РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
09 червня 2017 р.Р і в н е 817/701/17
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув
відповідача: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України доПриватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:
Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" про стягнення боргу по пільгових пенсіях, за період січень-квітень 2017 року в загальній сумі 1371,48 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі(а.с.34).
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.33).
Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини шостої статті 12 та частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Злагода", ідентифікаційний код 30563116, є юридичною особою, що включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "д" статті 13 Закону, віднесено жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.
За даними Реєстру платників єдиного податку, що містяться на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/), Приватне сільськогосподарське підприємство "Злагода" з 01.01.2016 зареєстрований платником єдиного податку третьої групи (а.с.35).
Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.
Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, відповідач повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.
Абзацом 5 підпункту 1 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "б" - "е" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Злагода", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівниці якого: ОСОБА_1, ОСОБА_2, вийшли на пільгову пенсію, згідно з пунктом "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір, що за даними розрахунків про місячний розмір фактичних витрат з урахуванням стажу роботи на даному підприємстві становить 19,28% та 5, 24% , відповідно.
За даними Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області вказаним особам впродовж січня-квітня 2017 року виплачувалася пенсія, призначена на пільгових умовах (а.с.8-9).
Дотримуючись вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (а.с.6). Відповідно до розрахунків позивача за період з січня-квітень 2017 року розмір витрат складає 1371,48грн., що відповідає даним розрахунків про місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним громадянам.
Відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не надав.
Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 5 червня (№ 21-167а12) та 25 вересня 2012 року (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року (№№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (№ 21-471а13).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Злагода" (код ЄДРПОУ 30563116) на користь Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період січень-квітень 2017 у розмірі 1371(одна тисяча триста сімдесят одна) гривня 48 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Друзенко Н.В.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2017 |
Оприлюднено | 14.06.2017 |
Номер документу | 67048444 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Друзенко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні