Рішення

від 06.06.2017 по справі 910/7761/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017Справа №910/7761/17 За позовом Фермерського господарства Авво-93

до Приватного підприємства Норд Інтер Транс-ЛТД

про стягнення заборгованості в розмірі 39 296,73 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Авво-93 (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Норд Інтер Транс-ЛТД (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 39 296,73 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором-заявкою № 03/16-25 від 01.03.2016, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 34 150,00 грн. боргу за надані послуги з перевезення вантажу міжнародним сполученням та 5 146,73 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 було порушено провадження у справі № 910/7761/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.

23.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 06.06.2017 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції позивач просить доручити Господарському суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у задоволенні клопотання Фермерського господарства Авво-93 про участь у судовому засіданні 06.06.2017 в режимі відеоконференції відмовлено.

31.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Також, 06.06.2017 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представники сторін у судове засідання 06.06.2017 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством Норд Інтер Транс-ЛТД (далі - відповідач, експедитор 1) та Фермерським господарством Авво-93 (далі - позивач, експедитор 2, перевізник) було укладено Договір-заявку № 03/16-25 від 01.03.2016 (далі - Договір), відповідно до умов якого, експедитор 2 бере на себе обов'язок доставити з місця призначення, до пункту призначення ввірений йому для перевезення вантаж, у строки погоджені сторонами та зазначені у даній заявці, справним вантажним транспортом відповідної вантажопідйомності, та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоотримувачу), а експедитор 1 зобов'язується прийняти послуги експедитора 2, на умовах та у строки передбачені даною заявкою.

Необхідні документи для оброблення бухгалтерією на оплату - Акт в/р, договір, заявка, рахунок (оригінал), податкова накладна (якщо платник ПДВ), копії статутних документі з мокрою печаткою. Обов'язково надання двох примірників оригіналів СМR. Рахунок, акт повинні бути складені на українській мові відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011. Всі бухгалтерські та реєстраційні документи повинні бути складені у відповідності до діючого законодавства та нормативно-правових актів України. Документи приймаються до обліку та виплаті грошових коштів при виконанні всіх вищеперерахованих вимог (п. 5 Договору).

Пунктом 6 Договору-заявки № 03/16-25 від 01.03.2016 сторони погодили, що відправка документів здійснюється виключно на поштову адресу, вказану у реквізитах фірми Експедитора1 .

Сторони в заявці на перевезення від 01.03.2016, визначили наступні умови надання послуг: маршрут перевезення - Німеччина-Україна; адреса завантаження/замитнення - LaminateParkGmbH, Werkstrabe1, 66265 Heusweiler; адреса завантаження/розмитнення -TarkettUA, Kiev, точна адреса буде в ЦМР; дата та час завантаження - 04.03.2016; транзит Польща; найменування вантажу - ламінат; вага (тонн) 20,9 т; обсяг 86 м 3 ; вид завантаження - боковий; кількість місць - повний; тип рухомого складу - тент; марка та державний номер тягача - Рено ВК 6391 АН/ВК 4438 ХТ; вартість перевезення - 41000,00 грн.; строки та умови оплати - б/р 14 днів, з моменту отримання оригіналів документів.

На виконання умов договору та заявки на перевезення вантажу від 01.03.2016, позивач здійснив перевезення вантажу, наданого відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 04.03.2016.

Оригінали CMR, рахунку на оплату №167 від 09.03.2016, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №167 від 09.03.2016, податкової накладної були направлені ФГ Авво-93 на адресу ПП Норд Інтер Транс-ЛТД 11.03.2016, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання послуг з перевезення.

Втім відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за Договором-заявкою № 03/16-25 від 01.03.2016, отримавши оригінали документів, оплату послуг з перевезення належним чином не здійснив, у зв'язку з чим у Приватного підприємства Норд Інтер Транс-ЛТД виникла заборгованість перед позивачем в сумі 34150,00 грн.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором перевезення, а відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась відповідно Закону України № 57-V від 01.08.2006 "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Факт надання міжнародних транспортних послуг по маршруту: Heusweiler (Німеччина) - м. Київ (Україна) та отримання таких послуг відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) від 04.03.2016.

Враховуючи відсутність з боку відповідача письмових зауважень або претензій до наданих позивачем послуг з перевезення вантажу та наявністю доказів про часткову їх оплату відповідачем та прийняття вантажу вантажоодержувачем, суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем належним чином і прийняті відповідачем без зауважень.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 167 від 09.03.2016 на оплату наданих міжнародних транспортних послуг по маршруту: Heusweiler (Німеччина) - м. Київ (Україна) на суму 41 150 грн.

Однак, як вбачається з умов укладеного сторонами Договору вартість перевезення складає 41 000,00 грн., в свою чергу рахунок позивачем було виставлено на суму 41 150,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Однак, сторонами не надано суду доказів на підтвердження внесення змін до договору, в частині узгодження нової ціни, що свідчить про те, що позивачем в односторонньому порядку змінено вартість перевезення.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено суду належними доказами факту зміни сторонами вартості перевезення, враховуючи погоджену в Договорі вартість перевезення, розмір заборгованості за надані послуги, з урахуванням здійснених відповідачем оплат складає 34 000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В заявці на перевезення вантажу від 01.03.2016 сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 14 днів, з моменту отримання оригіналів документів.

Оскільки оригінали CMR, рахунку на оплату №167 від 09.03.2016, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №167 від 09.03.2016, податкової накладної були направлені ФГ Авво-93 на адресу ПП Норд Інтер Транс-ЛТД 11.03.2016, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек та враховуючи нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, були отримані ПП Норд Інтер Транс-ЛТД 18.03.2016, то відповідач мав здійснити оплату в строк до 01.04.2016 включно.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем послуг з перевезення та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 34000,00 грн.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5 146,73 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1.10 Постанови за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Пунктами 3.1 та 3.2 Постанови визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок заявленого розміру інфляційних втрат, з урахуванням встановленої судом суми заборгованості, судом дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в розмірі 5 124,13 грн.

За приписами ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку оплатити надані послуги в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Норд Інтер Транс-ЛТД (04053, м. Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 23, офіс 17; ідентифікаційний код: 39634310) на користь Фермерського господарства Авво-93 (35332, Рівненська обл., Рівненський район, село Карпилівка, вулиця Набережна, будинок 34; ідентифікаційний код: 22560136) заборгованість у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 5 124 (п'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 592 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 98 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.06.2017.

Суддя О.А. Грєхова