Рішення

від 06.06.2017 по справі 918/301/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2017 р. Справа № 918/301/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача ОСОБА_1 обласна організація народно-демократичної партії

про стягнення в сумі 7 948 грн. 16 коп.

Представник

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 55 від 10.05.2017р.)

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося в господарський суд з позовом до ОСОБА_1 обласної організації народно-демократичної партії про стягнення в сумі 7 948 грн. 16 коп.

05.05.2017р. ухвалою суду порушено провадження по справі №918/301/17, розгляд якої призначено на 23.05.2017р.

23.05.2017р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 06.06.2017р.

06.06.2017р. позивачем долучено до матеріалів справи документи, які на думку останнього підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

У судовому засіданні 06.06.2017р. представник позивача підтримав позов в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 06.06.2017р., хоча про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (роз'яснення які містяться в ч. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Матеріалами справи стверджено, що ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою, яка співпадає з тією, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (безкоштовному), проте були повернуті підприємством зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Отже, з урахуванням норм права та роз'яснень які зазначалися вище по тексту, ОСОБА_1 обласна організація народно-демократичної партія була належним чином повідомлене про дату, місце та час слухання справи.

Крім того, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Також, розгляд даної справи вже відкладався. Отже, відповідачу було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору та надання додаткових доказів. Проте у призначені судові засідання відповідач жодного разу не забезпечив явку свого повноважного представника.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, беручи до уваги те, що відповідачу надавалося достатньо часу для залучення до розгляду справи представників, а також для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

12 жовтня 2004 року між ЗАТ "ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго" (правонаступником якої є ПАТ "Рівнеобленерго", що стверджується статутом останнього, а.с. 51 - 53, надалі постачальник) та Обласною організацією Народно-демократична партія (надалі - партія, споживач) був укладений договір на постачання та користування електричною енергії № 1370 (надалі - договір; а.с. 10 - 24), відповідно до п. 2.1. якого, протягом усього терміну дії Договору Електропостачальна організація поставляє договірний обсяг електроенергії, що купує в енергоринку, з врахуванням коригувань, які здійснюються згідно положень Розділу 4 договору та додатків до договору що є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 5.5 договору споживач зобов'язується в терміни, встановлені договором, сплачувати вартість фактичного обсягу спожитої електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період відповідно до договору (п. 5.5.1). для визначення фактичного обсягу спожитої електроенергії надавати за встановленою електропостачальною організацією формою показники приладів комерційного обліку споживача і його субабонентів "15" числа поточного розрахункового періоду (п.5.5.2).

За п. 6.6 договору у випадку ненадання даних про спожиту електроенергію у вказаний термін, визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання попереднього періоду. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії вважається - один місяць, після якого розрахунок проводиться за встановленою потужністю струмоприймачів та числом їх використання до передачі показань розрахунковими приладами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються показання приладів обліку.

За п. 13.1 та 13.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання двома сторонами і діє до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах у випадку, якщо за тридцять календарних днів до дати закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Вказана угода та додатки до неї підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб'єктів господарювання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) презумується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору №1370 від 12.05.2004р., зокрема відповідних судових рішень з цього приводу, господарському суду не надано.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором енергопостачання.

Правові відносини, що склалися між сторонами у справі, регулюються ГК України, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (Правила) тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У силу вимог ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із неподанням звітів про обсяги споживання, позивач провів розрахунок на основі п. 6.6 договору №1370 виходячи із договірної потужності, яка складає 5 кВт.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідачем не оплачено отриману (розраховану у відповідності до договору) електричну енергію в розмірі 7 948, 16 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору споживач зобов'язується проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу, шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями в наступні терміни: до 20 числа 100 процентів заявленого обсягу на місяць чи фактично спожитого.

Суд вбачає, що відповідач не провів оплату за спожиту (нараховану згідно умов договору) електроенергію, в результаті таких неправомірних дій, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 7 948,16 грн.

Відповідач доказів, які б підтверджували погашення вказаної заборгованості, суду не надав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в сумі 7 948, 16грн.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 обласної організації народна-демократична партія (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Пересопницька, 3, код ЄДРПОУ 22565352) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимера, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 7 948 (сім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 16 коп. боргу та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено "09" червня 2017 року

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33013, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Пересопницька, 3).