Рішення від 02.03.2012 по справі 2-2801/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-2801/11

Провадження № 2/1414/811/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.2012 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі;

головуючої по справі судді - Циганок В.Г,

при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільно нажитого майна подружжя,

ВСТАНОВИВ;

В листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до свого колишнього чоловіка ОСОБА_3, в якому просила суд розділити спільно нажите майно подружжя, шляхом зобов'язання останнього сплатити позивачу 90 тисяч доларів США для придбання житла для неї та їх спільної дитини.

В обгрунтування позову позивач вказувала, що перебувала із відповідачем в зареєстрованому шлюбі у період з 15.08.1989 року по 21Л 1.2011 року та в період шлюбу спільно із відповідачем збудували житловий будинок № 155 по вулиці Ольшанців в м. Миколаєві.

Стверджувала, іцо зазначений будинок є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак підлягає поділу. Крім того, позивач вказувала, що відповідач був засновником двох фірм; ТОВ МЛАС та ТОВ Прометей - Сервіс та незаконно передав зазначені фірми третім особам. Зазначала, що відповідач зареєстрував майно на ці фірми для уникнення розподілу майна подружжя. Тільки тепер вона взнала, що її колишній чоловік передав засновництво цих фірм без її відома та згоди, підставної особі для того щоб уникнути розподіл цього майна з нею . На теперішній час вона, син та відповідач проживають в одному будинку, однак спільне проживання з відповідачем стало не можливим т.я. це протирічить її інтересам та її сина.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, вказуючи, що спірний житловий будинок належить їх спільній дитині - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а фірми та майно, що їм належить, не є об'єктами спільно нажитого майна подружжя. Просив слухати справу у його відсутність . Вислухавши пояснення позивача , врахувавши письмові заперечення відповідача,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно норм ст. З ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 15.08.1989 року по 23.11.2011 року (а.с. 12, 56) та від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Згідно матеріалів справи жилий будинок з усіма прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Миколаїв вулиця Ольшанців, № 155 належить неповнолітньому сину сторін ОСОБА_4 на підставі договору дарування № 4-145 від 10.07.2000 року, посвідченого державним нотаріусом П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори. ОСОБА_5, на підставі якого ОСОБА_3, відповідач по справі, подарував , а ОСОБА_4 прийняв в дар спірний житловий будинок (а.с. 17).

При цьому суд враховує, що зазначений житловий будинок з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами раніше належав відповідачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого П'ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою віл 13.06.2000 року за реєстровим № 3-106, та зареєстрованого в Миколаївському бюро технічної інвентаризації за № 773 від 06.07.2000 року та Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Корабельної районної Ради народних депутатів, 30 серпня 1996 року та зареєстрованого в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 30.08.1996 року за р. № 773, а відтак був особистою власністю відповідача в силу ст. 57 СК України. А відтак, суд вважає вимоги позивача в частині поділу спірного житлового будинку необгрунтованим та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві і в задоволенні якого необхідно відмовити.

В частині розподілу господарських товариств ТОВ МЛАС та ТОВ Прометей - Сервіс та останньому автомобіля Toyota Landcruiser 200, державний номер НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Як вбачається із статутів зазначених товариств засновником фірм є ОСОБА_6 (а.с . 25, 41), а відповідач по справі є лише найманим працівником на посаді директора.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині розподілу господарських товариств ТОВ МЛАС , ТОВ Прометей-Сервіс та їх майна не підлягають розподілу як спільно нажите майно подружжя , оскільки не є власністю відповідача . При цьому суд враховує, шо статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зазначені приписи кореспондуються із положенням п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб , розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя Суд також враховує, що виходячи зі змісту частин 2 , 3 ст, 61 Сімейного кодексу України , якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Згідно ч . 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 59 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачка в порушення зазначених приписів не довела суду підстав свого позову. На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільно нажитого майна подружжя - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можу ть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.Г.Циганок