Ухвала

від 07.06.2017 по справі 821/240/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2017 р. Справа № 821/240/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними, а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Комишанської селищної ради м. Херсона для ведення городництва, оформленої листом від 12.01.2017 року №К--12844/0-103/6-172.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій протиправними - задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Комишанської селищної ради м. Херсона для ведення городництва, оформленої листом від 12.01.2017 року №К--12844/0-103/6-172 .

Стягнуто на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640 грн, шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

В апеляційній скарзі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 січня 2017 року позивач отримав лист відповідача "Про розгляд листа" №К--12844/0-103/6-17, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянуло заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення городництва, про що повідомив наступне. Згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, яку бажає отримати позивач для ведення городництва, розташована в земельному масиві, де запроектовані земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств. Відповідач зазначив, що позивачем не надано обґрунтування розміру земельної ділянки для ведення городництва, а також повідомлено позивача про надання наказом №21-2654/18-16-СГ від 17.06.2016 року дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Камишанської селищної ради Комсомольського району міста Херсона орієнтовним розміром 1,3000 га для городництва який на момент надання відповіді не реалізовано.

Відповідач не повідомляв ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, незважаючи на ту обставину, що наказами від 12.06.2015 року №21-73/43-15-СГ "Про надання гр. ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою" та від 12.06.2015 року №21-74/43-15-СГ "Про надання гр. ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою" громадянам було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею 1,0000 га із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Комишанської селищної ради Комсомольського району міста Херсона для ведення особистого селянського господарства.

Позивач не погодився з листом-відповіддю від 12.01.2017 року №К--12844/0-103/6-17 та викладеною в ньому позицією відповідача, вважає, що останній відмовив в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою без належних мотивів та безпідставно послався на ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладена в листі відмова у надані дозволу, не містить визначених ч. 3 ст. 123 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, а самого лише посилання на статті 181-183 Земельного кодексу України та цитування ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України не достатньо для того, щоб вважати таку відмову мотивованою та обґрунтованою в розумінні спеціального законодавства, що позбавляє таку відмову ознак правомірності.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, реалізує Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-премєр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Згідно з пп.31 п.4 Положення про Держгеокадастр, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно частин другої та третьої ст. 123 Земельного кодексу України , особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, на підставі вищевказаних положень позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою разом із графічним матеріалом із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки для садівництва та інші документи, визначені Земельним кодексом України.

Однак отримав відмову у задоволенні клопотання, яка ґрунтувалась на невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів та нормативних актів, схем землеустрою, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Держгеокадастру, викладене в листі-відповіді № №К--12844/0-103/6-17 від 12.01.2016 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Комишанської селищної ради м. Херсона для ведення городництва є необґрунтованим, оскільки не містить визначених ч. 3 ст. 123 ЗК України підстав для відмови та вмотивованої відмови у його наданні.

Доводи апелянта, що спірна земельна ділянка вже передана іншим громадянам, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вона не була підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки та про неї нічого не повідомлено в спірному листі-відмові.

При цьому, колегія суддів зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не може порушуватись права іншого суб'єкта господарювання, оскільки такий дозвіл ще не означає право власності на земельну ділянку, а лише засвідчує намір, не більше. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у таку власність поза встановленою законодавством процедурою. Згідно з Державним земельним кадастром, земельна ділянка, яка є предметом проекту землеустрою позивача, юридично та фактично вважається вільною.

В той же час, приписи чинного законодавства не обмежують право звернення кількох одночасно осіб за наданням відповідних дозволів та існування одного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не перешкоджає видачі іншій особі такого дозволу.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко