Рішення

від 29.03.2017 по справі 141/1326/16-ц

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/1326/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року смт. Оратів

Оратівський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Слісарчука О.М.

за участю секретаря Ставничого С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення від 20.09.2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області та скасування державної реєстрації, у відсутності сторін, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення від 20.09.2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області та скасування державної реєстрації. Позовні вимоги мотивують тим, що рішенням від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , на підставі заяви ОСОБА_4, затверджено технічну документацію із землеустрою, розроблену ПП Поділляземдокумент .

Пунктом 1 вказаного Рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради з такими показниками: кадастровий номер земельної ділянки - 0523183000:01:008:0138, площа - 0,1436 га, місце розташування - по вулиці Зарічна с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом 2 Рішення передано безоплатно у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1436 га що розташована в с. Новоживотів по вул. Зарічна Оратівського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом 3 рішення рекомендовано ОСОБА_4 зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Вказане рішення вважають незаконним, таким що порушує права позивачів та підлягає скасуванню з наступних підстав.

ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, що межує із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_4, що визнається відповідачем ОСОБА_3 сільською радою і яка відповідно до Рішення надана у власність останньому, без узгодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем - ОСОБА_1

Разом з тим, в с. Новоживотів у власному будинку по вул. Зарічній, 72 проживала ОСОБА_5 , яка померла 09.10.1972 року. Згідно із записами погосподарської книги № 6. за 1974-1976 роки станом на 01.01.1975 року в господарстві ОСОБА_6 рахувався житловий будинок 1959 року побудови та в її користуванні знаходилась земельна ділянка загальною площею 0,30 га в т.ч. 0,02 під будівлями.

Все своє майно де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось і все на що вона мала право, за заповітом від 05.07.1975 року, складеним в ОСОБА_3 сільській раді ОСОБА_6 заповіла своїй сусідці ОСОБА_7 - на даний час ОСОБА_2.

Тому, на земельну ділянку площею 0,30 га, якою за життя користувалась спадкодавець ОСОБА_8Г, та на яке спадкодавець мала право, на підставі заповіту має право спадкоємець ОСОБА_2 Крім того, відповідно до рішення 43 сесії 6 скликання від 18.11.2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 і вказана земельна ділянка суміжна із земельною ділянкою, що надається у власність ОСОБА_4

Таким чином прийняте та оскаржуване рішення порушує права ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі слідуючого.

Приймаючи Рішення Відповідач посилався на норму, що закріплена в пункті 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України Про державний земельний кадастр . Дана норма передбачає , що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Як вбачається із рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.12.2010 року по справі №2-078/10 на яке посилається ОСОБА_3 сільська рада ОСОБА_4 користується спірною земельною ділянкою площею 0,20 га без правовстановлюючих документів. Таким чином, будь-яке право власності чи користування у ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку відсутнє, в т.ч. і станом до 2004 року, тому вказана земельна ділянка площею 0,20 га не є сформованою.

Оскільки вказана земельна ділянка є несформованою, її надання у власність має здійснюватись відповідно до вимог ст. 118 ЗК України та ч. 1 ст. 50 Закону України Про землеустрій за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшими відповідними погодженнями та експертизою.

Так, згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Так, ч.1 даної статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 122 ЗК України передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною 6 ст. 122 ЗКУ встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріал та інші визначені законом документи.

Відповідно до ч.7 ст.122 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Виходячи із наведених норм ст. 122 ЗК України сесією ОСОБА_3 сільської ради рішенням № 11 від 21.08.2008 року Про внесення змін до рішення 10 сесії 5 скликання від 30.03.2007 року Про надання в приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів скасовано рішення 10 сесії 5 скликання від 30.03.2007 року Про надання в приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4Я. оскільки воно відповідно до рішення сесії вважається таким що втратило чинність.

Дане рішення від 21.08.2008 року є законним, ніким не скасовано і тому у ОСОБА_4 відсутні будь-які підстави для звернення до спеціалізованої організації для розроблення як технічної документації так і проекту відведення, а у відповідної землевпорядної організації відсутні підстави для проведення відповідних робіт по розроблення будь-якої технічної документації щодо зазначеної земельної ділянки за зверненням ОСОБА_4

Крім того Рішення що оскаржується прийнято без технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, як того вимагає ч.2 ст.122 ЗК України , оскільки як вбачається із самого Рішення, протоколу засідання постійної комісії ОСОБА_3 сільської Ради та напрацьованого ними проекту розглядалась лише заява ОСОБА_4. До того ж на запит позивача ОСОБА_3 сільська рада повідомила, що відповідна технічна документація, що затверджена Рішенням відсутня, у зв'язку з чим позивач звертався до відділу Держгеокадастру.

Відповідно до ст. 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. До того ж генеральний план населеного пункту та технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель населеного пункту с. Новоживотів не розроблена та не затверджена і тому відсутні всі підстави для виготовлення ОСОБА_4 технічної документації.

Крім того, проект формування території ОСОБА_3 сільської ради не передбачає земельної ділянки що надається ОСОБА_4 та під'їзної дороги до неї .

Таким чином, Рішення прийнято без врахування вимог ст. 186-1 ЗК України, оскільки земельна ділянка, яка не є сформована, повинна надаватись відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про землеустрій за проектом відведення, який погоджується згідно із ч.8 ст. 118 ЗК України з відповідними державними органами в порядку, визначеному ст. 186-1 ЗК України.

До того ж, виходячи із порядку надання земельних ділянок у власність громадянам із земель державної чи комунальної власності має бути дотримана процедура реєстрація земельної ділянки за територіальною громадою. Тобто орган, уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, повинен прийняти рішення про затвердження проекту і звернутися до реєстратора із заявою про державну реєстрацію права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку. Після здійснення державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку, орган повинен прийняти рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність громадянину.

Відповідно до ст.24 Закону України Про державний земельний кадастр обов'язковою умовою для здійснення державної реєстрації земельної ділянки є дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності ( абз.1 ч. З ст. 24 ) та оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (абз.2 ч.4 ст.24 ). Оскільки підставою для розроблення технічної документації є скасоване рішення органу місцевого самоврядування, що є обов'язковою та складовою частиною документації, то і відповідно державна реєстрація земельної ділянки є незаконна.

Згідно із п.3.12. Інструкції, про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що затвердженої наказом Державного комітету земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Разом з тим, відповідно до технічної документації, що затверджена рішенням та кадастровому плану вбачаються два суміжних землекористувачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яких не повідомлялось у встановленому порядку про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі не пропонувався для ознайомлення та підписання.

Державний реєстратор, що провів державну реєстрацію земельної ділянки, в порушення вимог абз. 1 ч.5 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр при державній реєстрації не перевірив відповідність документів вимогам законодавства, не врахував вищевказані порушення та прийняв неправильне рішення здійснивши реєстрацію, проте мав би відмовити в цьому.

Таким чином, із врахуванням вказаних норм закону та рішення від 21.08.2008 року 9 сесія 7 скликання від 20.09.2016 року прийняла незаконне Рішення, у відсутність будь-яких підстав, передбачених законом, з порушенням вимог ст. 118 ЗК України та без відповідного свого рішення про надання дозволу.

Крім того, при затвердженні технічної документації сесія ОСОБА_3 сільської ради, що приймала рішення мала б врахувати, що ОСОБА_4 не може бути замовником на виготовлення технічної документації оскільки в силу положень ч.1 ст. 26 Закону України Про землеустрій він не є ні власником земельної ділянки ні землекористувачем, так як право власності на вказану земельну ділянку та право користування не зареєстроване, натомість є рішення суду яке встановило користування земельною ділянкою без відповідних документів, тобто самовільне захоплення земельної ділянки.

Рішення що оскаржується, прийнято також і з порушенням вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

Так відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як вбачається із з протоколу засідання постійної комісії ОСОБА_3 сільської ради з питань регулювання земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища від 01.09.2016 року проект рішення сесії сільської ради за заявою ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розроблений і затверджений 01.09.2016 року.

Датою прийняття рішення за відповідним проектом може бути дата не раніше 30 вересня 2016 року (не пізніше як за 20 робочих днів).

Таким чином, Рішення прийнято також і в порушення вимог ч.3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Крім того, затверджуючи технічну документацію, сесія сільської ради повинна її розглянути, проте, як вбачається із рішення сесії, листа сільського голови від 26.098.2016 року за № 266 розглядалась лише заява ОСОБА_4, технічна документація не розглядалась.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зпу справі щодо несумісності депутатського мандата та у Рішенні Конституційного суд України справі № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року. Просять визнати незаконним рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0523183000:01:008:0138.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_9, будучи належним чином повідомлені про день та час судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити. Крім цього, в судових засіданнях представник позивача ОСОБА_9 пояснив, що рішенням від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , на підставі заяви ОСОБА_4, затверджено технічну документацію із землеустрою, розроблену ПП Поділляземдокумент . Вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що ОСОБА_4, вже скористався своїм правом на безоплатну отримання земельної ділянки. Крім цього, при затвердженні технічної документації не було погоджено межі з суміжними землевласниками, зокрема ОСОБА_2, оскільки в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання відсутній її підпис. При прийнятті оскаржуваного рішення, не було дотримано вимог ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації яка вказує, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Так, проект рішення сесії сільської ради за заявою ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розроблений і затверджений 01.09.2016 року, а датою прийняття рішення за відповідним проектом може бути дата не раніше 30 вересня 2016 року (не пізніше як за 20 робочих днів). Також, ОСОБА_3 сільською радою Оратівського району Вінницької області не могла бути затверджена технічна документація, оскільки земельну ділянку було сформовано уже після внесення відомостей до Державного земельного кадастру, тобто на час надання дозволу на виготовлення технічної документації земельна ділянка не була сформованою, тому в даному випадку повинен був виготовлятися проект землеустрою, а не технічна документація. Крім цього, на момент виготовлення технічної документації був відсутній генеральних план забудови земельних ділянок с. Новоживотів. Вищевказане свідчить про незаконність рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) .

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяви про розгляд справи без її участі, позовні вимоги залишає на розсуд суду. Крім цього, в судових засіданнях представник відповідача ОСОБА_10 пояснила, що при прийнятті оспорюваного рішення ОСОБА_3 сільська рада Оратівського району Вінницької області діяла в межах закону, зокрема. Межі земельних ділянок сформовані повністю. ОСОБА_11 відповідно до рішення суду користувався з 1978 року земельною ділянкою, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області. Крім цього, ОСОБА_11 має технічний паспорт на житловий будинок, що розташований по вул. Пролетарська, 20 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області. Проте вулиця Пролетарська розташована на відстані 2,5 км від вулиці Зарічна. Підставою для винесення рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання технічної документації стало рішення №3 від 30.03.2007 року 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради "Про надання в приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів" яким надано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку 0,20 га по вул. Зарічній. Чому на підставі вказаного рішення, що втратило чинність, згідно з п. 3 рішення №11 23 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради від 21.08.2008 року "Про внесення змін рішення 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради "Про надання в приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів" виготовлялась технічна документація та чому технічна документація була виготовлена в 2016 році тоді як п. 2 рішення №11 23 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради від 21.08.2008 року "Про внесення змін рішення 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради "Про надання в приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів" було вказано місячний строк представник відповідача пояснити не змогла. Крім цього пояснила, що між земельними ділянками існує проїзд, тому в акті прийомки-передачі суміжним землевласником вказана ОСОБА_3 сільська рада, однак вказаний проїзд (дорога) не відображений в жодних документах. Чому ОСОБА_3 сільська рада прийняла рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , на підставі заяви ОСОБА_4, затверджено технічну документацію із землеустрою, розроблену ПП Поділляземдокумент , без погодження з суміжним землевласником ОСОБА_2 їй невідомо. Що стосується порушення п. 3 ст. 15 ЗУ "Про доступ до публічної інформації"щодо того, що проект рішення сесії сільської ради за заявою ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розроблений і затверджений 01.09.2016 року, а рішення прийнято 20.09.2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, то вони рахували не в 20 робочих днях, а в календарних.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Крім цього, в судових засіданнях третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 пояснив, що він вже 35 років користується земельною ділянкою площею 0,20 га, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області. Підтвердженням цього, є рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.12.2010 року, яким встановлено факт користування ним земельною ділянкою площею 0,20 га, яка розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області. Крім цього пояснив, що коли йому було надано дозвіл на розробку технічної документації на земельну ділянку, то з однієї сторони знаходилась дорога, тобто землі ОСОБА_3 сільської ради, з іншої сторони земельна ділянка ОСОБА_12, а ще з іншої ОСОБА_2, які є суміжними землекористувачами. Коли він звернувся до ОСОБА_2 про погодження технічної документації, вона відмовилася підписувати акт.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані ними документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 57 ЦПК України , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. ст. 58 , 59 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно положень ст. 4 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III (далі ЗК України ), завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно вимог ст.116 Земельного Кодексу України , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Ст. 118 Земельного кодексу України передбачає, що громадянин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу .

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомустаттею 186-1цього Кодексу .

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.ч. 1, 5,6 ст. 186-1 ЗК України , проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобовязані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обовязковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради з такими показниками: кадастровий номер земельної ділянки - 0523183000:01:008:138, площа земельної ділянки - 0,1436 га, місце розташування земельної ділянки - по вулиці Зарічна с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Пунктом 2 рішення вказано передати у власність ОСОБА_4, земельну ділянку площею 0,1436 га, що розташована в с. Новоживотів по вул. Зарічна Оратівського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. Пунктом 3 рішення рекомендовано ОСОБА_4 зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Як вбачається з витребуваної судом з відділу Держгеокадастру в Оратівському районі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 с. Новоживотів вулиця Зарічна на території ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, виготовленої ПП Поділляземдокумент в пояснювальній записці як підставою для розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_4 в с. Новоживотів вулиця Зарічна на території ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області є заява ОСОБА_4, договір №16-22 від 08.06.2016 року та рішення ОСОБА_3 сільської ради 10 сесії 5 скликання від 30.03.2007 року.

В технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 с. Новоживотів вулиця Зарічна на території ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області міститься архівна виписка із рішення №3 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 30.03.2007 року Про надання у приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів яким вирішено надати у приватну власність земельні ділянки громадянам ОСОБА_4 0,20 га по вулиці Зарічній.

Однак, в матеріалах цивільної справи знаходиться рішення №11 23 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 21.08.2008 року Про внесення змін до рішення 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 30.03.2007 року Про надання у приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів , пунктом 1 якого вирішено внести зміни до рішення 10 сесії ОСОБА_3 сільської ради 5 скликання від 30.3.2007 року в частині Надати у приватну власність , замінити на - Надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державного акта на право приватної власності на земельні ділянки 1.1. для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 - 0,20 га по вул. Зарічна, - 0,15 га по вул. Пролетарська. Пунктом 2 рекомендовано ОСОБА_4 в місячний термін замовити виготовлення технічної документації в землевпорядній організації, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки. Пунктом 3 рішення 10 сесії 5 скликання від 30.03.2007 року Про надання у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 вважати таким, що втратило чинність.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.9 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Таким чином, досліджуючи правову підставу виготовлення технічної документації, суд приходить до висновку, що оскільки рішенням №11 23 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 21.08.2008 року Про внесення змін до рішення 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 30.03.2007 року Про надання у приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів рішення яким посвідчено право ОСОБА_4 на земельну ділянку, а саме рішення 10 сесії 5 скликання від 30.03.2007 року Про надання у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 визнано таким, що втратило чинність, рішення від 21.08.2008 року є законним, ніким не скасовано, а отже не може бути підставою для виготовлення ОСОБА_4 технічної документації.

Крім цього, рішенням 37 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 26.01.2009 року Про надання дозволу ОСОБА_1 на складання технічної документації та виготовлення державного акта на право приватної власності вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації по складанню державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,30 га, яка знаходиться в с. Новоживотів по вул. Зарічна, 70 .

Рішенням №13 31 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 19.05.2009 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 на території ОСОБА_3 сільської ради та внесення часткових змін 27 сесії 5 скликання від 26.01.2009 року, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 с. Новоживотів вул. Зарічна, 70.

Згідно довідки №1017 виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, земельна ділянка якою користується ОСОБА_1, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 межує із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_4 по вулиці Зарічна.

Таким чином, ОСОБА_1 є суміжним землекористувачем із земельною ділянкою ОСОБА_4, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області.

Крім цього, відповідно до виписки з погосподарської книги №6 станом на 09.10.1975 року від 19.05.2015 року виданої ОСОБА_3 сільською радою Оратівського району Вінницької області у житловому будинку по вул. Зарічна, 72 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області проживала ОСОБА_13. Земля, що знаходилась в особистому користуванні господарства становить 0,30 га.

Відповідно до дублікату заповіту складеного ОСОБА_6 у ОСОБА_3 сільській раді Іллінецького району Вінницької області 02 липня 1975 року, ОСОБА_6, що мешкає в с. Новоживотів Іллінецького району Вінницької області на випадок смерті робить заповітне розпорядження, що усе майно, де б воно не знаходилося із чого не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй, і на що по законом матиме право, в тому числі належне житловий будинок та всі м'які та тверді предмети які знаходяться в житловому будинку належатиме моєму сусіду ОСОБА_7. Заповідає житловий будинок та весь інвентар який знаходиться в жилому будинку сусіду ОСОБА_7, яка зобов'язується її доглядати до дня смерті. Секретар виконкому сільської Ради депутатів трудящих підпис. По відомостях ОСОБА_3 сільської ради даний заповіт не змінено і не скасовано, 27 серпня 2010 року секретар виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_14, дублікат заповіту виданий замість втраченого, ОСОБА_2. Посвідченого секретарем названої сільської ради 02 липня 1975 року і зареєстрований в реєстрі за № 14.

Відповідно до довідки №706 від 27.08.2010 року виданої виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області спадкоємцем житлового будинку по вулиці Зарічна, 72 села Новоживотів Оратівського району Вінницької області після смерті ОСОБА_15 (09.10.1975 року) по заповіту від 02.07.1975 року по ОСОБА_3 сільській раді є Якименко (дівоче прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_16.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-АМ №254186 від 23.12.1983 року ОСОБА_17 та ОСОБА_7 уклали шлюб 21.02.1982 року, після чого чоловікові та дружині присвоєно прізвище Якименко.

Рішенням 43 сесії 6 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 18.11.2014 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по вулиці Зарічна, 71 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,06365 га, в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області. При обов'язковій умові - збереження проїзду до земельних ділянок, які використовуються нижче до берега.

Таким чином, ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем із земельною ділянкою ОСОБА_4, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області.

Як вбачається з витребуваної судом з відділу Держгеокадастру в Оратівському районі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 с. Новоживотів вулиця Зарічна на території ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, виготовленої ПП Поділляземдокумент власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок, що межують з земельною ділянкою ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства площею 0,1436 га є: ОСОБА_3 сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_18, ОСОБА_2 та ОСОБА_12. У акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 08.06.2016 року відсутній підпис суміжного землевласника ОСОБА_2.

Рішення про погодження меж без підпису суміжного землекористувача на сесії ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області не приймалося.

Відповідно п.3.12. Інструкції, про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що затвердженої наказом Державного комітету земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Разом з тим, відповідно до технічної документації, що затверджена рішенням та кадастровому плану вбачається суміжний землекористувач ОСОБА_2, яку не повідомлялось у встановленому порядку про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі не пропонувався для ознайомлення та підписання. У матеріалах справи відсутні будь-які дані про повідомлення суміжного землекористувача ОСОБА_2 про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), як і відсутні дані про їх не з'явлення при закріпленні межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у акті прийомки-передачі межових знаків.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області ОСОБА_10 та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про те, що між земельними ділянками існує проїзд, тому в акті прийомки-передачі суміжним землевласником вказана ОСОБА_3 сільська рада, не заслуговують на увагу з огляду на слідуюче.

У викопіюванні з плану землекористування ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області з розташування земельної ділянки ОСОБА_4, яке знаходиться в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 с. Новоживотів вулиця Зарічна на території ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, виготовленої ПП Поділляземдокумент відсутні позначення зазначеного проїзду.

З довідки №268 від 19.08.2015 року виданої ОСОБА_3 сільською радою Оратівського району Вінницької області вбачається, що рішенням 43 сесії 6 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 18.11.2014 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по вулиці Зарічна, 71 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0,06365 га, в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області. При обов'язковій умові - збереження проїзду до земельних ділянок, які використовуються нижче до берега. та рекомендовано в місячний термін замовити в землевпорядній організації розробку даного проекту. Документація з позначкою під'їздних доріг в межах населеного пункту відсутня. Для цього необхідно виготовляти генеральний план.

Що стосується генерального плану, який показував представник відповідача в минулому судовому засіданні та це підтверджено довідкою №127 від 21.06.2016 року виданої ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, то генеральний план с. Новоживотів виготовлявся в 1971 році колгоспом ім. Сверлова Іллінецького району Вінницької області, однак він не містить земельних ділянок з назвами вулиць.

Таким чином, до суду не надано доказів та будь-якого рішення про існування проїзду біля земельної ділянки, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області ОСОБА_10 та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про те, ОСОБА_4 вже 35 років користується земельною ділянкою площею 0,20 га, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області і підтвердженням цього є рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.12.2010 року,суд зазначає слідуюче.

Згідно рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 28.12.2010 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення факту користування земельною ділянкою встановлено факт користування ним земельною ділянкою площею 0,20 га, яка розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальх справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07.02.2014 року № 5 відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини третьої статті 61 ЦПК обставини, встановлені під час розгляду справи за позовом про право на майно, не мають обов'язкової сили для осіб, які не брали участі у справі. Такі особи мають право на звернення до суду із самостійним позовом про право на це майно. Разом із тим під час розгляду справи за таким позовом суд враховує обставини раніше вирішеної справи про право на спірне майно незалежно від того, встановлені вони судовим рішенням, що набрало законної сили, у цивільній, господарській або адміністративній справі. Якщо суд дійде інших висновків, ніж ті, що містяться в судовому рішенні щодо раніше вирішеної справи, він має навести відповідні мотиви. При цьому суд має виходити з того, що правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки (судження) суду щодо прав і обов'язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин, не є преюдиційними. Від правових висновків суду слід відрізняти судові рішення за перетворювальними позовами, які встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості. Причому інколи всі разом або деякі з них можуть належати і не власнику, а іншому володільцю майна, наприклад, довірчому власнику майна, орендатору тощо. На відміну від прав власника, правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а й зазвичай виникають із його волі і в передбачених ним межах (наприклад, договір найму, договір управління майном).

Згідно з нормою ст. 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судове рішення за загальним правилом не є підставою виникнення права власності. Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 28.12.2010 року встановлено факт користування ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,20 га, яка розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, проте вказаний факт і не заперечується сторонами. Встановлення даного факту рішенням суду, не є підставою для виникнення у ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1436 га, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523183000:01:008:0138.

Крім цього, як стверджує представник позивача ОСОБА_9 рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прийнято з порушенням порядку вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Як вбачається із з протоколу засідання постійної комісії ОСОБА_3 сільської ради з питань регулювання земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища від 01.09.2016 року слухали заяву ОСОБА_4 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вирішили рекомендувати сесії затвердити проект рішення Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 . Проект рішення додається.

Проект рішення розроблений і затверджений 01.09.2016 року, а саме рішення прийнято від 20 вересня 2016 року.

Датою прийняття рішення за відповідним проектом може бути дата не раніше 30 вересня 2016 року (не пізніше як за 20 робочих днів).

З пояснень представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької ОСОБА_10 вбачається, що проект рішення був оприлюднений сільською радою 01.09.2016 року, однак рішення прийнято 20.09.2016 року, оскільки ОСОБА_3 сільська рада рахувала строк не в 20 робочих днях, а в календарних.

Таким чином, рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прийнято з порушенням порядку вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

Крім цього, ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Так, ч.1 даної статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 122 ЗК України передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною 6 ст. 122 ЗКУ встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріал та інші визначені законом документи.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (ч. 3 ст. 116 ЗК України ).

Частиною 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Ч. 4 ст. 116 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, котра скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої цим Кодексом, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Зазначені норми закону встановлюють загальнодержавний порядок передачі безоплатно у власність земельних ділянок і є обов'язковими не лише для органів місцевого самоврядування, а й для осіб, які бажають набути у власність такі земельні ділянки.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 с. Новоживотів вулиця Зарічна на території ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, виготовленої ПП Поділляземдокумент вона виготовлялась на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1436 га, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області,кадастровий номер: 0523183000:01:008:0138.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням №11 23 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 21.08.2008 року Про внесення змін до рішення 10 сесії 5 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області від 30.03.2007 року Про надання у приватну власність земельних ділянок жителям села Новоживотів , пунктом 1 якого вирішено внести зміни до рішення 10 сесії ОСОБА_3 сільської ради 5 скликання від 30.3.2007 року в частині Надати у приватну власність , замінити на - Надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державного акта на право приватної власності на земельні ділянки 1.1. для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 - 0,20 га по вул. Зарічна, - 0,15 га по вул. Пролетарська.

Як вбачається з витребуваної з відділу Держгеокадастру в Оратівському районі №9-28/99.1.-145/2-17 від 15.02.2017 року ОСОБА_4 видано державні акти серії ЯК №905593 та №905598 цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Затверджено рішенням ОСОБА_3 сільської ради 26 сесії 5 скликання від 16.12.2008 року.

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №905593 від 12.05.2010 року ОСОБА_4 на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради 26 сесії 5 скликання від 16.12.2008 року є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1158 га, що розташована по вул. Пролетарська, 21 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523183000:01:002:0012.

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №905598 від 13.10.2010 року ОСОБА_4 на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради 26 сесії 5 скликання від 16.12.2008 року є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1135 га, що розташована по вул. Пролетарська, 21 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523183000:01:002:0017.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4, скористався своїм правом та безоплатно отримав земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1158 га, що розташована по вул. Пролетарська, 21 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523183000:01:002:0012 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1135 га, що розташована по вул. Пролетарська, 21 в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523183000:01:002:0017, тому ОСОБА_3 сільська рада Оратівського району Вінницької області не мала приймати рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) .

Статтею 16 ЦК України встановлено, що захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу здійснюється особою в судовому порядку у визначений спосіб.

У статті 21 ЦК України передбачено, що тільки суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За статтею 393 ЦК правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України ).

Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91 , 96 , 103 Земельного кодексу України ).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 2 постанови від 16.04.2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (постанова Верховного Суду України від 22.05.2013 року у справі N 6-33цс13).

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Акти органів місцевого самоврядування, які не мають нормативного характеру, є актами одноразового застосування, дія яких припиняється фактом їхнього виконання, у зв'язку з чим не можуть бути скасовані, чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви про визнання незаконним рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , оскільки рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що оскільки право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1436 га, що розташована по вул. Зарічна в с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0523183000:01:008:0138 оформлено незаконно, на підставі протиправного рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0523183000:01:008:0138 підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що рішення ухвалено на користь позивачів, з відповідача на користь позивачів слід стягнути понесені ними і документально підтверджені судові витрати .

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 212 , 213 , 214 , 215 ЦПК України , на підставі ст. 55 Конституції України , ст. 15 , 16 ч.2 21 ЦК України , ст.ст. 2 , 3 , 95 , 120 , 116, 118, 121, 122, 152 ЗК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення від 20.09.2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області та скасування державної реєстрації - задовольнити.

Визнати незаконним рішення від 20 вересня 2016 року 9 сесії 7 скликання ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) .

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0523183000:01:008:0138.

Стягнути з ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 сільської ради Оратівського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд.

СУДДЯ О.М. Слісарчук

Повний текст рішення виготовлено 03.04.2017 року