Рішення

від 06.06.2017 по справі 914/557/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017р. Справа № 914/557/17

Суддя Господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека № 31» (м. Львів)

про: стягнення боргу в розмірі 145835,92 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Зарицька О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 2302-вих-94 від 11.01.2017 року.

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 18.04.2017 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека № 31» (м. Львів) про стягнення боргу в розмірі 145835,92 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.03.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 30.03.2017 року. Ухвалою суду від 30.03.2017 року розгляд справи відкладено до 19.04.2017 року, згідно клопотання відповідача та в зв'язку з відсутністю його представника. Ухвалою суду від 19.04.2017 року розгляд справи відкладено до 03.05.2017 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 03.05.2017 року розгляд справи відкладено до 16.05.2017 року, в зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 16.05.2017 року розгляд справи відкладено до 23.05.2017 року, в зв'язку з можливістю добровільного погашення заборгованості. У судовому засіданні 23.05.2017 року оголошено перерву до 29.05.2017 року, згідно клопотання сторін. Ухвалою суду від 29.05.2017 року розгляд справи відкладено до 06.06.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.03.2017 року, про відкладення від 30.03.2017 року, від 19.04.2017 року, від 03.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 29.05.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

03.05.2017 року за вх. № 15774/17 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

06.06.2017 року за вх. № 2463/17 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 61624,65 грн. боргу.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.03.2017 року, про відкладення від 30.03.2017 року, від 19.04.2017 року, від 03.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 29.05.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

29.03.2017 року за вх. № 12097/17 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

19.04.2017 року за вх. № 14490/17 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

16.05.2017 року за вх. № 2150/17 відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

23.05.2017 року ха вх. №18381/17 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

06.06.2017 року за вх. № 20028/17 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому уточнені (зменшені) позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 61624,65 грн. визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.06.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 30.09.2008 р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 31 (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6644-8 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 195 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Леонтовича, 1.

Позивач зазначає, що Договір укладено на термін до 30.09.2013 р. включно (п. 1 Договору). Однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 р. у справі № 914/2266/15 було встановлено, що договір було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 30.09.2018 р.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За умовами Договору відповідачем взято на себе ряд зобов'язань, в т.ч. своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди (п.7.2. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Позивач звертає увагу на те, що відповідно до п. 5.2 Договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачений також у п. 7.2 Договору оренди.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.

Позивач наголошує, що, відповідно до довідки про заборгованість, відповідачем орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась не вчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами Договору, та допущено заборгованість на загальну суму 145835,92 грн.

06.06.2017 року за вх. № 2463/17 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 61624,65 грн. боргу.

06.06.2017 року за вх. № 20028/17 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому уточнені (зменшені) позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 61624,65 грн. визнає в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до п. 1.1. Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016 р. № 1125, Управління комунальної власності Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради. У відповідності до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 777 від 14.07.2006 р., до повноважень Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п. 2.1. цього ж Положення, основними завданнями Управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно з п.1.4 Положення, Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків державного сектору, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 30.09.2008 р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека № 31 (надалі - відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-6644-8 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 195 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Леонтовича, 1.

Договір укладено на термін до 30.09.2013 р. включно (п. 1 Договору). Однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2015 у справі № 914/2266/15 було встановлено, що Договір було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 30.09.2018 р.

За умовами Договору відповідачем взято на себе ряд зобов'язань, в т.ч. своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди (п.7.2. Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату передбачений також у п. 7.2 Договору оренди.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.

Відповідно до Довідки про заборгованість, відповідачем орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась не вчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами Договору, та допущено заборгованість на загальну суму 145835,92 грн.

06.06.2017 року за вх. № 2463/17 позивач подав клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача 61624,65 грн. боргу.

Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

06.06.2017 року за вх. № 20028/17 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому уточнені (зменшені) позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 61624,65 грн. визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи Договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх уточнених (зменшених) позовних вимог, а відповідач уточнені (зменшені) позовні вимоги визнав повністю, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека № 31» про стягнення боргу в розмірі 61624,65 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 99 від 14.02.2017 року на суму 1600,00 грн. про сплату судового збору та платіжне доручення № 100 від 14.02.2017 року на суму 1600,00 грн.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека № 31 (79007, м. Львів, вул. Леонтовича 1, ЄДРПОУ 23969241) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) заборгованість в сумі 61624 (шістдесят одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн. 65 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.06.2017 року.