Ухвала

від 29.02.2012 по справі 2-а-2318/10/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 р.Справа № 2-а-2318/10/2170

Категорія:10.1Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона до Акціонерного товариства закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів" про стягнення заборгованості по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 4205,92 грн., –

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року пенсійний орган звернувся з адміністративним позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 4205,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року позовні вимоги були задоволені.

Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів" (м. Херсон, вул. Перекопська, 178-а, р/р 260092333 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805 код ЄДРПОУ 05516932) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (м. Херсон, вул. Перекопська, 166, р/р 256093011200 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 352457, код ЄДРПОУ 21294862) витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за січень 2010 року в сумі 4205 (чотири тисячі двісті п"ять) грн. 92 коп. В апеляційній скарзі товариства зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що підприємство має заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4205,92 грн. за січень 2010 року.

Вказана заборгованість підтверджується довідкою про виплату пенсій та розрахунками, направленими на підприємство і довідками-розрахунками.

Заборгованість у сумі 4205,92 грн. підприємством не сплачена.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належних доказів сплати відповідачем сум, визначених розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у встановленому чинним законодавством порядку та строки суду не надано, наявність заборгованості не спростована.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктами 1,2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (зі змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади. Відповідно до п.2 ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, окремим категоріям працівників залежно від умов праці призначаються пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, не раніше ніж за п"ять років до досягнення віку, передбаченого ст.26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зазначені в п.п."б"-"з" цього Закону.

Положеннями п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню, а згідно із п.6.8 ст.6 цієї Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, місячну суму цих витрат.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 січня 2004р. за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги пенсійного органу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу "Херсонський завод гумотехнічних виробів" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі № 2-а-2318/10/2170 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян