Рішення

від 08.06.2017 по справі 910/4771/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2017Справа №910/4771/17

За позовомПублічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Арт" простягнення 57321,24 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаГригоренко М.І. - представник від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Арт" 57321,24 грн. за договором №812 оренди нежитлових приміщень від 18.01.2013, з яких 23775,49 грн. основного бору, 1406,99 грн. 3% річних, 19502,42 грн. пені, 12636,34 грн. інфляційних втрат.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині оплати орендної плати та комунальних платежів за період з січня місяця 2013 року по березень місяць 2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/4771/17, розгляд якої призначено на 26.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи призначено на 24.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 за клопотанням представника позивача судом продовжено строк розгляду спору у справі №910/4771/17 на 15 днів, а у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, а також неподанням ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 08.06.2017.

Представник позивача в судове засідання 08.06.2017 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки представника у судові засідання суд не повідомив. Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс-Арт" (орендар, відповідач) був укладений договір №812 (договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування об'єкт оренди, визначений у розділі 2 даного договору, необхідний орендарю для здійснення господарської діяльності (п.1.1), об'єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлове приміщення, а саме кімната: № 607 загальною площею 17,3 кв.м, та частини коридору площею 3,0 кв.м, що розташовані на 6-му поверсі корпусу прибудови орендодавця за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (п.2.1), загальна площа об'єкта оренди складає 20,3 кв.м (п.2.2), об'єкт оренди передається орендарю для розміщення адміністративного офісу (п.2.3), орендар зобов'язується зокрема вносити орендну плату на рахунок орендодавця своєчасно, у повному обсязі і відповідно до умов договору (п.3.2.2), орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 календарний місяць визначається з розрахунку: за 1 кв.м загальної площі об'єкта оренди 183,33 грн., крім того ПДВ 20%, що складає 36,67 грн., а всього - 220,00 грн. з ПДВ 20%. Розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України (п.4.1), орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до 5 числа кожного поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендна плата вноситься відповідно до рахунків, що виставляються орендодавцем. Одержувати рахунок в орендодавця є обов'язком орендаря. Несвоєчасне отримання орендарем рахунку у орендодавця не звільняє його від зобов'язання своєчасно сплатити орендну плату. Орендар зобов'язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендній платі ті інших платежів і оформляти відповідні акти звірки (п.4.2), вартість комунальних послуг, плата за землю не входять у розмір орендної плати і щомісяця відшкодовуються орендарем, виходячи з фактичних витрат, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця щомісяця протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку орендарю (п.4.4), при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін. До акту приймання-передачі вносяться дані про стан об'єкта оренди (п.6.3), об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі (п.6.4), даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 (п.11.1), у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов'язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.5 договору, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ під суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу (п.13.1.6).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом №1 приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договором від 28.01.2013.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 30.08.2013 до договору сторони виклали п.п.2.1, 2.2 в наступній редакції: об'єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлове приміщення, а саме кімната: № 642 загальною площею 17,8 кв.м та частина коридору загальною площею 3,0 кв.м, що розташовані на 6-му поверсі прибудови інв. № 571 орендодавця за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26, загальна площа об'єкта оренди складає 20,8 кв.м.

На виконання умов додаткової угоди №1 орендар передав, а орендодавець прийняв зі строкового платного користування об'єкт оренди, що підтверджується актом №2 приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договором від 31.08.2013, а 02.09.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди згідно умов додаткової угоди №1, що підтверджується актом №3 приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договором від 02.09.2013.

Відповідно до умов додаткової угоди №2 від 31.12.2013 до договору термін дії договору подовжено до 31.12.2014.

25.05.2014 між сторонами була укладена додаткова угода №3 до договору, відповідно до умов якої сторони виклали п.п.2.1, 2.2 в наступній редакції: об'єктом оренди відповідно до даного договору є нежитлове приміщення, а саме - частина кімнати №642 загальною площею 04,50 кв.м, та частина коридору загальною площею 0,50 кв.м, що розташовані на 6-му поверсі прибудови інв. № 571 орендодавця за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26, загальна площа об'єкта оренди складає 05,00 кв.м, а п.4.1 договору викладено в такій редакції: орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць визначається з розрахунку: за 1 (один) квадратний метр загальної площі об'єкта оренди 100,00 грн., крім того ПДВ 20%, що складає 20,00 грн., а всього - 120,00 грн. з ПДВ 20%, розмір орендної плати щомісяця індексується з моменту підписання даного договору згідно з індексом інфляції за даними Держкомстату України.

На виконання умов додаткової угоди №3 орендар передав, а орендодавець прийняв зі строкового платного користування об'єкт оренди, а саме - частину кімнати №642 загальною площею 12,8 кв.м, та частина коридору загальною площею 2,5 кв.м, що розташовані на 6-му поверсі прибудови інв. № 571 орендодавця за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26, що підтверджується актом №3 приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договором від 31.05.2014.

Відповідно до умов додаткової угоди №4 від 31.12.2014 до договору термін дії договору подовжено до 31.03.2015.

31.03.2015 орендар передав, а орендодавець прийняв зі строкового платного користування об'єкт оренди, що підтверджується актом №3 приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договором від 31.03.2015.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати та інших платежів у розмірі 23775,49 грн. за період з січня місяця 2013 року по березень місяць 2015 року.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами приймання-передачі нежитлових приміщень згідно договору) підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за договором у період з січня місяця 2013 року по березень місяць 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 4.2, 4.4 договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату до 5 числа кожного поточного місяця, а комунальні платежі - щомісяця, протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку орендарю.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують фактичне понесення позивачем будь - яких витрат на оплату комунальних послуг у спірний період та їх розмір , виставлення позивачем рахунків на оплату комунальних платежів на адресу відповідача так як і самих рахунків на оплату цих послуг, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату комунальних послуг.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 23775,49 грн. за період з січня місяця 2013 року по березень місяць 2015 року.

Однак, за розрахунком суду сума заборгованості по орендній платі, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за 2013 рік складає 2158,59 грн. (сума нарахованої орендної плати у розмірі 49593,24 грн. - оплата відповідача у розмірі 47434,65 грн., яку суд зараховує саме в рахунок оплати орендної плати), за 2014 рік - 8117,93 грн. (сума нарахованої орендної плати у розмірі 14049,65 грн. - оплата відповідача у розмірі 5931,72 грн.) та за 2015 рік (з січня по березень 2015 року) - 2136,23 грн. нарахованої орендної плати, а всього на загальну суму 12412,75 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з січня місяця 2013 року по березень місяць 2015 року становить 12412,75 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за договором у розмірі 12412,75 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1406,99 грн. 3% річних, 19502,42 грн. пені, 12636,34 грн. інфляційних втрат у період з 01.04.2015 по 20.03.2017.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 13.1.6 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого із зобов'язань, зазначених в п.п. 4.2 та/або 4.3, та/або 4.5 договору, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ під суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

При цьому, умовами п.4.2 договору встановлено строк виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті орендної плати, а саме орендна плата щомісяця вноситься орендарем у термін до 5 числа кожного поточного місяця, тобто відповідно прострочка відповідача має місце з 05 числа кожного поточного місяця у спірний період.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Судом встановлено, що позивач визначив період нарахування пені з 01.04.2015 по 20.03.2017, однак період фактичної заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати складає з січня місяця 2013 року по березень місяць 2015 року.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення суму пені, яка нарахована ним після спливу шестимісячного строку з дня, наступного за останнім днем, у який відповідні зобов'язання мали бути виконані, вимоги позивача про стягнення відповідача пені по заборгованості за період з січня місяця 2013 року по жовтень місяць 2014 року задоволенню не підлягають.

При цьому суд вважає правомірним та обґрунтованим задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 555,38 грн. за період заборгованості зі сплати орендної плати з листопада місяця 2014 року по березень місяць 2014 року, з урахуванням часткових оплат відповідача та за період, самостійно визначений позивачем у розрахунку до позовної заяви, із застосуванням положень ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

За розрахунком суду, за період, який самостійно визначений позивачем у позовній заяві та з яким суд погоджується, стягненню з відповідача підлягають витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4860,12 грн. та 3% річних у розмірі 733,54 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Арт" (01004, м.Київ, вул. Басейна, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 38490669) на користь Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КиївЗНДІЕП" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 01422826) заборгованість у розмірі 12412 (дванадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 75 коп., пеню у розмірі 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 733 (сімсот тридцять три) грн. 54 коп., інфляційні витрати у розмірі 4860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 12 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.06.2017

Суддя Ю.М. Смирнова