Рішення

від 12.06.2017 по справі 696/201/17

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.06.2017 Справа № 696/201/17

2/696/272/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року м. Кам'янка

Кам'янський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Дяченко Н.В.,

за участі

позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представників ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кам'янської районної громадсько-політичної газети Аграрний край (вул. Пушкіна, 47 м. Кам'янка Черкаської області, код ЄРПОУ 39930767) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В лютому 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд з колективним позовом до Кам'янської районної громадсько-політичної газети Аграрний край про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що у черговому номері газети Аграрний край НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці 3 була розміщена стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказали, що у цій статті були викладені недостовірні відомості, які порочать їх честь, гідність та ділову репутацію як депутатів міської, районної та обласної рад від Всеукраїнського об'єднання Свобода .

Так, в абзаці 4 цієї статті було зазначено наступні вислови, що Не задоволені окремі депутати були і виділенням 6 тис. грн. на придбання ліхтарів для вуличного освітлення по вул. Островського та частково вул. Попова, де депутатом також є його однопартійка ОСОБА_1 , тоді як позивачі не погоджувались з такими твердженнями та вказали, що цільове направлення коштів з депутатського фонду депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_4 мало інше найменування ( на освітлення вулиць ), прив'язка до будь-яких територій була відсутня, а такі вулиці в місті Кам'янка Черкаської області як Островського та Попова взагалі не відносяться до виборчого округу депутата Кам'янської міської ради ОСОБА_1

В абзаці 5 цієї статті зазначено наступні вислови, що Та на жаль, здоровий глузд не переміг. Тож більшістю голосів було затверджено те, що запропонував ОСОБА_4 , тоді як позивачі не погоджувались з такими твердженнями та вказали, що виділення коштів відбувалось за ініціативою та зверненням мешканців мікрорайонів та керівництва школи.

В абзаці 8 цієї статті зазначено наступні вислови, що Натомість депутати районної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про наявність цих коштів були добре проінформовані тому, що на момент їх виділення у них вже була готова проектно-кошторисна документація на заміну міжповерхових вікон у будинку, де вони проживають - по АДРЕСА_1 , тоді як позивачі не погоджувались з таким твердженням і вказували, що проектно-кошторисна документація почала виготовлятись тільки після голосування змін до обласного бюджету.

В абзаці 9 цієї статті зазначено наступні вислови, що Проте, у цьому будинку є дві величезні проблеми. По-перше, в аварійному стані перебуває дах…Другим, не менш болючим питанням є аварійність каналізаційних систем та підвальних приміщень. Та, закривши на все це очі, депутат обласної ради ОСОБА_4 профінансував предмети розкоші своїх друзів-однопартійців ОСОБА_3 , тоді як позивачі вказали, що на час встановлення вікон необхідні ремонті роботи в озвученому будинку були проведені.

В абзаці 11 цієї статті зазначено наступні вислови, що Пані ОСОБА_3 протягом перших десяти хвилин зуміла всіх заплювати, образити, перекричати, позакривати роти та похизуватися тим, яка вона крута депутатка, не давши при цьому висловитися обуреним мешканцям , тоді як позивачі вказали, що ці неправдиві відомості повністю спростовуються показами свідків озвучених подій.

В абзаці 13 цієї статті зазначено наступні вислови, що Ми вважаємо, що за розбазарювання державних коштів треба відповісти особисто ОСОБА_4, а за профінансовані предмети розкоші ОСОБА_3 повинні повернути кошти з власної кишені , тоді як позивачі вказали, що у відповідача відсутні факти розбазарювання .

Позивачі зазначали, що у серпні 2016 року газета Аграрний край проігнорувала їх звернення щодо необхідності спростування надрукованої інформації.

Позивачі вказали, що шляхом поширення неправдивої інформації газетою Аграрний край їм спричинена моральна шкода, яка виявилась в стражданнях, переживаннях, порушенні душевної рівноваги.

У зв'язку з вищевикладеним, просили суд визнати такими що не відповідають дійсності, є перекрученими та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивачів факти оприлюдненні в газеті Аграрний край НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці 3 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в абзацах 4, 5, 8, 9, 11, 13 цієї статті; зобов'язати газету Аграрний край спростувати недостовірні факти, викладені у вказаних абзацах цієї статті шляхом принесення персональних вибачень позивачам та надрукування у черговому наступному випуску газети Аграрний край на тій же шпальті, у тому ж форматі у рубриці спростування та вибачення ; стягнути з газети Аграрний край на їх користь моральну шкоду в розмірі 12 500 грн. кожному, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В ході судового розгляду, позивачі змінили позовні вимоги, а саме додатково обґрунтували свої вимоги письмовими поясненнями в заяві про уточнення позовних вимог.

Представники газети Аграрний край (далі - Відповідача) з позовними вимогами не погоджувались та надали суду письмові заперечення. Вказали, що в озвученій позивачами статті газети було викладено лист-звернення мешканців міста Кам'янки, які не погоджувались з громадсько-політичною діяльністю позивачів, що являється правом громадян на висловлення своєї позиції про роботу публічної особи. Представники відповідача не погоджувались і з обраним позивачами способом захисту та вказували на його невірність. Зазначали, що факт спричинення моральної шкоди позивачам та її розмір відповідними доказами не доведений. Вважали вимоги позивачів необґрунтованими та просили в позові відмовити.

Свідок ОСОБА_7 показала, що проживає по АДРЕСА_2. Знає сім'ю ОСОБА_3 і саме з їх діяльністю пов'язує наявність відремонтованого освітлення, ліфтів, дороги, дитячого майданчику та даху будинку, у місці, де вона мешкає. Але не всі мешканці виборчого округу, з якого ОСОБА_2 балотувалась поділяють з нею думки. Їй не відомо особу автора статті ІНФОРМАЦІЯ_2 газети Аграрний край . ЇЇ зміст вона читала, але з твердженнями невідомого автора не погоджується.

Свідок ОСОБА_8 показала, що проживає по АДРЕСА_3. В минулому році вона прогулювалась з внучкою біля свого будинку, коли почула якість крики на подвір'ї. Як виявилось, ці звуки відходили від натовпу людей. Вона підійшла до них, із розмов їй стало відомо про обурення містян по факту установки вікон в будинку, де проживає ОСОБА_2 Люди її перебивали, висловлювали невдоволення щодо розподілу коштів, а як приїхав депутат ОСОБА_4, вже висловлювали обурення йому. Взагалі про скликання зборів її ніхто не повідомляв, хоча на них були присутні близько 15 чоловік, як потім їй стало відомо, що ці жителі ініціювали звернення до газети, хоча самого тексту звернення вона не бачила. Текст в газеті вона читала, так як знайшла її біля будинку, хтось її там залишив. З твердженнями автора не згідна.

Свідок ОСОБА_10 показав, що вважає, що при розподіленні коштів депутатського фонду повинна враховуватись думка громадськості. У зв'язку з розподіленням коштів фонду депутата обласної ради ОСОБА_4 у минулому році йому на сесії доводилось зачитувати перед депутатами районної ради лист жителів м. Кам'янки щодо невдоволення тим, на які цілі мали були направлені кошти. Відбулось обговорення цього звернення.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона являється співзасновником газети Аграрний край . В минулому році в газеті була надрукована стаття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Хоч вона є співзасновником газети, та текст статті з нею ніхто не погоджував. Також, на сесії районної ради обговорювалося звернення жителів м. Кам'янка щодо невдоволення розподіленням коштами фонду депутата обласної ради ОСОБА_4 Як депутат райради, вона приймала участь у цьому обговоренні, був присутній і сам депутат ОСОБА_4 Звернення було підписано близько 18 жителями, але точної кількості не пам'ятає. Вважає, викладені факти в газеті правдивими.

Свідок ОСОБА_11 показав, що в минулому році на сесії Кам'янської міської ради відбулось обговорення питання порядку розподілення коштів депутата обласної ради ОСОБА_4 Хоч багато депутатів не були вдоволені тим, як розподілені кошти, але під загрозою неприйняття місцевого бюджету, все ж таки пропозиція була проголосована. Вважає, викладені факти в газеті правдивими.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що у черговому номері газети Аграрний край НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці 3 була розміщена стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Дана стаття складається з двох частин - власне журналістський виклад та надрукований текст звернення громадян, і про таку структуру статті вказували як сторона позивачів в уточнюючій заяві, так і сторона відповідача у своїх запереченнях.

Учасниками провадження не заперечувався той факт і це підтверджується долученими до справи копіями посвідчень (а.с. 13-15), що позивачі являються депутатами Кам'янської міської, районної рад та Черкаської обласної ради. Тобто, позивачі являються публічними особами і у відповідності до статті 61 ЦПК України дана обставина не підлягає окремому доказуванню.

Позивачі просили визнати недостовірною інформацію з обох частин статті та надали документи про те, що :

- депутат ОСОБА_12 не обиралась до Кам'янської міської ради Черкаської області від виборчого округу № 17, за яким закріплені вулиці Островського та Попова, а являється депутатом від округу № 18 (а.с. 9);

- проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт 9 вікон у будинку АДРЕСА_1 була виготовлена 07.04.2016 року (а.с. 10);

- до депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_4 20.01.2016 року зверталась голова будинкового комітету (вона ж одна з позивачів) щодо виділення фінансової допомоги на придбання 9 пластикових вікон для будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11);

- дане питання було предметом обговорення на зборах мешканців цього будинку 03 вересня 2015 року (а.с. 12);

- протягом 2015-2016 років КП Кам'янка-Житло у будинку АДРЕСА_1 було виконано частковий поточний ремонт даху, капітальний ремонт каналізації та ліфту (а.с. 17);

- 15.06.2016 року Кам'янською міською радою 15.06.2016 року здійснено закупівлю ліхтарів на суму 6 000 грн. (а.с. 19-20).

Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У частинах 6 та 7 статті 277 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, особисті права якої порушено у друкованих засобах масової інформації, має право на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд також керується постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1 (далі - постанова Пленуму ВСУ).

Суд вважає, що пред'являючи позовні вимоги, що стосувалися спростування інформації абзаців 8, 9, 11, 13 статті ІНФОРМАЦІЯ_2 газети Аграрний край НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачі не врахували, що дана частина статті є надрукованим зверненням жителів будинків АДРЕСА_3, про що зазначено у тексті знизу статті.

Окрім цього, дане звернення громадян було оприлюднено і на сесії Кам'янської районної ради, що не заперечували і самі позивачі, а також підтвердили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9

У пункті 3 постанови Пленуму ВСУ йдеться про те, що захист особистого немайнового права здійснюється відповідно до способу поширення неправдивої інформації.

Водночас, не дивлячись на те, що інформація була поширена як через засоби масової інформації, так і через обговорення звернення громадян на сесії районної ради, позивачі обрали як спосіб поновлення свого порушеного права тільки шляхом друкування спростовної інформації у засобі масової інформації, що в свою чергу є неприпустимим щодо спростування цієї ж інформації поширеної на сесії районної ради.

Також, у відповідності до пункту 9 постанови Пленуму ВСУ роз'яснено, що у випадку, якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належним відповідачем є автор і редакція відповідного засобу масової інформації.

Як зазначалось вище, авторами частини тексту викладеної інформації являються жителі будинків АДРЕСА_3, і їх особи відомі усім сторонам у справі, так як лист цих громадян оприлюднювався на сесії районної ради, що підтвердили самі позивачі, представники відповідачів та свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_9

Між тим, позивачі не клопотали про залучення цих громадян як співвідповідачів до розгляду справи, і в силу положень статті 33 ЦПК України суд був позбавлений можливості залучити їх до розгляду справи співвідповідачами, а був зобов'язаний розглядати позов в межах заявлених позовних вимог, тоді як пред'явлення позову тільки до газети, яка поширила текст звернення громадян в цій частині явно було здійснено без врахування всіх обставин спірних правовідносин.

Згідно ст. 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні редакція, журналісти не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, якщо вони є дослівним відтворенням повідомлень фізичних осіб.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у справі The Observer and The Guardian v. the United Kingdom повідомлення новин, засноване на відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль сторожового пса суспільства . У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення у справі Педерсен і Баадсгаард проти Данії , зазначене вище, п.77; рішення у справі Торгейр Торгейрсон проти Ісландії (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland ), п. 65, Series A, no. 239; і рішення у справі Джерсільд проти Данії , зазначене вище, п. 35).

Відповідно до ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Беручи до уваги зазначені конституційні та конвенційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно з ч.1 ст. 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України Про інформацію ніхто не можу бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

У пункті 19 постанови Пленуму ВСУ судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч.2 ст.47-1 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Таким чином, відповідно до ст..277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедент ній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст..10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії ).

Як зазначалось вище, відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та(або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 15 постанові Пленуму ВСУ Пленум Верховного Суду України у п.15 вказано, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Позивачі є публічними особами, щодо яких межа допустимої критики є ширшою, ніж щодо приватної особи (рішення у справі Газета Україна-центр проти України від 15 жовтня 2010 року). На відміну від приватної особи публічна особа неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об'єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (рішення у справі Лінгенс проти Австрії, від 8 липня 1986 року).

З огляду на наведений текст у статті, суд вважає, що більшість викладеної інформації носить узагальнюючий характер критики та оцінки дій публічних осіб (позивачів), і оскільки використовує певні стилістичні звороти є оціночними судженнями, а тому не може бути предметом судового захисту, зважаючи на положення Закону України Про інформацію . До таких висновків суд приходить і з того, що позивачі не надали суду доказів зворотного, не клопотали про призначення лінгвістичної експертизи, хоч на це неодноразово вказувалось стороною відповідача.

Крім цього, суд вважає, що застосування позивачами такого способу захисту порушеного права як зобов'язання відповідача вибачитись перед позивачами не співвідноситься з передбаченими законодавством способами захисту прав, так як статті 16, 277 Цивільного кодексу України не наділяють суд правом зобов'язання будь-якого до примусового вибачення.

Між тим, суд вважає, що інформація, викладена в абзаці 4 на сторінці 3 у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 громадсько-політичної газети Аграрний край НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 зі змістом Не задоволенні окремі депутати були і виділенням 6 тис. грн. на придбання ліхтарів для вуличного освітлення по вул. Островського та частково вул. Попова, де депутатом також є його однопартійка ОСОБА_1 в частині зазначення про відношення депутата Кам'янської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 до вказаного виборчого округу № 17 з вулицями Островського та частково вул. Попова міста Кам'янка Черкаської області являється недостовірною, так як у відповідності до наданих суду доказів вказана депутат була обрана по іншому округу - № 18 (а.с. 9).

З огляду на те, що ОСОБА_1 являється депутатом по округу 18 у м. Кам'янка, а отже обиралась саме громадянами цього округу і являється публічною особою, суд вважає, що поширення про неї інформації про відношення до іншого округу, при суттєвих її запереченнях, які вона постійно висловлювала під час судового розгляду, порушує гарантоване їй статтею 300 Цивільного кодексу України право на вільний вибір форм і способів прояву своєї індивідуальності, тобто приналежності до кола обраних представників громади від певної території.

У зв'язку з вказаним, суд вважає, що інформація в цій частині є неправдивою та підлягає спростуванню.

З огляду на те, що немайнове право було порушено друкованим засобом інформації, і спір між учасниками набув суспільного розголосу та має актуальне значення для життя громади м. Кам'янка та Кам'янського району, суд вважає за необхідне з метою повного поновлення порушеного права виходити з положень пункту 25 постанови Пленуму ВСУ, а саме зобов'язати відповідача протягом місячного терміну з дати набрання судового рішення законної сили спростувати цю недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту без персональних даних осіб.

При вирішенні вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку, що хоч в судовому засіданні було підтвердження факт порушення немайнового права позивачу ОСОБА_1, проте заявлені розміри моральної шкоди до відшкодування не були підтвердженні позивачами будь-якими доказами.

У зв'язку з вказаним, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно статті 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів в рівних частинах понесені судові витрати пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 23, 277 ЦК України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кам'янської районної громадсько-політичної газети Аграрний край (вул. Пушкіна, 47 м. Кам'янка Черкаської області, код ЄРПОУ 39930767) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, викладену в абзаці 4 на сторінці 3 у статті ІНФОРМАЦІЯ_2 громадсько-політичної газети Аграрний край НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 зі змістом Не задоволенні окремі депутати були і виділенням 6 тис. грн. на придбання ліхтарів для вуличного освітлення по вул. Островського та частково вул. Попова, де депутатом також є його однопартійка ОСОБА_1 в частині зазначення про відношення депутата Кам'янської міської ради Черкаської області ОСОБА_1 до вказаного виборчого округу № 17 з вулицями Островського та частково вул. Попова міста Кам'янка Черкаської області.

Зобов'язати громадсько-політичну газету Аграрний край (вул. Пушкіна, 47 м. Кам'янка Черкаської області, код ЄРПОУ 39930767) протягом місячного терміну з дати набрання судового рішення законної сили спростувати цю недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту без персональних даних осіб.

Стягнути з громадсько-політичної газети Аграрний край (вул. Пушкіна, 47 м. Кам'янка Черкаської області, код ЄРПОУ 39930767) в рівних частинах на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 понесені ним витрати по сплаті судового збору на суму 347 (триста сорок сім) грн. 50 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Кам'янський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :