Ухвала

від 07.06.2017 по справі 916/2257/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" червня 2017 р.Справа № 916/2257/16

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг" на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/2257/16

За позовом: Виконавчого комітету Одеської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради;

про стягнення 4 050 197,32 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №02.2-20/59 від 29.12.2016р.;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_2 - довіреність №б/н від 10.05.2017р.;

від третьої особи: не з'явився;

від суб'єкта оскарження: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. у справі №916/2257/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг" (65045, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення № 15, код ЄДРПОУ 38227017) на користь виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на рахунок ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відкритий для виконання міського бюджету м. Одеси за кодом бюджетної класифікації 24170000 »Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» , код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011 на р/рах. 31513921700007) основну заборгованість у розмірі 2923650 /два мільйони дев'ятсот двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят/ грн. 52 коп.; 3 % річних у сумі 63390/шістдесят три тисячі триста дев'яносто/ грн. 89 коп.; інфляційні втрати у розмірі 231742 /двісті тридцять одна тисяча сімсот сорок дві/ грн. 04 коп.; пеню у сумі 574451 /п'ятсот сімдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят одна/ грн. 79 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг" (65045, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення № 15, код ЄДРПОУ 38227017) на користь виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на рахунок: код ЄДРПОУ 26302537, банк ГУ ДКСУ в Одеській області, код банку 828011, дебет рах. № 35411001034995 витрати по сплаті судового збору у сумі 59898 /п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім/ грн. 53 коп. В частині вимог про стягнення заборгованості у сумі 200000/двісті тисяч/ грн. 00 коп. провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

18.11.2016р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. видано відповідні накази.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 02.11.2016 р. по справі №916/2257/16 залишено без змін.

07.04.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх.ГСОО №2-1971/17) на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/2257/16, в якій просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, які проявилися у винесенні постанови від 23.03.2017р. ВП № 53544235 про відкриття виконавчого провадження, а також скасувати вищевказану постанову.

В обґрунтування вищевказаної скарги відповідач посилається на наступне.

23.03.2017р. головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження, про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП №53544235, яка була отримана боржником 03.04.2017р.

Вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження відповідач вважає незаконною, а дії державного виконавця по проведенню виконавчих дій по відношенню до боржника противоправними, з огляду на порушення з боку останнього положень ст. 28 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (із змінами та доповненнями) якою встановлено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП №53544235 було направлено не 24.03.2017р., а 30.03.2017р.

Крім того, відповідач зазначає, що в порушення п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 р. за №1302/29432, постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП №53544235 не була скріплена печаткою.

Відповідач зазначає, що боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП №53544235 було частково виконано рішення Господарського суду Одеської області від 02.11.2016 р. по справі №916/2257/16, а саме сплачено суму коштів в розмірі 2 190 000 грн.

Проте, як зазначає відповідач, державним виконавцем у п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП №53544235 помилково постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 379 323 грн., що, на його думку, свідчить про неправомірність прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП №53544235, та може бути підставою для її скасування.

Ухвалою суду від 10.04.2017р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг" на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/2257/16 прийнято до розгляду в засіданні суду на 10.05.2017р.

24.04.2017р. до суду за вх.№9512/17 від відповідача надійшли уточнення до вищевказаної скарги (т.2 а.с.29-31), в яких він зазначив, що після ознайомлення представника боржника з матеріалами виконавчого провадження ВП №53544235 щодо виконання наказу №916/2257/16, виданого 18.11.2016 господарським судом Одеської області про стягнення коштів у розмірі 3 793 235,24 грн., ним було встановлено, що стягувачем надано не оригінал, а копію платіжного доручення на сплату авансового внеску від 16.12.2016р., по-друге сума коштів, яка зазначена у даній копії платіжного доручення, становить 16000 грн. замість належних до сплати 32000 грн. у якості авансового внеску.

Крім того, відповідач вважає, що оскільки надано саме копію платіжного доручення, а не його оригінал, даний документ в силу положень ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (із змінами та доповненнями) не є підтвердженням сплати стягувачем авансового внеску на 16000 грн.

Відповідач наполягає на тому, що державним виконавцем не взято до уваги вищезазначені зауваження та не повернуто стягувачу наказ №916/2257/16, виданий 18.11.2016 господарським судом Одеської області про стягнення коштів у розмірі 3793235,24 грн., без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, чим грубо порушено вимоги п.8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (із змінами та доповненнями).

Також відповідач звертає увагу суду, що відповідно до Інформації про виконавче провадження ВП №53544235, яка міститься у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, датою надходження виконавчого документа до державного виконавця є 07.03.2017р., проте в порушення ч.5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (із змінами та доповненнями), державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53544235 було винесено не 09.03.2017р., а лише 23.03.2017р.

Ухвалою суду від 10.05.2017р., приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника ДВС, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 22.05.2017р.

17.05.2017р. до суду за вх.№10945/17 від представника Одеської міської ради надійшов відзив на скаргу (т.2 а.с.49-53), в якому позивач просить суд у задоволенні скарги ТОВ Лімнос Білдінг на дії органів державної виконавчої служби в частині скасування постанови головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017 р. ВП № 53544235 відмовити.

Позивач зазначає, що 26.12.2016 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради до Приморського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області було подано заяву про примусове виконання рішення на підставі наказу від 18.11.2016 р. у справі № 916/2257/16 та до заяви стягувачем подано оригінал платіжного доручення від 16.12.2016 р. № 1060 по сплаті авансового внеску у сумі 16 000 грн., що підтверджується підписами, печаткою юридичного департаменту Одеської міської ради та печаткою Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса Одеської області про сплату вказаних коштів.

Розрахунок авансового внеску позивачем розраховано з урахуванням того, що на момент подачі вказаної заяви стягувачем, а саме на 26.12.2016р. мінімальний розмір заробітної плати становив 1 600 грн., та оскільки 2 відсотки від ціни позову перевищували

10 мінімальних розмірів заробітної плати, виконавчим комітетом Одеської міської ради на думку позивача було вірно розраховано авансовий внесок у розмірі 16 000 грн.

Також, погоджуючись з тим, що в порушення вимог Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена лише 23.03.2017р., незважаючи на надходження заяви про примусове виконання рішення 29.12.2016 р., Одеська міська рада зазначає на тому, що у державного виконавця вказаного відділу не було інших передбачених Законом України Про виконавче провадження дій, аніж на підставі поданого виконавчого документа відкрити дане виконавче провадження.

Водночас, позивач звертає увагу суду, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження заборгованість у ТОВ Лімнос Білдінг не було сплачена у повному обсязі.

18.05.2017р. до суду за вх.№11038/17 від відповідача надійшли письмові пояснення в яких він зазначив, що незважаючи на те, що рішення господарського суду Одеської області від 02.11.2016 по справі № 916/2257/16 набрало законної сили саме 27.12.2016р., стягувачем було направлено наказ для примусового виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області 26.12.2016р., тобто тоді, коли рішення суду не набрало законної сили, у зв'язку із чим він мав бути повернутий у відповідності до п.1 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (із змінами та доповненнями).

Ухвалою суду від 22.05.2017р., приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представників скаржника та ДВС, від яких не надходило клопотань про розгляд скарги за їх відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також з урахуванням заявленого у судовому засіданні представником позивача клопотання про надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи, розгляд скарги було відкладено на 07.06.2017р.

07.06.2017р. в судове засідання з'явився представник Одеської міської ради, який повністю підтримав правову позицію, викладену у наявному в матеріалах справи відзиві, проти скарги в частині скасування постанови головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. ВП № 53544235 заперечував.

Представник відповідача викладену у скарзі позицію підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні, при цьому надав суду додаткові письмові пояснення (т.2 а.с.129-130), в яких зазначив, що державним виконавцем не взято до уваги, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (із змінами та доповненнями) та не повернуто його стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, у зв'язку із тим, що у судовому наказі відсутнє прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка його видала.

Представник третьої особи, явку якого судом було визнано необов'язковою, в судове засідання не з'явився, проте про дату та час судового засідання він повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.124).

Представник ДВС в судове засідання 07.06.2017р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення та неподання витребуваних доказів суд не сповістив, хоча про дату та час судового засідання останній був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.125).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Як зазначає скаржник і вказане було підтверджено під час розгляду скарги, вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2017р. була направлена відділом ДВС листом від 23.03.2017р. (т.2 а.с.6). В свою чергу вказану постанову скаржником отримано 3.04.2017р ., про що свідчить наявна в матеріалах справи роздруківка відстеження пересилання поштового відправлення, у якій вказано дату та час вручення документу 03.04.2017р. о 17:21 (т.2 а.с.9).

Таким чином, скаржник звернувся до суду зі скаргою 7.04.2017р. без пропущення встановленого ст. 121-2 ГПК України процесуального строку.

За змістом п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, зокрема, визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними та зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Крім того, за змістом ст.2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів» , завданням суду при здійсненні правосуддя, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Таким чином, підставою для задоволення скарги на дії державного виконавця є, в будь-якому випадку, факт порушення вказаними діями (актами) прав та охоронюваних законом інтересів скаржника.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, суд зазначає, що з метою виконання рішення державний виконавець не тільки має право, а, фактично, зобов'язаний ефективно та у належному порядку використати права, надані йому відповідно до Закону.

Як вбачається зі скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос білдінг", скаржник зазначає про незаконність дій державного виконавця, які виявились у винесенні постанови від 23.03.2017р. ВП №53544235 про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на те державним виконавцем не вчинено дій щодо повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, у зв'язку із тим, що рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, а стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, крім того скаржник зазначає, що державним виконавцем не було враховано суму, що була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження, а відтак виконавчий збір останнім зазначено невірно.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Одеської міської ради рекомендованим листом було направлено на адресу Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області заяву про примусове виконання рішення 26.12.2016р., яка фактично отримана державним виконавцем 29.12.2016р. (т.2 а.с.116).

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Приймаючи до уваги, що рішення суду у справі №916/2257/16 залишене без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 27.12.2016р ., на момент отримання державним виконавцем від стягувача заяви про відкриття виконавчого провадження вказане рішення набрало законної сили, отже підстави для повернення виконавчого документу з посиланням на п.1 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця були відсутні.

Стосовно посилання скаржника на те, що стягувачем невірно сплачено суму авансового внеску суд зазначає, що згідно з п. 8 п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік було встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Таким чином, враховуючи, що на момент подачі стягувачем заяви про відкриття виконавчого провадження мінімальний розмір заробітної плати становив 1 600 грн., та оскільки 2 відсотки від ціни позову перевищували 10 мінімальних розмірів заробітної плати, виконавчим комітетом Одеської міської ради було вірно розраховано авансовий внесок у розмірі 16 000 грн.

При цьому твердження скаржника про надання стягувачем копії платіжного доручення не знайшли свого підтвердження при розгляді скарги.

Стосовно посилання скаржника на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із тим, що в ньому відсутнє прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи, яка його видала, суд зазначає наступне.

По-перше, наказ господарського суду Одеської області від 18.11.2016р. у справі №916/2257/16 підписаний повноважною посадовою особою із зазначенням прізвища та ініціалів посадової особи та його скріплено печаткою у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а форма та зміст наказу не передбачає зазначення у ньому повного ім'я та по-батькові судді, по-друге суд вважає, що відповідні посилання на формальні недоліки виконавчого документу жодним чином не впливають на законність дій державного виконавця.

Крім того, як було встановлено судом, виконавче провадження, відкрите постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 23.03.2017р. ВП №53544235, було закінчене, що підтверджується наявною в матеріалах справи Постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р. (т.2 а.с.127-128).

Як вбачається із вищезазначеної постанови, державним виконавцем встановлено, що відповідно до листа Управління капітального будівництва Одеської міської ради №02-04/695 від 03.05.2017р. боржником самостійно виконані вимоги виконавчого документу до відкриття виконавчого провадження на суму 2 190 000 грн., таким чином вимоги на момент відкриття виконавчого провадження не виконані на суму 1 603 235,24 грн., у зв'язку із чим, державний виконавець дійшов висновку про те, що з боржника необхідно стягнути виконавчий збір на загальну суму 160 323,52 грн.

Оскільки залишок боргу на суму 1 603 235,24 грн. боржником сплачено 06.04.2017р. на суму 500 000 грн. та 25.04.2017р. на суму 1 103 235,24 грн. рішення суду виконано боржником в повному обсязі, виконавче провадження з примусового виконання закінчене, при цьому з пункту 3 Постанови вбачається, що постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про витрати виконавчого провадження виведено в окреме виконавче провадження.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право на звернення стягувача, боржника або прокурора до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів передбачене ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що обраний скаржником спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Крім того спосіб захисту повинен відповідати правовідносинам, що склалися між сторонами та призводити до відновлення порушеного права, оскільки саме відновлення порушеного права є метою судового захисту та його призначенням.

Таким чином, суд зазначає, що питання стосовно стягнення виконавчого збору у розмірі 10 % від суми, яка була сплачена після відкриття виконавчого провадження, на день розгляду скарги вирішене, відповідно державним виконавцем були цілком враховані вимоги ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", а помилкове зазначення у постанові від 23.03.2017р. неправильної суми виконавчого збору, з урахуванням змісту постанови від 18.05.2017р., жодним чином не порушує прав скаржника .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання незаконними дій головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 23.03.2017р. ВП №53544235 про відкриття виконавчого провадження та скасування вказаної постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімнос Білдінг" на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області у справі №916/2257/16 - відмовити.

Суддя Ю.М. Щавинська