Ухвала

від 09.06.2017 по справі 927/542/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"09" червня 2017 р. № 927/542/17

Суддя Фетисова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 31.05.17

Позивач: Приватне підприємство "Новагрос", код ЄДРПОУ 32452832, вул. Залізнична, 10, м. Сквира, Білоцерківський район, Київська область, 09100

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю " Провіант-Фінанс", код ЄДРПОУ 38623673, вул. Вишнева, буд 4, м. Ічня, Чернігівська область, 16703

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", код ЄДРПОУ 36376609, вул. Ямська, 28 А, м. Київ, 03038

Предмет спору: про визнання договору купівлі-продажу права вимоги недійсним

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Приватним підприємством «Новагрос» подано позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 25.01.2017 підписаного між ТОВ «Високі аграрні технології» та ТОВ «Провіант-Фінанс» .

Частиною 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Стаття 28 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представництво інтересів юридичних осіб у господарському суді здійснюють керівники підприємств і організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Натомість, подана до суду позовна заява б/н від 31.05.2017 взагалі не містить підпису особи якою було подано таку заяву, а містить лише найменування «Представник ПП «Новаграос« ОСОБА_1. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підпису представника, яким від імені підприємства було подано таку позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З наведених підстав подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до п.п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2017 становить 1600,00 грн..

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В свою чергу позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не подано доказів оплати судового збору в належному розмірі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п.4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Окрім того, відповідно до приписів ст.56,57 ГПК України позивач зобов'язаний надіслати копію позовної заяви та всі додані до неї документи відповідачу листом з описом вкладення, а доказ надсилання додати до позовної заяви, що подається господарському суду.

Позивачем у переліку додатків до позовної заяви у п. 3 зазначено - «Описи вкладення в цінні листи та фіскальні чеки як докази відправлення відповідачам та третій особі копії цієї позовної заяви та доданих до неї документів.»

Натомість, відділом документального забезпечення (канцелярією) суду було складено акт №117/2017 від 06.06.2017, відповідно до якого на підставі Інструкції з діловодства у господарських судах України, під час отримання поштового відправлення від ПП «Новагрос» не виявилося документу вказаного в додатку: п. 3 - опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек як доказ направлення відповідачам позовної заяви.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належного доказу надсилання відповідачам копій всіх доданих до позовної заяви документів, що відповідно до п.6.ч.1 ст.63 ГПК України, є підставою для повернення позовної зави без розгляду.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Також, суд повідомляє позивачу, що зазначена ним у найменуванні сторін третя особа - ТОВ «Обмачівські зорі» не може бути залучена до участі у справі з огляду на відсутність сформованого клопотання про залучення такої особи, з чітким визначенням її правового статусу та викладення обставин щодо можливості впливу прийнятого рішення у даній справі на її права та обов'язки.

Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві ним зазначено, що 12.05.2014 ухвалою Господарського суду м. Києва за заявою ТОВ «УніКредит Лізинг» порушено провадження у справі №910/5883/14 про банкрутство ТОВ «Високі аграрні технології» , про що 12.05.2014 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення.

Окрім того, у позовній заяві зазначено, що постановою Господарського суду м. Києва від 25.07.2016 боржника - ТОВ «Високі аграрні технології» - визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.

В свою чергу, Господарським судом Чернігівської області було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача-2 - ТОВ «Високі аграрні технології» за пошуковим критерієм «код ЄДРПОУ 36376609» .

У вказаному витязі, в тому числі містяться записи про вчинені реєстраційні дії та наступні відомості :

- 31.12.2015, порушено справу про банкрутство (санація), за судовим рішенням проведення санації, судове рішення про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією, 18.11.2015, 18.11.2015, 910/5883/14, Київський апеляційний господарський суд;

- внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи; 26.05.2014 10681150019019024034; ОСОБА_2; Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація;

- винесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 01.09.2015 10681410023024034; ОСОБА_2; Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація;

- винесення судового рішення про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією; 31.12.2015 10681740026024034; ОСОБА_3; шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація;

- винесення судового рішення, яке потребує змін атрибутів Суб'єкта; 18.04.2017 10686670030024034; ОСОБА_4; Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація;

Таким чином, стосовно відповідача-2 , по поданій позовній заяві - ТОВ «Високі аграрні технології» , розпочато процедуру банкрутства, з огляду на таке суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, частина 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.09.2016 у справі №917/311/16.

Крім того, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України при перегляді постанови Вищого господарського суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 908/4804/14 зробив наступні висновки.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, а для судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу позивача, що подання позову кредитором про визнання недійсним договору, однією з сторін якого є банкрут, слід здійснювати до Господарського суду м. Києва, оскільки саме у даному суді відкрито провадження про визнання відповідача-2 - ТОВ «Високі аграрні технології» банкрутом.

Керуючись п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток на 4 арк.

Суддя Фетисова І.А.