ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.06.2017р. Справа №905/848/17
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Електро - технічна фабрика
"Електроплюс» , м.Харків
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Європа - трейдинг", м.Краматорськ
про стягнення заборгованості в сумі 105790,75 грн.
Суддя Г.В. Левшина
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
СУТЬ СПРАВИ:
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Електро - технічна фабрика "Електроплюс» , м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Європа - трейдинг", м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 105790,75 грн., у тому числі основний борг в сумі 63582,00 грн., інфляція в сумі 37981,00 грн. та три проценти річних в сумі 4227,75 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №7-04 від 07.04.2014р., рахунок на оплату №34 від 04.12.2014р., видаткову накладну №49 від 30.12.2014р., акти про повернення постачальнику №1/2907 від 29.07.2015р., №1/1108 від 11.08.2015р., довіреність №315 від 25.12.2014р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно позовної заяви та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Європа - трейдинг" зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, пр.-т Миру, 8, офіс 403, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом (повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.04.2017р.).
Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
07.04.2014р. між сторонами був підписаний договір поставки №7-04, за умовами якого позивач (продавець) прийняв на себе зобов'язання поставити у власність покупця, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар на умовах даного договору. Кількість товару, асортимент, ціни та строки поставки регулюються виставленим постачальником рахунком-фактурой, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п.3.1 договору поставка здійснюється автотранспортом шляхом самовивозу зі складу продавця.
Відповідно до п.4.1 орієнтовна сума договору складає 300000 грн. з урахуванням ПДВ 20% 50000 грн.
Договір №7-04 від 07.04.2014р. набирає законної сили з моменту підписання та чинний до 31.12.2014р. Якщо жодна з сторін не виявила бажання щодо його розірвання договір вважається пролонгованим на новий термін (п.п.6.1 -6.2 договору).
Як встановлено судом, на виконання умов договору №7-04 від 07.04.2014р. позивачем поставлено відповідачу продукцію на суму 159912,00 грн., про що свідчать наявна в матеріалах справи видаткова накладна №49 від 30.12.2014р.
Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з п.4.2 договору №7-04 від 07.04.2014р. сторонами узгоджено наступні умови оплати - 100% на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Одночасно, умовами договору №7-04 від 07.04.2014р. не встановлений строк оплати товару після його прийняття.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, загальні положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Викладене відображає правову позицію Вищого господарського суду України, яка доведена у оглядовому листі від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інформаційному листі від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права .
З урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття, а саме 30.12.2014р.
За змістом банківської виписки за період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти в сумі 60000,00 грн. - 05.12.2014р. та 11.12.2014р.
Крім цього, згідно актів повернення №1/2907 від 29.07.2015р., №1/1108 від 11.08.2015р. відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 36330,00 грн.
Таким чином, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 63582,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 4227,75 грн. за період з 12.12.2014р. по 28.02.2017р. та інфляцію в сумі 37981,00 грн. за період з 12.12.2014р. по 28.02.2017р.
Виходячи з того, що відповідач мав сплатити заборгованість позивачу в строк до 30.12.2014р., нарахування трьох процентів річних та інфляції за період з 12.12.2014р. по 30.12.2014р. є неправомірним.
Крім цього, щодо вимог про стягнення інфляції суд враховує наступне:
Відповідно до п.3.2 постанови пленума Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , згідно якого індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
За таких обставин, внаслідок проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 4128,50 грн. за період з 31.12.2014р. по 28.02.2017р. При цьому, за розрахунком суду сума інфляції за період з січня 2015р. по лютий 2017р. становить 40964,52 грн. Проте, виходячи з того, що суд не має права самостійно виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 37981,00 грн. за період з січня 2015р. по лютий 2017р.
Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.
Таким чином, виходячи з того, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте в частині вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 99,25 грн. є неправомірним, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 105691,50 грн., у тому числі основний борг в сумі 63582,00 грн., три проценти річних в сумі 4128,50 грн. та інфляція в сумі 37981,00 грн.
Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Електро - технічна фабрика "Електроплюс» , м.Харків до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Європа - трейдинг", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 105790,75 грн., у тому числі основний борг в сумі 63582,00 грн., інфляція в сумі 37981,00 грн. та три проценти річних в сумі 4227,75 грн., задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Європа - трейдинг" (84313 м.Краматорськ, пр.Миру, буд.8, офіс 403, ЄДРПОУ 38355355) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Електро - технічна фабрика "Електроплюс» (61001 м.Харків, вул.Молочна, буд.38, ЄДРПОУ 36986251) основний борг в сумі 63582,00 грн., інфляцію в сумі 37981,00 грн. та три проценти річних в сумі 4128,50 грн., всього заборгованість в сумі 105691,50 грн., судовий збір у сумі 1598,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 12.06.2017р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Г.В. Левшина
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2017 |
Оприлюднено | 15.06.2017 |
Номер документу | 67058847 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Г.В. Левшина
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні