Ухвала

від 06.06.2017 по справі 820/232/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 р.Справа № 820/232/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. по справі № 820/232/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ"

до Харківської митниці ДФС

про скасування рішення та карток відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив: скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016 року, №807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016 року та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС: №807100001/2016/00060 від 06.07.2016 року, №807100001/2016/00083 від 27.09.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. по справі № 820/232/17 адміністративний позов ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ"- задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції та вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Харківська митниця ДФС зазначає, що позивачем документально не доведено заявлену митну вартість товарів, а саме, подані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому відповідачем вбачається неможливе визначення митної вартості товару за ціною договору.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01 квітня 2016 року між ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (Україна) та компанією LAIWU WENYAN FOOD-STUFF CO., LTD (Китай) укладено контракт № 2016-04-01 (а.с. 54-58, т.1).

За умовами вказаного контракту компанія зобов'язалась поставити, а позивач оплатити та прийняти товар відповідно до додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною цього контракту.

Ціна на товар включала в себе вартість упаковки, тари, маркування та експортні митні процедури, та встановлювалась в доларах США. За умовами контракту ліцензування та страхування товару не здійснювалось.

На виконання умов контракту, позивачем здійснені зовнішньоекономічні імпортні операції з компанією LAIWU WENYAN FOOD-STUFF CO., LTD (Китай), та ввезено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.

Так, згідно комерційного інвойсу № LWWY16008 від 19.04.2016 року до контракту № 2016-04-01 від 01.04.2016 року на адресу позивача на умовах FOB (Qingdao, Китай) поставлено товар: - "імбир маринований для суши", клас D, 1550 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 коробку, загальною вартістю 8680,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,4 кг, загальна вага імбиру складає 15500,00 кг, вага з маринадом - 21700,00 кг) (а.с. 60, т.1).

Зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 8680,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 94 від 26.04.2016 року на суму 2604,00 доларів США та № 100 від 14.06.2016 року на суму 6076,00 доларів США (а.с. 61-62, т.1).

До митного поста "Харків - центральний" Харківської митниці ДФС 05.07.2016 року позивачем подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ № 807100001/2016/002820, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну.

У декларації вказано вартість товару згідно комерційного інвойсу № LWWY16008 від 19.04.2016 року - 215401,3410 грн. (8680,00 доларів США х 24,82 грн.); транспортні витрати відповідно до довідки про транспортні витрати) - 20799,85 грн.; митна вартість - 236201,19 грн. (графа 12 декларації "Відомості про товар") .

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Відповідачем 05.07.2016 року направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено про необхідність надання додаткових документів для визначення складових митної вартості товарів та усунення розбіжностей в документах.

Позивач листом від 06.07.2016 р. звернувся до митного органу та з метою недопущення простоїв контейнеру та запобіганню матеріальних збитків просив надати рішення по ціні до інвойсу № LWWY16008 від 19.04.2016 року та випустити у вільний обіг товари.

Відповідачем 06.07.2016 року відмовлено у прийнятті митної декларації № 807100001/2016/002820 від 05.07.2016 року, про що складено картку відмови №807100001/2016/00060 від 06.07.2016 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016 року, відповідно до якого застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів та визначено митну вартість товару з розрахунку 0,70 дол. США/кг.

Також позивачу запропоновано подати нову митну декларацію з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016 року та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп.4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №807100001/2016/002825 від 06.07.2016 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та митних платежів на суму 56942,67 грн. (мита - 23961,02 грн., ПДВ - 32981,65 грн.).

Також, згідно комерційного інвойсу № LWWY16012 від 28.07.2016 року до контракту № 2016-04-01 від 01.04.2016 року на адресу позивача на умовах FOB (Qingdao, Китай) поставлено товар: - "імбир маринований для суши", клас D, 3100 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 коробку, загальною вартістю 17360,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,4 кг, загальна вага імбиру складає 31000,00 кг, вага з маринадом - 43400,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 17360,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 105 від 20.07.2016 року на суму 5766,00 доларів США та № 108 від 19.08.2016 року на суму 11594,00 доларів США.

Позивачем 27.09.2016 року до митного поста "Харків - центральний" Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ № 807100001/2016/004208, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, вказавши в декларації ціну товару згідно комерційного інвойсу № LWWY16012 від 28.07.2016 року - 44965,3710 грн. (17360,00 доларів США х 25,901519 грн.); транспортні витрати відповідно до довідки про транспортні витрати) - 46870,04 грн.; митна вартість - 496520,41 грн. (графа 12 декларації "Відомості про товар").

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Відповідачем 27.09.2016 року направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено про необхідність надання декларантом додаткових документів для визначення складових митної вартості товарів та усунення розбіжностей в документах.

Позивач листом від 27.09.2016 звернувся до митного органу та з метою недопущення простоїв контейнеру та запобіганню матеріальних збитків просив надати рішення по ціні до інвойсу № LWWY16012 від 28.07.2016 року та випустити у вільний обіг товари.

Відповідачем 27.09.2016 року відмовлено у прийнятті митної декларації № 807100001/2016/004208 від 27.09.2016 року, про що винесено картку відмови №807100001/2016/00083 від 27.09.2016 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016 року, відповідно до якого застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів та визначено митну вартість товару з розрахунку 0,70 дол. США/кг.

При цьому, позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості №№807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016 року та роз'яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп.4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам здійснив корегування митної вартості та подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №807100001/2016/004212 від 27.09.2016 року, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та митних платежів на суму 116929,60 грн. (мита - 49203,05 грн., ПДВ - 67726,55 грн.).

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000467/2 від 06.07.2016 року, №807000011/2016/000759/2 від 27.09.2016 року та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС: №807100001/2016/00060 від 06.07.2016 року, №807100001/2016/00083 від 27.09.2016 рок, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів з огляду на наявність всіх необхідних документів для її визначення за ціною договору, наявності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутності доказів неможливості застосування вказаного методу оцінки за ціною договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом з тим, відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 5, 6 ст. 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З матеріалів справи судом встановлено, що за умовами контраку, укладеного між ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" та компанією LAIWU WENYAN FOOD-STUFF CO., LTD (Китай) компанія зобов'язалась поставити, а позивач оплатити та прийняти товар відповідно до додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною цього контракту.

Ціна на товар включала в себе вартість упаковки, тари, маркування та експортні митні процедури, та встановлювалась в доларах США. За умовами контракту ліцензування та страхування товару не здійснювалось.

Згідно умов поставки за контрактом поставка товару здійснюється партіями, згідно специфікацій до вказаного контракту, у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. Відвантаження кожної партії здійснюється протягом 21 дня після внесення 20% передплати покупцем.

Виходячи з інформації, зазначеної в комерційному інвойсі № LWWY16008 від 19.04.2016 року до контракту № 2016-04-01 від 01.04.2016 року на адресу позивача на умовах FOB (Qingdao, Китай) було поставлено товар: - "імбир маринований для суши", клас D, 1550 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 коробку, загальною вартістю 8680,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,4 кг, загальна вага імбиру складає 15500,00 кг, вага з маринадом - 21700,00 кг).

Також, згідно комерційного інвойсу № LWWY16012 від 28.07.2016 року до контракту № 2016-04-01 від 01.04.2016 року на адресу позивача на умовах FOB (Qingdao, Китай) було поставлено товар: - "імбир маринований для суши", клас D, 3100 коробів за ціною 5,6 доларів США за 1 коробку, загальною вартістю 17360,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,4 кг, загальна вага імбиру складає 31000,00 кг, вага з маринадом - 43400,00 кг).

Згідно з ІНКОТЕРМС 2010 термін FOB Вільно на борту означає, що продавець вважається виконавшим свої зобов'язання стосовно поставки з моменту переходу товару крізь поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець повинен нести всі витрати й ризики загибелі чи ушкодження товару. За умовами FOB на покупця покладається обов'язок з очищення товару від стягнень для його експорту.

Позивач оплатив товар, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті: № 105 від 20.07.2016 року на суму 5766,00 доларів США та № 108 від 19.08.2016 року на суму 11594,00 доларів США та № 94 від 26.04.2016 року на суму 2604,00 доларів США та № 100 від 14.06.2016 року на суму 6076,00 доларів США.

Згідно договору № 26-11-15 від 26.11.2015 року про транспортно-експедиторські послуги, укладеного позивачем з ТОВ Ламан шилінг ейдженсі та договору № 100214 від 02.10.2014 року, укладеного з ТОВ КТЛ Україна , експедиційні послуги здійснювалися на замовлення та за рахунок компанії позивача, що повністю кореспондується з відомостями у наданих при митному оформленні документах.

Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, митному органу позивачем було надано наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт; специфікація; комерційний інвойс; банківське платіжне доручення в іноземній валюті; пакувальний лист; коносамент (bill of lading); залізнична накладна внутрішнього сполучення; довідка про транспортні витрати, договір на перевезення, договір про надання послуг митного брокера; сертифікат походження товару форми А № G1163721000350011 від 13.05.2016 року; прайс-лист; комерційна пропозиція; калькуляція; копія митної декларації країни відправлення; висновок ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" № 2171 про вартісні характеристики товару; лист про відсутність взаємозалежності; лист про відсутність торгової марки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем надано всі необхідні документи відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, поряд з усіма іншими додатковими документами декларантом було надано митному органу для митного оформлення також і копію митної декларації країни відправлення, хоча це було і не обов'язково.

Також, проведення верифікації експортної митної декларації передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 року №11/2-10.16/11627-еп. Однак зазначений лист, не зареєстрований в Міністерстві юстиції, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, та не містить жодного правового обов'язку ані для громадян України, а ні для суб'єктів господарювання.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що декларантом отримано експертний висновок ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА", яким підтверджується вартість задекларованого товару, та який разом з іншими додатковими документами, які надавались до експертної установи, у тому числі випискою з бухгалтерської документації, банківським платіжним дорученням, копією митної декларації країни відправлення, були надані до митного органу під час митного оформлення.

З приводу доводів відповідача про ненадання платіжних документів з відміткою банку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України платіжні документи, що підтверджують здійснення оплати за товар є обов'язковими документами при митному оформленні, і надсилаються митному органу разом з митною декларацією.

Митне декларування проходить в електронному вигляді, всі документи і сама митна декларація надсилаються митному органу в електронному вигляді. Оригінали документів не подаються. Жодних запитів на надання оригіналів документів митниця не направляла, та не зазначала жодних вимог на їх надання в своїх повідомленнях декларанту.

Посилання відповідача на умови п.4.3 контракту відповідно до якого покупець зобов'язаний направити Продавцю офіційне підтвердження з печаткою банка покупця по факсу чи електронній пошті, не вказує на необхідність надання саме платіжних доручень з печаткою банку, адже це може бути будь який документ завірений банком, який підтверджує перерахування грошових коштів постачальнику за контрактом.

При цьому, позивачем разом з митною декларацією та всіма документами, надавались платіжні доручення про сплату товару, що підтверджується митними деклараціями (графа 44, код документу 3001 - банківський платіжний документ) та зазначалось у картках відмови в оформленні митної декларації.

Крім того, зауважень про ненадання платіжних документів з відміткою банку при митному оформленні товару не було зазначено митним органом в повідомленнях ані під час консультацій з декларантом, ані під час винесення рішення про коригування митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про ненадання перекладів документів необхідних для митного оформлення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів, українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Під час митного оформлення вказані документи були надані позивачем митному органу, складені вони були англійською мовою - тобто іноземною мовою міжнародного спілкування.

Також, митні органи під час митного оформлення та під час проведення консультацій з декларантом не вимагали перекладу документів на українську мову. У повідомленні декларанту від митного органу та у рішенні про коригування митної вартості така вимога також не була зазначена.

З приводу доводів відповідача про наявність розбіжностей між відомостями щодо коду УКТЗЕД товару, заявленими декларантом у митній декларації №807100001/2016/002820 від 05.07.2016 року - УКТЗЕД 200190900, та в експортній декларації- 2008999000, колегія суддів зазначає наступне.

Жодних зауважень у митного органу до коду імпортованого товару під час митного оформлення не було, про що свідчить відсутність посилань на невідповідність коду у повідомленнях отриманих від митниці, та є лише формальною підставою митного органу, викладеною в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 69 Митного кодексу України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Згідно до частини 7 вказаної статті рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим.

Таким чином, за наявності будь-яких сумнівів у правильності кодування товару працівники митниці можуть прийняти рішення про визначення коду товару.

При цьому, судом встановлено, що за кожною поставкою декларант декларував товар у відповідності до Української класифікації товару зовнішньоекономічної діяльності на підставі норм діючого законодавства України. Жодних зауважень під час митного оформлення та консультацій з декларантом від митного органу не надходило.

Таким чином, у випадку зазначення неправильного коду товару, митний орган повинен бути відмовити у митному оформленні та винести рішення щодо декларування товару під іншим кодом, скласти протокол про порушення митних правил.

Вказаного рішення складено не було, як не було і жодних сумнівів стосовно кодування товару за кодом визначеним декларантом.

Щодо доводів відповідача про те, що "калькуляція собівартості б/н від 21.05.2016 року не містить інформації щодо транспортних витрат до порту відправлення та витрат на навантажувальні роботи на судно", колегія суддів зазначає наступне.

Калькуляція собівартості товару є розрахунково-вартісною методикою бухгалтерського обліку, за допомогою якого обраховується собівартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних матеріальних цінностей. Тобто калькуляція підтверджує понесені виробником витрати при виробництві певного товару.

Доводи відповідача про те, що калькуляція не містить інформації щодо транспортних витрат до порту відправлення та витрат на навантажувальні роботи на судно, а тому митний орган не має можливості перевірити правильність нарахування декларантом митної вартості є безпідставними, оскільки умови поставки та ціна товару визначені умовами договору, а не калькуляцією.

При цьому, калькуляція містить назву витрат на виробництво та управління, які не мають розшифровки, а тому висновки митного органу, що калькуляція не містить транспортних витрат до порту відправлення та витрат на навантажувальні роботи на судно, є безпідставними.

Таким чином, митний орган не надав жодного доказу, що калькуляція видана підприємством - резидентом повинна містити графу "витрати на врахт", а також те, що транспортні витрати до порту відправлення та витрат на навантажувальні роботи на судно не можливо включити в графу "витрати на виробництво та управління", та не обґрунтував свої доводи, щодо недоведеності включення транспортних витрат до порту відправлення та витрат на навантажувальні роботи на судно до митної вартості.

Щодо доводів відповідача на відсутність документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Керуючись вимогами Митного кодексу України позивач при митному оформленні на підтвердження митної вартості товару за основним методом надав до митного оформлення разом з митною декларацією договори про транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ "Ламан Шипінг Ейдженсі" №26-11-15 від 26.11.2015 року та TOB "КТЛ Україна" № 100214 від 02.10.2014 року.

Окрім договорів про транспортно-експедиторське обслуговування митному органу разом з всіма документами було надано і довідки про транспортні витрати в яких і зазначалася вартість транспортних витрат за доставку товару до кордону України.

Так, ТОВ "КТЛ Україна" в довідці №13/06/16-10 від 13.06.2016 року про транспортні витрати зазначив, що загальна вартість перевезення вантажу в контейнерах №FCIU4782802, TCLU3194269 за маршрутом Qingdao (China) - Одеса (Україна) становить 46870,04 грн.

ТОВ "Ламан Шипинг Ейдженсі" в довідці №311 від 22.06.016 року про транспортно-експедиційні витрати зазначив, що транспортно-експедиційні витрати за перевезення вантажу в контейнері TGHU00510/20DV за маршрутом Qingdao (China) - Одеса (Україна) становлять 20799,85 грн.

Надання вказаних документів підтверджується вантажною митною декларацією, а саме графою 44, в якій під кодами 3007 та 4301 і були вказані документи.

Окрім того, в картці відмови в оформленні митної декларації, яка складалась митним органом також в переліку документів які були надані разом з митною декларацією були зазначені і договори і документи, що підтверджують вартість перевезення товару (довідки про транспортні витрати).

Митний орган ані під час митного оформлення ані під час проведення консультацій з декларантом не зазначав про ненадання таких обов'язкових документів як договір про транспортно-експедиторські послуги та довідки про транспорті витрати, не зазначали зауважень до їх змісту, та не просили надати інші додаткові документи, на підтвердження вартості транспортування товарів. У повідомленні декларанту від митного органу та у рішенні про коригування митної вартості жодних зауважень та вимог з цього приводу зазначено також не було.

Таким чином, посилання митного органу на відсутність документів, що підтверджують витрати на доставку товару до кордону України є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Також колегія суддів зазначає, що митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару співробітником підрозділу митного оформлення на підставі результату застосування системи управління ризиками направлено запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару до відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання (далі ВМВ).

Посадовими особами підрозділу митного оформлення здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в результаті чого було встановлено, що задекларований рівень митної вартості на подібні товари (0,438 дол. США/кг) менший, ніж рівень митної вартості на подібні товари (0,70 дол. США/кг), оформлені в найближчий до часу експорту.

Щодо коригування митної вартості товару на підставі цінової інформації наявної в АСМО з розрахунку 0,7 $/кг, колегія суддів зазначає наступне.

З зазначеної відповідачем інформації з цінової бази судом встановлено, що задекларованій позивачем ціні було протиставлено товар без зазначення його фізичних характеристик, яка є однією із обов'язкових умов, які визначенні до ідентичного товару, відповідно до поняття зазначеного у ч.2 ст.59 Митного кодексу України, що не було враховано відповідачем.

Так, відповідно до наданих декларантом при митному оформленні документів (прайс-листи) чітко визначена градація вартості товару "імбир до суші" в залежності від класу та коливається від 5,6 до 6,3 доларів США за 1 короб (тобто 0,4 - 0,45 доларів за 1 кг), що обумовлено фізичними властивостями імбиру (якість, розмір корінця, щільність волокон, розмір перероблених фракції, колір в залежності від маринаду, рік врожаю тощо).

Ціна декларувалась позивачем із визначення "за 1 короб", а не "за 1 кілограм". Вага у порівняльних коробах товарів може відрізнятися кількістю кілограм, що є особливою умовою, тому що, яку протиставить відповідач у ціновій базі, тобто визначена умова також впливала на ціну: із декларації наведеної у ціновій бази та із декларації позивача не вбачається, за яку кількість коробів позивач оплачував товар, навіть при порівнянні однакової кількості коробів існує істотна різна загальна вага порівняльних товарів кілограмах. Тому порівнювати товари виходячи із розрахунку за 1 кг - взагалі некоректно та недопустимо.

Крім того, відповідачем не враховано, що імпортований декларантом імбир не мав торгівельної марки, тобто не враховано можлива наявність додаткових (ліцензійних) платежів у собівартості товару.

Разом з тим, відповідачем при порівнянні не враховані умови постачання та оплати, не враховано хто саме є постачальником товару (виробник, посередник або інша особа - власник), що також впливає на ціну товару.

Згідно до ч.5 ст.59 Митного кодексу України серед іншого зазначено, що інформація при здійсненні коригування за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, повинна бути документально підтверджена, але відповідач порівняння документів поданих при оформленні товарів, визначених ним як ідентичні, - не проводив.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, серед іншого, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Відповідно до п.2.1 Правил у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" серед іншого зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, приписи вказаних статей зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, згідно Правил, відповідач повинен був зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Проте, в графі 33 оскаржуваного рішення відповідач не вказав доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та витребувавши додаткові документи відповідач не зазначив обставин, які ці документи повинні підтвердити.

Крім того, відповідач пославшись в оскаржуваному рішенні на цінову інформацію АСМО Інспектор, проте як суд вважає, що зазначення у рішенні про коригування митної вартості лише цінової інформації АСМО Інспектор не може бути належним підтвердженням обґрунтованості коригування, яка ставиться діючим законодавством до рішення відповідача, та у свою чергу зазначене свідчить про протиправність застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Виключно Митним кодексом України визначено засади організації та здійснення митної справи в Україні. При цьому Митним кодексом України не визначено правовий статус інформації про митне оформлення товарів АСМО Інспектор.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, позивачем правомірно обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (вартістю операції) та надано всі необхідні документи, що підтверджують задекларовану митну вартість, при цьому відомості зазначені у поданих декларантом документах підлягали обчисленню з урахуванням всіх складових частин митної вартості товару.

Відповідачем не наведено фактичних обставин виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документальних відомостей про вартість товару, не надано доказів про наявності ознак невірогідності представлених позивачем відомостей про зміст торгівельних операцій, не надано доказів, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження митної вартості або вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані при митному оформленні документи містили розбіжності, а також відповідач не зазначив обґрунтовані причини неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні додаткових документів та подальшому коригуванні митної вартості, порушено вимоги Митного кодексу України, та у свою чергу рішення про визначення митної вартості товарів є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2017р. по справі № 820/232/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2017 р.