Рішення

від 09.06.2017 по справі 136/742/17

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/742/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" червня 2017 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

В складі

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області про тлумачення заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтував таким.

26.03.2011 року померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина. 14.06.2010 року, ще за життя, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті вчинила заповітне розпорядження, відповідно до якого на випадок своєї смерті розпорядилась належним їй майном, заповівши державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №723267, площею 2,7892 га, у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в реєстрі за №010786600278 від 10.02.2007 року, - позивачеві ОСОБА_1. Позивач спадщину прийняла шляхом своєчасного звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою відповідного змісту, проте реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на земельну ділянку, площею 2,7892 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №723267, вона позбавлена можливості, оскільки по змісту заповіту спадкодавець розпорядилась документом, а не майном, тому позивач просить суд розтлумачити зміст заповіту.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, однак надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області в судове засідання не з'явився. Сільський голова направив в адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнає, просить справу розглянути за його відсутності.

Зважаючи на те, що сторони скористались наданими їм ч. 2 ст. 158 ЦПК України правами, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому здійснює його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, в загальному порядку, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав належну оцінку, дійшов висновку про таке.

26.03.2011 року в селі Стара Прилука Липовецького району Вінницької області померла ОСОБА_2, про що складено відповідний актовий запис № 8 від 28.03.2011 року та видано виконкомом Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області свідоцтво про смерть серії І-АМ №195987 (а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом вчиненим за життя спадкодавця 14.06.2010 року, відповідно до якого ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядилась належним їй майном, а саме заповіла державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №723267, площею 2,7892 га, у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в реєстрі за №010786600278 від 10.02.2007 року, - позивачеві ОСОБА_1.

Вказаний заповіт був посвідчений того ж дня секретарем Староприлуцької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №62.

ОСОБА_3 із Спадкового реєстру, що долучений до матеріалів Спадкової справи, даний заповіт чинний, тобто за життя спадкодавця він не змінювався та не скасовувався.

Із матеріалів Спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2, яка померла 26.03.2011 року, що була витребувана судом встановлено, що ОСОБА_1 скористалась своїм правом на спадкування за заповітом, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву відповідного змісту в межах шестимісячного строку визначеного законодавцем. Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку за матеріалами спадкової справи відсутні.

Втім, нотаріус звернув увагу на те, що спадкодавець висловила свою волю у заповіті шляхом розпорядження правовстановлюючим документом, а не майном, у зв'язку із чим позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить суд здійснити тлумачення заповіту.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу .

Виходячи з аналізу положень норм ст.ст. 213 , 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт має суперечливий характер, у зв'язку з чим необхідно уточнити його зміст.

При цьому, ч.2 ст. 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину.

Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, також ураховується, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов'язків на випадок своєї смерті ( ст. 1233 ЦК України ).

ОСОБА_3 ст. 125 та 126 Земельного кодексу України , право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Судом встановлено, що складаючи заповіт, ОСОБА_2 самостійно та вільно виявила волю щодо настання реальних наслідків вчиненого нею правочину, що в разі її смерті позивач успадкує не Державний акт, як правовстановлюючий документ, а саме земельну ділянку, право власності на яку посвідчується державним актом, оскільки на час складання заповіту у заповідача у власності вже перебувала саме земельна ділянка, право власності на яку посвідчене Державним актом серія ЯБ №723267, що виданий 10.02.2007 року на підставі розпорядження №263 Липовецької райдержадміністрації від 11.09.2006 року.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що запис в тексті заповіту про заповідання Державного акту зроблено помилково і дійсне волевиявлення заповідача було спрямоване на розпорядження саме земельною ділянкою.

Зважаючи на те, що виявлені у заповіті неточності позбавляють позивача реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, отож, з урахуванням дійсної, справжньої вираженої волі спадкодавця, мети правочину, суд дійшов висновку, що слід здійснити тлумачення заповіту вчиненого заповідачем в частині вираження її волі щодо розпорядження належним її правом на земельну ділянку.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач позов визнав.

За змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" ).

Враховуючи те, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб, оскільки відсутні особи, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні, суд приймає визнання відповідачами позову та виносить рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 125 , 126 ЗК України , ст.ст. 213 , 1233, 1256 ЦК України, ст.3, 10, 11, 58, 59, 60, 158, 169, 209, 212-215 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розтлумачити зміст заповіту вчиненого 14.06.2010 року ОСОБА_2 та посвідченого 14.06.2010 року секретарем виконавчого комітету Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за №62, таким чином, що волевиявлення ОСОБА_2 при вчиненні 14.06.2010 року заповіту було спрямоване на те, що вона заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку, площею 2,7892 га, кадастровий номер - 0522286600:03:000:0162, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №723267 виданого 10.02.2007 року на підставі розпорядження №263 Липовецької райдержадміністрації від 11.09.2006 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Суддя Д.Т. Кривенко