Рішення

від 08.06.2017 по справі 924/417/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2017 р.Справа № 924/417/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м. Шепетівка в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький

до 1. Виробничо - комерційного приватного малого підприємства "Лімб" м.Хмельницький

2. Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області м.Славута Хмельницька область

про визнання незаконним і скасування розпорядження Славутської районної державної адміністрації " Про затвердження проекту землеустрою та надання ВК ПМП "Лімб" в довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки державної власності для риборозведення" від 10.02.2009р. № 74-р; та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Славутською районною державною адміністрацією та ВК ПМП "Лімб" 16.02.2009р. (зі змінами), який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2009 за №040976000001

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Головне управління Держеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький

Представники :

Від позивача - ОСОБА_1- за дов. від 10.01.17,

Від відповідача 1 - не приймав участі,

Від відповідача 2 - ОСОБА_2 - за дов. від 4.04.17 ( у режимі відеоконференції)

Від прокуратури - ОСОБА_3- за посв. від 21.09.15

Від третьої особи - ОСОБА_4- за дов. від 5.05.17

У судовому засіданні згідно зі ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві та представник прокуратури у судовому засіданні просять визнати незаконним і скасувати розпорядження Славутської районної державної адміністрації "Про затвердження проекту землеустрою та надання ВК ПМП "Лімб" в довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки державної власності для риборозведення" від 10.02.2009р. № 74-р; та визнати недійсним договір оренди землі, укладеного між Славутською районною державною адміністрацією та ВК ПМП "Лімб" 16.02.2009р. (зі змінами), який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2009 за №040976000001. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі оспорюваного позивачем розпорядження від 10.02.09 та договору оренди Славутською районною державною адміністрацією надано у користування ВКПМП "Лімб" земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, тоді як ч.3 ст.122 Земельного кодексу України передбачені повноваження районних державних адміністрацій на надання змельних ділянок державної форми власності у користування для ведення водного господарства. Поняття водного господарства визначено у Концепції розвитку водного господарства України, затвердженій постановою Верховної Ради України від 14.01.2000 №1390, а поняття рибного господарства визначено Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим постановою КМ України від 28.09.96 №1192. Землі водного фонду для рибогосподарських потреб відносяться до КВЕД 05, землі інших напрямків водного господарства відносяться до інших КВЕДів. Згідно оспорюваного розпорядження та договору в оренду надано саме землі водного фонду для риборозведення, тобто, розпорядження від 10.02.09 видано райдержадміністрацією з перевищенням повноважень. Крім того, посилаються на те, що відповідно до ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності обов'язковим є проведення нормативної грошової оцінки землі, проте, розпорядження від 10.02.09 видано без проведення даної оцінки, у договорі оренди від 16.02.09 зазначено, що нормативна грошова оцінка не проведена. Відповідно, розмір орендної плати у договорі не відповідає розміру орендної плати, визначеної згідно норм чинного законодавства. Звертається увага, що строк позовної давності не пропущений, оскільки Шепетівській місцевій прокуратурі про порушення стало відомо лише в грудні 2014 року після надходження інформації з управління Держземагенства у Славутському районі.

Позивач у поданому до суду письмовому поясненні та представник у судовому засіданні зазначають, що відповідно до Регламенту Хмельницької обласної державної адміністрації з метою реалізації облдержадміністрацією функцій контролю за дотриманням райдержадміністраціями законності при виданні розпорядчих документів районні державні адміністрації надсилають до обласної державної адміністрації копії розпоряджень. Надсилання будь-яких додатків (документів, на підставі яких приймаються розпорядження) законодавством не передбачено. Протягом 2009-2011 років на адресу обласної державної адміністрації надсилалися брошури копій розпоряджень райдержадміністрацій, які на підставі Інструкції з діловодства в облдержадміністрації реєструвалися у відповідних журналах за датою надходження із зазна ченням періоду їх прийняття та першого й останнього реєстраційного номера розпоряджень за цей період. На підставі номенклатури справ апарату облдержадміністрації брошури копій розпоряджень та журнали їх реєстрації за 2009-2011 роки було відібрано до знищення. Тому підтвердити дату надходження копії розпорядження голови Славутської РДА від 10.02.2009р. № 74-р до облдержадміністрації не можливо. Крім того, посилаються на те, що у процесі проведення правової експертизи розпоряджень голів райдерж адміністрацій аналізу підлягає лише текст розпорядження. Відсутність можливості вивчення документів, які слугували підставою для прийняття розпорядчого акта унеможливлює проведення глибокого аналізу правових підстав прийняття розпорядження. Про факт можливого порушення вимог законодавства щодо передачі в довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки державної власності було повідомлено ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2017р. № 924/417/17.

Виробничо - комерційне приватне мале підприємство "Лімб" м.Хмельницький, надалі відповідач 1, повідомлений належним чином про розгляд справи ( повідомлення про вручення 19.05.2017р.) відзив на позов не надав, представника для участі у судовому засіданні не направив.

Славутська районна державна адміністрація Хмельницької області м.Славута Хмельницька область, надалі відповідач 2, у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні ( у режимі відеоконференції) позовні вимоги заперечують, оскільки вважають, що рибне господарство є галуззю народного господарства, забезпечення якого водними ресурсами є завданням водного господарства. Водне та рибне господарства співвідносяться один з одним, як загальне та часткове, тобто водне господарство включає в себе рибне господарство, а останнє не може існувати окремо від першого. Викладену позицію підтверджує преамбула до ст.1 Водного кодексу України (в у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) водні ресурси - обсяги поверхневих підземних і морських вод відповідної території; використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питнихпотреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб. Водні ресурси (які забезпечуються саме водним господарством) можуть використовуватись, зокрема, для рибництва. Посилання прокурора на наказ Держкомзему від 23.07.2010р. № 548 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель" вважають недоречним, оскільки вказаний наказ був прийнятий у 2010 році, тобто, на момент виникнення спірних правовідносин не існував. Відповідно під час видання спірного розпорядження Славутська райдержадміністрація діяла в межах повноважень, прередбачених ч.3 ст.122 Земельного кодексу України.

Відповідач 2 щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 16.02.2006р. посилається на те, що ст.2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент вчинення оспорюваного договору) передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Статтею 11 цього закону було визначено, що земельний податок за земельні ділянки водного фонду справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Тому Славутською районною державною адміністрації відповідно до вимог законодавства здійснено розрахунок розміру орендної плати на підставі грошової оцінки площі ріллі по області згідно з форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. №1724 "Деякі питання оренди землі", та який є додатком до розпорядження №74-р від 10.02.2000р. Вважають недоречним посилання прокурора на статті 271, 289 Податкового кодексу України, оскільки вказаний нормативно-правовин акт не існував на момент укладення договору оренди. Стверджують, що відсутність на момент укладення договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до нього, а не для визнання недійсним.

Крім того, відповідачем 2 подано до суду клопотання про застосування строку позовної давності, у якому зазначається про те, що прокурором при поданні позову в інтересах Хмельницької облдержадміністрації пропущено строк позовної давності, оскільки оскаржують розпорядження та договір оренди 2009 року, а норми ст. 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Відповідно до Регламенту Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови від 23.11.2007 року №383/2007-р. Славутською районною державною адміністрацією щомісячно надсилаються до облдержадміністрації копії прийнятих розпоряджень, зокрема і для правової експертизи цих розпоряджень. Вказане підтверджується листом від 20.12.2016р. № 99/10-12-5601/2016р., доданим прокурором до позовної заяви. Крім того, відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" облдержадміністрації в межах своїх повноважень координують роботу райдержадмініетрацій та здійснюють контроль за їх діяльність. Реалізуючи свої контрольні повноваження в період з лютого 2009 року, Хмельницька облдержадміністрація не була позбавлена можливості дізнатись про порушення своїх прав при прийнятті спірного розпорядження та укладенні договору оренди земельних ділянок.

Відповідач 2 у письмових поясненнях зазначає, що позивачем не доведено коли саме він дізнався про існування розпорядження Славутської райдержадміністрації, яке порушує його інтереси. Відтак, положення ч.1 ст.261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (позиція ВСУ від 01.07.2015 у справі №6-178цс15, від 08.06.2016 у справі № 6-3089цс15, від 13.03.2017 у справі № 6-80цс17). Саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (позиція ВСУ від 29.10.2014у справі № 6-152цс14, від 16.11.2016 у справі 6-2469цс16). Відлік строків позовної давності слід здійснювати від дня, коли Хмельницька облдержадміністрація дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Зазначають, що ст.33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що облдержадміністрації в межах своїх повноважень координують роботу райдержадміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльність. Відповідно до Регламенту Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням від 23.11.2007 року №383/2007-р, районні державні адміністрації повинні надсилати копії прийнятих розпоряджень до Хмельницької облдержадміністрації з метою здійснення нею функцій контролю, зокрема шляхом аналізу прийнятих актів. Таким чином, вже у березні 2009 року, коли облдержадміністрація отримала спірне розпорядження, вона могла дізнатися про порушення свого права. Крім того , Довідка робочої групи облдержадміністрації за результатами Дня апарату облдержадміністрації 11.08.2009р. свідчить, що здійснювався правовий аналіз розпоряджень голови райдержадміністрації, що підтверджує можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача,- Головне управління Держеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький у письмових поясненнях та представник у судовому засіданні підтримують позовні вимоги, посилаються на те, що відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. За змістом частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Частиною першою пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ). Факт не проведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Спірним Розпорядженням Славутської районної державної адміністрації (відповідач 2) від 10.02.2009р. №74-р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВК ПМП "Лімб" (відповідач 1) на території Мухарівської сільської ради Славутського району, надано ВК ПМП "Лімб" в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 20 років земельну ділянку площею 7,3769га за рахунок земель державної власності Мухарівської сільської ради за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб, встановлено орендну плату за використання земельної ділянки в розмірі 1106,54грн. для рибогосподарських потреб згідно додатку до розпорядження.

У додатку до розпорядження від 10.02.2009р. №74-р міститься Розрахунок орендної плати за використання земельної ділянки площею 7,3769га у розмірі 1,3% від нормативно-грошової оцінки 1 га ріллі по області за межами населених пунктів (нормативно-грошова оцінка 1га ріллі на 01.07.1995р. - 4096,18грн.) із застосуванням коефіцієнту індексації 2,623 урозмірі 1106,54грн. на рік.

Згідно акту приймання-передачі без дати на виконання розпорядження від 10.02.2009р. №74-р. Славутська райдержадміністрація передала, а ВКПМП "Лімб" прийняв змельну ділянку водного фонду площею 7,3769га. для рибогосподарських потреб.

16.02.2009р. між Славутською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ВК ПМП "Лімб" (орендар) укладено спірний договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Мухарівської сільської ради (п.1). В оренду передається (п.2) земельна ділянка водного фонду площею 7,3769 га., з яких став 5,4609га., піски 1,1155га., піски 0,8005га.

Згідно з п.5 зазначеного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду не проведена. Договір укладено терміном на 20 років (п.8). Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1106,54грн. в рік, щомісячна плата складає 92,22грн. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 25.02.2009р.

20.04.2001р. між орендарем та орендодавцем підписано додаткову угоду до договору оренди від 16.02.2009р., згідно якої змінено розмір орендної плати на 300грн. за 1 га на рік, що становить 2213,07грн., тобто, 184,43грн. щомісячно.

07.09.2016р. Славутська райдержадміністрація звернулась до ВК ПМП "Лімб" листом з проханням здійснити заходи щзодо проведення нормативно-грошової оцінки землі для визначення розміру орендної плати для приведення її у відповідність до вимог ст.288 Податкового кодексу України.

ОСОБА_5 Держгеокадастру у Славутському районі Хмельницької області листом від 13.10.2016р. повідомлено про те, що змелевпорядна документація на земельну ділянку площею 7,3769га. на території Мухарівської сільської ради, надану у користування ВК ПМП "Лімб" відсутня, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, судом приймається до уваги таке:

1. Згідно з ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У позовній заяві прокурором обґрунтовано вищезазначене, зокрема, що згідно з ст.ст. 13,14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Протиправне надання в оренду земель державної власності водного фонду, з перевищенням повноважень, без проведення нормативно-грошової оцінки вказаних земель порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земельних ресурсів, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням економічних та інших інтересів суспільства, а також надходжень до бюджету орендної плати за землю у розмірі, який відповідає вимогам податкового законодавства України.

При цьому ч. 1 та ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. За приписами ст.29 ГПК України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

2. Статтею 13 (п.7 ч. 1) Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпоряджння та укладення спірного договору, передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. в редакції , чинній на момент спірних правовідносин, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним розпорядженням Славутської державної адміністрації (відповідач 2) від 10.02.2009р. №74-р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВК ПМП "Лімб" (відповідач 1) на території Мухарівської сільської ради Славутського району, надано ВК ПМП "Лімб" в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 20 років земельну ділянку площею 7,3769га за рахунок земель державної власності Мухарівської сільської ради за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб, встановлено орендну плату за використання земельної ділянки в розмірі 1106,54грн. для рибогосподарських потреб згідно додатку до розпорядження. 16.02.2009р. між Славутською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ВК ПМП "Лімб" (орендар) укладено спірний договір оренди землі.

Згідно з ст.21 ЦК України визначається загальний порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Така ж правова позиція у Роз'ясненні Президії ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000р.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з нормами ч.ч. 1 та 5 ст.203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно з ст.13 Закону України "Про оренду землі" від 6.10.1998р. із змінами і доповненнями (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст.15 вищевказаного Закону у зазначеній редакції визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішенян та укладення спірного договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Згідно з ч.2 ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішенян та укладення спірного договору відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом враховується, що ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України Про оцінку земель ).

Крім того, згідно з ч.3 ст. 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, а згідно з ч. 2 ст. 20 Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Згідно ст.23 цього Закону технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Така ж правова позиція у постановах Верховного суду України від 20.05.2015р. по справі №916/2294/14, від 8.04.2015р. по справі № 916/2439/14, , від 1.07.2015р. по справі № 916/1736/14, від 1.07.2015р. по справі № 916/2772/14, від 11.05.2016р. по справі № 6-824цс16, обов'язковість яких визначена ст. 111-28 ГПК України. Тому безпідставними є також аргументи відповідача про те, що відсутність на момент укладення договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до нього, а не для визнання недійсним. Крім того, враховується і відсутність доказів про виконання відповідачами як сторонами договору вимог статті 18 Закону України "Про оцінку земель", якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7 - 10 років.

Враховуючи вищезазначене, обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися за власним волевиявленням сторін. Відповідно не було дотримано встановленого законом порядку визначення орендної плати за спірну земельну ділянку відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки; орендна плата за оспорюваним договором розрахована в порушення порядку її визначення без проведення обов'язкової нормативної грошової оцінки.

У додатку до розпорядження від 10.02.2009р. №74-р визначена нормативно-грошова оцінка 1га ріллі на 01.07.1995р. - 4096,18грн., що не відповідає вимогам законодавства. В укладеному між відповідачами договорі оренди землі від 16.02.2009р. (п.5) зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду не проведена.

Тому судом враховується, що у спірному розпорядженні та у спірному договорі відсутня нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка б була проведена юридичною особою, яка отримала ліцензію на проведення робіт із землеустрою (всупереч ч.3 ст. 18 Закону України „Про оцінку земель» ) , дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не оформлені як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ( всупереч ч.2 ст. 20 Закону України „Про оцінку земель» ), технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок не затверджена відповідною районною радою ( всупереч ст. 23 Закону України „Про оцінку земель» ). Нормативно-грошова оцінка в порядку, передбаченому чинним законодавством не проводилась і не затверджувалась відповідною районною радою. Зазначеним спростовуються аргументи відповідача про наявність нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Безпідставні також аргументи відповідача з посиланням на те, що райдержадміністрацією здійснено розрахунок розміру орендної плати на підставі грошової оцінки площі ріллі по області з врахуванням норм чинного на той час Закону України "Про плату за землю", оскільки зазначене не усуває вищезазначених порушень чинного законодавства.

З огляду на викладене, відсутність нормативно-грошової оцінки та її затвердження є таким, що не відповідають чинному законодавству. Тому спірне розпорядження та спірний договір не відповідають ст.ст. 13, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Відповідно це є підставою для визнання незаконним і скасувати розпорядження Славутської районної державної адміністрації від 10.02.2009р. № 74-р та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Славутською районною державною адміністрацією та ВК ПМП "Лімб" 16.02.2009р. (зі змінами) відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Судом враховується, що, зважаючи на норми статті 236 ЦК України і ч. 3 ст. 207 ГК України, зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє. Тому спірний договір оренди підлягає визнанню недійсним з припиненням його дії на майбутнє. Аналогічна правова позиція у п.2.29 постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин .

Щодо інших доводів прокуратури та позивача щодо недійсності спірних розпоряджень та договору, то останні судом до уваги не приймаються, оскільки не підтверджені належними доказами та доводами всупереч ст.33 ГПК України і , зокрема, не враховують, що норми Закону України "Про аквакультуру" про те, що розпорядження водними об'єктами та земельними ділянками водного фонду віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій, набрали чинності з 01.07.13, тобто, хронологічно після прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору. При цьому позивач про зазначене повідомляв відповідача 2 у листі від 20.11.2013р. №70/34-25-6350/2013.

3. Щодо заяви відповідача 2 про застосування позовної давності, то судом враховується практика Європейського суду з прав людини згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , у т.ч. рішення від 22.10.1996р. у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , рішення від 20.09.2011р. у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії , які стосуються правовідносин, у яких має місце перебіг позовної давності.

За позовом прокурора в інтересах Хмельницької облдержадміністрації по даній справі враховується, що за змістом ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлено в три роки. Відповідно до ч.1 ст.261 названого Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Норми, установлені ч.1 ст.261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються на звернення прокурора до суду із заявою про захист інтересів держави, перебіг позовної давності в такому разі починається від дня, коли прокурор довідався або міг довідатися про порушення інтересів держави. Така ж правова позиція у постановах Верховного суду України від 25.04.2012р. у справі №6-15350вов1018, від 1.07.2015р. у справі №6-178цс15, від 13.03.2017р. у справі №6-80цс 17, на які обгрунтовано посилається також відповідач 2.

За змістом норми ч. 1 ст. 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Така ж правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015р. по справі № у справі №6-267цс15, що спростовує доводи відповідача з посиланням на інші висновки Верховного суду України.

Однак, позивач не є, зокрема, стороною спірного договору, позбавлений можливості під час укладання цього правочину перевірити його відповідність чинному законодавству. Подібна правова позиція Верховного суду України у постановах від 20.08.2013р. у справі №3-18гс13, від 23.09.2015р. у справі № 3-379гс15.

Судом враховується, що згідно з ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, натомість посилання відповідача 2 не підтверджують доведення моменту, з якого позивачу могло стати відомо про порушення свого права.

Посилання відповідача 2 на те, що відповідно до Регламенту Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови від 23.11.2007 року №383/2007-р. Славутською районною державною адміністрацією щомісячно надсилаються до облдержадміністрації копії прийнятих розпоряджень, а позивач відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в межах своїх повноважень координує роботу райдержадміністрацій та здійснює контроль за діяльність не підтверджені належними доказами, зокрема, про надіслання спірного розпорядження позивачу у спосіб, визначенний чинними нормативними актами, їх отримання останнім, і ніяким чином не підтверджують надіслання спірного договору позивачу. Відсутні також акти перевірок позивачем відповідача, у яких були б відображені спірні правовідносини, тому не є належним доказом надана відповідачем довідка від 10.09.2009р.

При цьому судом приймається до уваги, що про обставини, які стали підставою звернення до суду, позивач дізнався в 2017 році після повідомлення прокурора.

За таких обставин позовна давність за позовом по даній справі не спливла, оскільки позов прокурором до відповідачів пред'явлено в межах встановленої чинним законодавством позовної давності.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню, розпорядження Славутської районної державної адміністрації від 10.02.2009р. №74-р. підлягає визнанню незаконни і скасуванню, а договір оренди землі від 16.02.2009р. (зі змінами) підлягає визнанню недійсним з припиненням його дії на майбутнє.

Згідно з ст.ст.44, 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на відповідачів : по позовній вимозі про визнання незаконним і скасування розпорядження - на відповідача 2, по позовній вимозі про визнання недійсним договору оренди - на відповідача 1 та відповідача 2 у рівних частинах. При цьому оскільки судовий збір сплачено прокуратурою Хмельницької області, до структури якої входить Шепетівська місцева прокуратура згідно з ст.ст. 14, 17 Закону України „Про прокуратуру» , наказу Генерального прокурора України № 94-ш від 28.09.2015р., то судовий збір стягується з відповідачів на її користь.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 15, 33, 43,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов першого заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури, м.Шепетівка в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький до Виробничо - комерційного приватного малого підприємства "Лімб" м.Хмельницький, Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області м.Славута Хмельницька область про визнання незаконним і скасування розпорядження Славутської районної державної адміністрації "Про затвердження проекту землеустрою та надання ВК ПМП "Лімб" в довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки державної власності для риборозведення" від 10.02.2009р. № 74-р; та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Славутською районною державною адміністрацією та ВК ПМП "Лімб" 16.02.2009р. (зі змінами), який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2009 за №040976000001, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький задоволити.

Визнати незаконним і скасувати розпорядження Славутської районної державної адміністрації "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВК ПМП "Лімб" на території Мухарівської сільської ради» від 10.02.2009р. № 74-р.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладеного між Славутською районною державною адміністрацією та ВК ПМП "Лімб" 16.02.2009р. (зі змінами), який зареєстрований у Славутському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2009 за №040976000001 з припиненням його дії на майбутнє.

Стягнути з Славутської районної державної адміністрації м.Славута (вул. Соборності,7, код 21320045) на користь прокуратури Хмельницької області м.Хмельницький (провул. Військоматський, 3, код 02911102) 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Виробничо - комерційного приватного малого підприємства "Лімб" м.Хмельницький (вул. Інститутська,4/1, код 14165940) на користь прокуратури Хмельницької області (провул. Військоматський, 3, код 02911102) 800,00грн. (вісімсот гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.06.2017р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 2 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу 1 - ВКПМП Лімб (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська 4/1) реком.