 204 350,00, в т.ч. ПДВ

- видаткові накладні: № 1-006 від 22.09.2016 р. (69 тон, вартістю 210 450,00 грн. з ПДВ); № 1-007 від 25.09.2016 р. (69 тон, вартістю 210 450,00 грн. з ПДВ); № 1-0002 від 04.10.2016 р. (207 тон, вартістю 631 350,00 грн. з ПДВ); № 1-0001 від 02.11.2016 р. (264 тон, вартістю 805 200,00 грн. з ПДВ); № 1-0002 від 03.11.2016 р. (68 тон, вартістю 207 400,00 грн. з ПДВ; № 1-0007 від 20.11.2016 р. (346 тон, вартістю 1 055 300,00 грн. з ПДВ); № 1-0009 від 22.11.2016 р. (276 тон, вартістю 841 800,00 грн. з ПДВ); № 1-00000001 від 01.12.2016 р. (67 тон, вартістю 204 350,00 грн. з ПДВ)

- акти приймання-передачі: № 1-006 від 22.09.2016 р. (69 тон, вартістю 210 450,00 грн. з ПДВ); № 1-007 від 25.09.2016 р. (69 тон, вартістю 210 450,00 грн. з ПДВ); № 1-002 від 04.10.2016 р. (207 тон, вартістю 631 350,00 грн. з ПДВ); № 1-0001 від 02.11.2016 р. (264 тон, вартістю 805 200,00 грн. з ПДВ); № 1-0002 від 03.11.2016 р. (68 тон, вартістю 207 400,00 грн. з ПДВ); № 1-0007 від 20.11.2016 р. (346 тон, вартістю 1 055 300,00 грн. з ПДВ); № 1-0009 від 22.11.2016 р. (276 тон, вартістю 841 800,00 грн., з ПДВ); № 1-00000001 від 01.12.2016 р. (67 тон, вартістю 204 350,00 грн. з ПДВ).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав лише частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 197 350,00 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.12.2016р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 197 350,00 грн. і доказів її погашення суду не надано, то вимога позивача про стягнення 197 350,00 грн. заборгованості за поставлену позивачем вугільну продукцію підлягає задоволенню.

Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду строком на 6 місяців. В судовому засіданні в обґрунтування заявленого клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду, відповідач зауважив про тяжке фінансове становище товариства, у зв'язку із складним положенням взагалі в країні, при цьому відповідачем не надано жодного доказу у підтвердження своїх доводів.

Так, статтею 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки на вимогу ст. 33 ГПК України, відповідачем не надано жодного документального підтвердження наявності в нього конкретних обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду в строк визначений законом.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, судові витрати, покладаються на відповідача

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АММОЛІТ ТРЕЙД» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» про стягнення 197 350,00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІТ» , (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20, ЄДРПОУ 00196204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АММОЛІТ ТРЕЙД» (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Крижанівського, 2А, ЄДРПОУ 39882085) 197 350 (сто дев'яносто сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 2 960 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Відмовити ОСОБА_1 акціонерному товариству АММОЛІТ ТРЕЙД в наданні відстрочки виконання рішення суду на шість місяців.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 09» червня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.