Ухвала

від 07.06.2017 по справі 22/449

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.06.2017Справа № 22/449

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Бриз-2006 провідстрочку виконання рішення у справі№ 22/449 за позовомПублічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії доТовариства з обмеженою відповідальністю Бриз-2006 третя особаОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно Суддя Босий В.П.

Представники сторін: позивача:Маяков Д.Р.; відповідача:Павличенко С.С.; третьої особи:ОСОБА_3; ТОВ ФК Фінар :Цимбал Ю.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа № 22/449 за позовом Публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії до Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз-2006 , третя особа - ОСОБА_1, про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2011 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії задоволені, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 04-06-08/ФО від 06.06.2008.

01.07.2011 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва були вдані відповідні накази.

10.05.2016 р. представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2017 розгляд заяви призначено на 22.05.2017.

В судовому засіданні 22.05.2017 судом оголошено перерву на 07.06.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Присутні в судовому засіданні представники сторін та третьої особи надали пояснення по суті заяви, не заперечували проти її задоволення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так як згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до пункту 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2. вказаної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарським процесуальним кодексом України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом наведеної норми, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, посилається на істотний обсяг заборгованості, скрутне матеріальне становище, незадовільний стан та недостатню вартість майна, що передано в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим є підстави вважати, що існують обставини, які утруднюють виконання судового рішення.

Водночас, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували обставини, з якими відповідач пов'язує виникнення у нього можливості виконати рішення у даній справі, а відтак не доведено виняткових обставин в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення.

Жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідачем суду не надано.

Наведені заявником підстави для відстрочення виконання рішення не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз-2006 про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2011 у справі № 22/449 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бриз-2006 про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2011 у справі № 22/449 відмовити.

Суддя В.П. Босий