Постанова

від 07.06.2017 по справі 923/69/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р.Справа № 923/69/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Головея В.М.,

суддів: Гладишевої Т.Я, ОСОБА_1,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 09 лютого 2017 року

у справі № 923/69/17

за позовом Нижньосірогозького районного центру зайнятості

до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області

про стягнення 15 864,79 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.06.2017 згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року Нижньосірогозький районний центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Іванівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення 15 864,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог Центр зайнятості посилається на положення Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та Закону України Про зайнятість населення .

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 (суддя Немченко Л.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 15 864,79 грн. основного боргу.

Рішення мотивовано тим, що позовна заява Центру зайнятості є обґрунтованою та доводи викладені в ній, підтверджені матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції , Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - Пенсійний фонд, відповідач) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд, рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушені та невірно застосуванні норм чинного законодавства. Господарський суд, не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам та неповно з'ясував обставини справи.

Разом з апеляційною скаргою, Генічеське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області надало до суду клопотання про заміну сторони у справі.

Ухвалою апеляційного суду від 12.05.2017 апеляційна скаргу прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07.06.2017.

02.06.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від Центру зайнятості надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави зазначені в апеляції є безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з цим, позивач просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Ухвалою від 07.06.2017 вищевказане клопотання Пенсійного фонду задоволено та здійснено заміну відповідача його правонаступником.

Представники сторін належним чином повідомлялись про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать копія реєстру поштових відправлень суду від 13.05.2017 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 07.06.2017, проте представники сторін в судове засідання не з'явились, однак, приймаючи до уваги клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу без участі представників сторін, за наявними матеріалами справи, на підставі ст. 75 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 22.04.2016 до Центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернулася громадянка ОСОБА_2, якій на підставі її особистої заяви 22.04.2016 прийнято рішення надати статус безробітного (наказ № НТ160426), 29.04.2016 призначено допомогу по безробіттю (наказ №НТ160429), а з 01.05.2016 розпочато її виплату (наказ № НТ160504).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду (далі - ОААС) від 02.08.2016 та додатковою постановою ОААС від 11.10.2016 по справі №821/596/16 ОСОБА_2 поновлена на посаді головного спеціаліста з ведення електронних реєстрів в управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01 квітня 2016.

03.11.2016 на виконання постанови ОААС від 02.08.2016 та додаткової постанови ОААС від 11.10.2016 по справі №821/596/16, наказом Іванівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області за № 57-0 ОСОБА_2 поновлено на попередній роботі на посаді головного спеціаліста з ведення електронних реєстрів з 01 квітня 2016 року та визнано такою, що приступила до роботи з 04 листопада 2016 року.

Центром зайнятості 04 листопада 2016 року прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_2 (наказ від 04.11.2016 №НТ161104) з 29.04.2016 та припинення реєстрації безробітної з 22.04.2016 у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

За період перебування на обліку Центрі зайнятості за період з 01.05.2016 по 23.10.2016 ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в загальному розмірі 15 864,79 грн., що підтверджується довідкою Нижньосірогозького РЦЗ, виданою за період з 01.05.2016 по 23.10.2016, підписаною директором та провідним бухгалтером Нижньосірогозького РЦЗ та скріплена печаткою юридичної особи.

14.11.2016 позивачем на адресу відповідача було надіслано попередження №13-02-728/16 про повернення допомоги по безробіттю, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення останньому 23.11.2016, однак докази реагування відповідачем на попередження в матеріалах справи відсутні.

Відповідно п. 8 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

У силу ч. 1 ст. 23 названого Закону застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Пунктом 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 35 названого Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, статтями 34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було виплачено ОСОБА_2 допомогу по безробіттю у сумі 15 864,79 грн.

Незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем була встановлена постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 та додатковою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №821/596/16, за якими ОСОБА_2 поновлена на посаді головного спеціаліста з ведення електронних реєстрів в управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01 квітня 2016.

Відтак, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 15 864,79 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.02.2017 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_1